Рішення

від 22.04.2015 по справі 910/4620/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015Справа №910/4620/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларвідж Інтернешнл Лімітед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»

про стягнення грошових коштів в розмірі 65 535,95 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Цой В.К., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларвідж Інтернешнл Лімітед» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 65 535,95 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/4620/15-г, розгляд справи призначено на 01.04.2015 р.

27.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 01.04.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/4620/15-г позивач виконав.

У судове засідання 01.04.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/4620/15-г відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 01.04.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/4620/15-г, розгляд справи відкладено на 22.04.2015 р.

У судове засідання 22.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.04.2015 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРВІДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» (надалі - відповідач) були укладені наступні договори:

- Договір купівлі-продажу (національний) № 0510/01В02009 від (далі - Договір -1) від 23.10.2009 р.;

- Договір загальні умови поставки та надання послуг № 0510/03802009 (далі - Договір -2) від 23.10.2009 р.;

- Договір про умови № 051023 від 01.01.2013 р.(далі - Договір - 3).

Зазначені Договори разом регулюють відносини, за якими позивач зобов'язався передавати, а відповідач приймати товари та оплачувати їх на умовах зазначених договорів. Всі три зазначені договори є складовими договірних зобов'язань, які доповнювали один одне и встановлюють єдиний порядок постачання товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору - 2 строк оплати постачальником послуг, наданих відповідачем, становить 5 днів, починаючи з дати підписання акту прийомки-передачі послуг сторонами.

Позивач зазначає суду про те, що ним був поставлений товар на підставі умов Договорів 1, 2 та 3, який в свою чергу, товар прийняв, проте не оплатив його, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 64 831,55 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару за Договорами 1, 2 та 3, а саме належним чином засвідченими копіями наступних документів:

- товарно-транспортних накладних № 12514792 від 16.10.2014 р. та № 12529901 від 17.11.2014 р.;

- вантажної квитанції/ТТН 441-548541776;

- податкових накладних:

а) № 4131 від 01.10.2014 р. на загальну суму 19 508,48 грн.;

б) № 4485 від 14.11.2014 р. на загальну суму 18 240,26 грн.;

в) № 4241 від 15.10.2014 р. на загальну суму 27 082,81 грн.

- видаткових накладних:

а) № 1253 від 01.10.2014 р. на загальну суму 19 508,48 грн.;

б) № 1363 від 15.10.2014 р. на загальну суму 27 082,81 грн.;

в) № 1601 від 14.11.2014 р. на загальну суму 18 240,26 грн.

Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 64 831,55 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого від позивача товару за Договором на суму 64 831,55 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 64 831,55 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 64 831,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 150,68 грн. та інфляційні втрати в розмірі 553,72 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем було вірно визначено періоди нарахування та розраховано вказані суми.

З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 150,68 грн. та інфляційні втрати в розмірі 553,72 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі 65 535,95 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8-б, 2-й поверх; ідентифікаційний код: 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларвідж Інтернешнл Лімітед» (02660, м. Київ, вул. Раскової Марини, будинок 11, корпус Б, офіс 221-223; ідентифікаційний код: 35830520) заборгованість за поставлений товар в розмірі 64 831 (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 55 коп., інфляційні втрати в розмірі 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 68 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 27.04.2015 р.

Суддя О.В. Нечай