Постанова

від 05.06.2006 по справі 16/170"нм"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/170"НМ"

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" червня 2006 р.                                                     Справа № 16/170"НМ"

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Гансецького В.П.

          при секретарі Байдала І.Г.

за участю представників сторін

від позивача Бабушко В.В., голова правління, паспорт ВМ 622232;

від відповідача Кухар Ю.С., дор.№ 191/01 від 18.01.06р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Монтажник" (с.Вільшанка Чуднівського району)  

до Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області (смт.Чуднів)

про скасування рішення

Позивач звернувся з позовом про скасування рішення відповідача №15 від 13.02.06р. про застосування до позивача 3502,11 грн. штрафу та нарахування 840,12 грн. пені.

Представник позивача позов підтримав, зокрема зазначив, що відповідно до Розпорядження Прем'єр-міністра України від 10.03.05р. №58-р "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування" та Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" від 16.03.06р. № 3583-IV , відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні санкції та нараховувати пеню.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти заявленого позову заперечують з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву від 23.03.06р. №851/04 та від 16.05.06р. №1536/04, посилаючись, зокрема на те, що вищезазначені Розпорядження та Закон не можуть бути застосовані для вирішення спірних питань з позивачем, оскільки органи Пенсійного фонду України при нарахуванні штрафу та пені користуються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV, який має приорітет перед всіма іншими нормативними актами. Представник зазначила, що оспорюване рішення є таким, що прийняте у спосіб та в межах визначених чинним законодавством, просила в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Монтажник" (ід.код 00911470, юридична адреса с.Вільшанка Чуднівського району Житомирської області, вул.Західна 16), зареєстроване Чуднівською районною державною адміністрацією Житомирської області 28.11.95р. за №136 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, як платник податків знаходиться на обліку в Чуднівській МДПІ та згідно свідоцтва №24 від 25.12.04р. про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Рішенням начальника управління ПФУ в Чуднівському районі від 13.02.06р. №15 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 3502,11грн. (10,20,50%  у залежності від кількості днів затримки) та нараховано пеню в розмірі 840,12 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій) (а.с.9).

Позивач зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.98р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" він перебуває на спрощеній системі оподаткування. У зв'язку з цим, згідно Розпорядження Прем'єр-міністра України від 10.03.05р. №58-р "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування", відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні санкції та нараховувати пеню.

Позивач посилається також на Закон України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" від 16.03.06р. № 3583-IV (далі Закон № 3583-IV), який, на думку позивача, у повному обсязі зобов'язує відповідача не застосовувати фінансові санкції та не нараховувати пеню.

Господарський суд, не може погодитись з такою позицією позивача, виходячи з наступного.

Позивач зареєстрований в Управлінні ПФУ в Чуднівському районі  як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), а також Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/8663,  зобов'язаний сплачувати збір (внески) до Фонду у визначених цими нормативними актами порядку та розмірі.

Статтею 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІV та пп.2.1. п.2 зазначеної Інструкції, передбачено, що страхувальниками є, крім інших, також юридичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, в тому числі єдиний податок.

Позивач у 2004, 2005 рр. був платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків, що підтверджується свідоцтвами № 25 від 25.12.03р. та № 24 від 25.12.04р. (а.с.30,31).

Питання виконання зобов'язань платниками єдиного податку перед бюджетами та фондами, зокрема перед ПФУ, регулюється, крім Закону № 1058-IV також Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. №727/98.

Відповідно до ст.3 зазначеного Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах, зокрема, до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Як вбачається з довідки № 1316 від 22.05.06р. Чуднівської МДПІ, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.04р. № 2285-IV позивачем 18.01.05р. було перераховано кошти в сплату єдиного податку, який не підлягав розщепленню, та не був зарахований в частині 42% до Пенсійного фонду в сумі 81,00грн. (а.с.40).

Решту суми єдиного податку за перший квартал 2005 року позивач сплатив у липні 2005р., що підтверджується копією платіжного доручення № 46 від 08.07.05р. (а.с.38).

Як вбачається з розрахунків відповідача сум штрафних санкцій та пені (а.с.41-44), за умови надходження до Пенсійного фонду 42% від сплачених позивачем 81,00грн. у січні 2005 року (які фактично не розщеплені та не перераховані держказначейством), суми застосованих до позивача штрафу та пені зменшилися б, відповідно, на 10,21грн. та 0,96грн.  

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (частина 6 статті 18 Закону № 1058).

Відповідно до ч.15 Прикінцевих положень Закону № 1058, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У зв'язку з цим, суд, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України не застосовує при прийнятті рішення вказане Розпорядження Прем'єр-міністра України від 10.03.05р. №58-р "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування".

Вищезазначений Закон № 3583-IV суд застосовує для визначення безпідставності нарахування відповідачем штрафу та пені на суму фактично сплаченого позивачем єдиного податку у січні 2005 року в розмірі 81,00грн., оскільки нерозщеплення та ненадходження 42% від цієї суми до Пенсійного фонду сталось не з вини позивача -ВАТ "Монтажник".

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено, що нарахування штрафу та пені відповідачем у повному обсязі здійснено безпідставно, навпаки, матеріали справи свідчать про обгрунтованість та підставність прийнятого рішення № 15 від 13.02.06р..

Таким чином, підсумовуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково - рішення № 15 від 13.02.06р. Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в сумі 10,21грн. та нарахування пені в сумі 0,96грн.

В решті позову відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

Судові витрати з Державного бюджету стягненню не підлягають у зв'язку із задоволенням позову частково, наслідком чого пропорція судового збору, що належить позивачу рівна нулю (ч.1,3 ст.94 КАС України).

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 КАС України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення № 15 від 13.02.06р. Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області (13200, смт.Чуднів Житомирської області, вул.Леніна 107, ідентифікаційний код 20405153) в частині застосування штрафу в сумі 10,21грн. та нарахування пені в сумі 0,96грн.

3. В решті позову відмовити.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       Гансецький В.П.  

                 Дата виготовлення постанови в повному обсязі 06.06.06р.

Віддрукувати: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам