Рішення

від 20.03.2013 по справі 552/443/13- ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/443/13- ц

Провадження № 2/552/657/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Гагіній А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства « Полонез-Авто» до ОСОБА_1 про визнання права власності ,-

В С Т А Н О В И В:

ПП « Полонез-Авто» звернулось до суду з позовом про визнання за ними права власності на виробничу будівлю № 8 «д» по вулиці Заводській в м. Полтава. Посилались на те, що вони придбали вказане нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 02.01.2001 року у Приватного виробничо-ремонтного підприємства «Краян». Рішенням Полтавської міської ради від18.05.2012 року для обслуговування вказаної будівлі їм надана в оренду земельна ділянка за адресою вулиця Заводська 8 «д» м. Полтави. Вони є власниками вказаного нерухомого майна та здали його в оренду відповідачеві, який спочатку, до 01.03.2012року, справно сплачував орендну плату , але після вказаної дати перестав сплачувати орендну плату, претендує на спірне нерухоме майно та не визнає їхнього права власності . Оскільки відповідач не визнає їхнє право власності на спірне нерухоме майно, просили визнати за ними право власності на вказане нерухоме майно та стягнути з відповідача витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві, пояснив, що позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно, оскільки на теперішній час передбачене обов»язкове нотаріальне посвідчення такого договору.

Відповідач у судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2001 року , що був укладений з Приватним виробничо-ремонтним підприємством « Краян» у простій письмовій формі , придбав у власність виробничу будівлю за адресою м. Полтава, вул. Заводська, №1.

Рішенням Полтавської міської ради ( двадцять друга сесія шостого скликання) від 18 травня 2012 року надана земельній ділянці по вул. Заводська, 1 в м. Полтава нова адреса - вул. Заводська № 8 «д» та продовжено право оренди позивача строком на 1 рік на земельні ділянку площею 0.3456 га за адресою м. Полтава, вул. Заводська 8»д», колишня вул.Заводська, 1 м. Полтави. ( а.с. 7).

На підставі цього рішення, 22 червня 2012 року між позивачем та Полтавською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки ( а.с. 9-11) та складений акт приймання - передачі в оренду вказаної земельної ділянки ( а.с. 13).

Судом також встановлено, що попереднім власником спірної будівлі перед Приватним виробничими підприємством « Краян» було Полтавське спеціалізоване управління № 38 Акціонерного товариства « Харківстальконструкція», яке продало Приватному виробничо-ремонтному підприємству

« Краян» 14.12.1999 року спірне нерухоме майно, договір був укладений у простій письмовій формі, що підтверджується довідкою ДП ПСУ-38 АТ « Харківсталь-констуркція» та платіжним дорученням № 12 від 20.04.2000 року про перерахунок коштів за споруду відповідно до договору від 14.12.1999 року у розмірі 27 780 грн. від імені покупця ПВПР «Краян» на користь ПСУ -38 АТ « Харківстальконструкція», самим договором купівлі-продажу від 14.12.1999 року.

Згідно довідки ПП Полтавське БТІ « Інвентаризатор» № 2135 від 13.03.2013 року за адресою м. Полтава, вул.Заводська, 8д знаходяться споруди і будівлі та станом на 31 грудня 2012 року право власності на дані будівлі та споруди не зареєстроване.

Як вбачається із вищенаведених доказів на час розгляду справи право власності на майно за позивачем не зареєстроване в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Позивач, як і попередні власники спірного нерухомого майна , став його власниками на підставі договорів купівлі-продажу , що укладались відповідно до вимог ст. 44 ЦК України в редакції 1960 року, який діяв на час настання вказаних правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦК України в редакції 1960 року угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих виді угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

На час виникнення вказаних правовідносин ЦК України в редакції 1960 року передбачав обов»язкове нотаріальне посвідчення договорів на придбання нерухомого майна тльки у разі, якщо хоча б однією з сторін був громадянин, ст. 227 ЦК України.

Отже на час придбання позивачем спірного нерухомого майна , договір купівлі-продажу цього майна був укладений у відповідності до вимог ЦК України в реадакції 1960 ркоу, який діяв на час укладення договору.

Судом також встановлено, що відповідач не визнає за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується відповіддю відповідача на претензію позивача від 03.10.2012 року (а. с. 28).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки відповідач не визнає за позивачем право власності на спірне нерухоме майно, а документ, який засвідчує право власності позивача на вказане нерухоме майно складений у відповідності до вимог ЦК України в редакції 1960 року, який діяв на час придбання позивачем права власності на нього , що є перешкодою для реєстрації права власності у встановленому ,на теперішній час, порядку, право позивача порушене та підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на вказане майно у судовому порядку.

При пред»явленні позову позивач надав довідку про те, що залишкова вартість об»єкту нерухомості за адресою м. Полтава, вул. Заводська 8д станом на 01.01.2012 року складає 12 439.51 грн. та сплатив мінімальну суму судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп., що не відповідає вимогам п.2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна. Оскільки позивач не надав суду висновок про дійсну вартість спірного майна ан час розгшляду справи , встановити вартість майна на час розгляду справи немає можливості, суд у відповідності до вимог ч. 2 ст. 80 ЦПК України , враховуючи технічні характеристика спірного майна, визначає розмір судового збору, який підлягає сплаті за розгляд вказаних позовних вимог у розмірі 3 441 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати та на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 3211 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 392 ЦК України, ст.44 ЦК України в редакції 1960 року , ст. 10, 11, 60, 80, 88, 209-213 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством «Полонез-Авто» ідентифікаційний код 30044199 право власності на виробничу будівлю № 8 «д» по вулиці Заводській в м. Полтава.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП « Полонез-Авто» судові витрати у розмірі 229. 40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 3211 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення , а особам, що не були присутніми у судовому засіданні протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Л.М. Васильєва