Рішення

від 24.10.2013 по справі 2/1521/546/12

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 2/1521/546/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бичковського Є.Л.

при секретарі Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПП"Медвлад", ТОВ"Ліко", ТОВ"ДАК", про поділ спільного майна подружжя, корпоративних прав ПП"Медвлад", ТОВ"Ліко", ТОВ"ДАК", майна ПП "Медвлад", визнання недійсним рішення власників ПП "Медвлад" та скасування реєстрації змін до Статуту ПП "Медвлад",-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, під час якого вони придбали у спільну власність певне рухоме та нерухоме майно.

Позивач неодноразово збільшував та зменшував позовні вимоги, та відповідно до заяви від 09 жовтня 2013 року остаточно просив суд провести поділ спільного майна подружжя:

- дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, який складається з дачного будинку літ.А-3Ж, загальною площею 103,9 кв.м, житловою площею 49,9 кв.м, балкону літ.а, загальною площею 8,9 кв.м, споруд №1-3,І;

- земельної ділянки площею 0,0068 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11-а, кадастровий номер 5123755800:02:008:0819;

- автомобіля марки CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіля марки CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіля марки CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- рухомого майна, яке знаходиться у житловому будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, а саме:

1) дві вбудовані гардеробні, вартістю 1000 гривень;

2) вбудована кухню, вартістю 16000 гривень;

3) вбудовані меблі в дитячу кімнату, вартістю 4000 гривень;

4) ліжко, вартістю 2500 гривень;

5) диван "VS", вартістю 20000 гривень.

- рухомого майна яке знаходиться у житловому будинк за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, а саме:

1) більярдний стіл, вартістю 8000 гривень;

2) вбудовану гардеробну, вартістю 4000 гривень;

3) гардеробну, вартістю 4000 гривень;

4) вбудовані меблі у вітальні, вартістю 12000 гривень ;

5) м'які меблі з оздобленням шкірою та мармуром - 4 дивани, 2 столи "Hilon", вартістю 40000 гривень;

6) дванадцять стільців, вартістю 4000 гривень;

7) кабінетний меблевий гарнітур, вартістю 4800 гривень;

8) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

9) телевізор "LG" 52 дюйми, вартістю 10000 гривень;

10) вбудовану піч «Cacode», вартістю 2200 гривень;

11) витяжку «Pyramide», вартістю 700 гривень;

12) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

13) два дивани, вартістю 4800 гривень;

14) тренажери, вартістю 8000 гривень.

- рухомого майна, яке знаходиться у дачному будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, житловий масив "Совіньйон", вул.Сонячна, 11-а, а саме:

1) вбудовані кухонні меблі з барною стійкою, вартістю 18000 гривень;

2) три вбудовані шафи, вартістю 8000 гривень;

3) пральну машину "Samsung", вартістю 2279 гривень;

4) витягувач повітря, вбудовану варильну панель, холодильник, вартістю 5600 гривень;

5) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

6) холодильник "Beko", вартістю 5399 гривень;

7) телевізор "Shivaki", телевізор "Philips", вартістю 6209 гривень;

8) балконні меблі, вартістю 17600 гривень;

9) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

10) телевізор діагональ 27 дюйми, вартістю 2500 гривень;

11) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 8000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати право власності кожного з сторін у рівних частинах на земельну ділянку площею 0,0068 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11-а, кадастровий номер 5123755800:02:008:0819, та на розташований на ній дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, який складається з дачного будинку літ. А-3Ж, загальною площею 103,9 кв.м, житловою площею 49,9 кв.м, балкону літ.а, загальною площею 8,9 кв.м, споруд №1-3,І.

З посиланням на те, що житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, та житловий будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, є його особистою власністю, а більшість рухомого майна, яке знаходиться у цих будинках невід'ємно (функціонально і технічно) пов'язані з ними, виходячи з вартості спільного майна позивач ОСОБА_1 просив виділити йому у власність в натурі рухоме майно загальною вартістю 192400 гривень, а саме:

- автомобіль марки CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- рухоме майно, яке знаходиться у житловому будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б;

1) дві вбудовані гардеробні, вартістю 1000 гривень;

2) вбудована кухню, вартістю 16000 гривень;

3) вбудовані меблі в дитячу кімнату, вартістю 4000 гривень;

4) ліжко, вартістю 2500 гривень;

- рухоме майно яке знаходиться у житловому будинк за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2:

1) більярдний стіл, вартістю 8000 гривень;

2) вбудовану гардеробну, вартістю 4000 гривень;

3) гардеробну, вартістю 4000 гривень;

4) вбудовані меблі у вітальні, вартістю 12000 гривень ;

5) м'які меблі з оздобленням шкірою та мармуром - 4 дивани, 2 столи "Hilon", вартістю 40000 гривень;

6) дванадцять стільців, вартістю 4000 гривень;

7) кабінетний меблевий гарнітур, вартістю 4800 гривень;

8) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

9) телевізор "LG" 52 дюйми, вартістю 10000 гривень;

10) вбудовану піч «Cacode», вартістю 2200 гривень;

11) витяжку «Pyramide», вартістю 700 гривень;

12) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

13) два дивани, вартістю 4800 гривень;

14) тренажери, вартістю 8000 гривень.

У власність відповідачки ОСОБА_2 позивач ОСОБА_3 просив виділити в натурі рухоме майно загальною вартістю 199987 гривень, а саме:

- автомобіль марки CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіль марки CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- диван "VS", вартістю 20000 гривень, який знаходиться у житловому будинку заадресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б:

- рухоме майно яке знаходиться у дачному будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, житловий масив "Совіньйон", вул.Сонячна, 11-а:

1) вбудовані кухонні меблі з барною стійкою, вартістю 18000 гривень;

2) три вбудовані шафи, вартістю 8000 гривень;

3) пральну машину "Samsung", вартістю 2279 гривень;

4) витягувач повітря, вбудовану варильну панель, холодильник, вартістю 5600 гривень;

5) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

6) холодильник "Beko", вартістю 5399 гривень;

7) телевізор "Shivaki", телевізор "Philips", вартістю 6209 гривень;

8) балконні меблі, вартістю 17600 гривень;

9) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

10) телевізор діагональ 27 дюйми, вартістю 2500 гривень;

11) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 8000 гривень.

Крім цього, позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на свою користь судові витрати у сумі 6000 гривень, яких він поніс у зв'язку з оплатою ним вартості проведення судової експертизи,.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним зустрічним позовом посилаючись на те, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та під час шлюбу сторони придбали у спільну власність певне майно.

Відповідач неодноразово збільшувала та зменшувала зустрічні позовні вимоги, а відповідно до заяви від 24 жовтня 2013 року просила суд провести поділ наступного спільного майна подружжя:

- офісного приміщення, магазину, складськіх приміщень за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, вартістю 2240000 гривень;

- земельної ділянки площею 0,0068 га з розташованим на ній дачним будинком з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а;

- корпоративних прав: 100% у ПП "Медвлад" (код 31129828), 17% у TOB «Ліко» (код 22472159), 17% у TOB «ДАК» (код 31185531);

- рухомого майна, яке знаходиться у житловому будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, а саме:

1) дві вбудовані гардеробні, вартістю 1000 гривень;

2) вбудована кухню, вартістю 16000 гривень;

3) вбудовані меблі в дитячу кімнату, вартістю 4000 гривень;

4) ліжко, вартістю 2500 гривень;

5) диван "VS", вартістю 20000 гривень.

- рухомого майна яке знаходиться у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, а саме:

1) більярдний стіл, вартістю 8000 гривень;

2) вбудовану гардеробну, вартістю 4000 гривень;

3) гардеробну, вартістю 4000 гривень;

4) вбудовані меблі у вітальні, вартістю 12000 гривень ;

5) м'які меблі з оздобленням шкірою та мармуром - 4 дивани, 2 столи "Hilon", вартістю 40000 гривень;

6) дванадцять стільців, вартістю 4000 гривень;

7) кабінетний меблевий гарнітур, вартістю 4800 гривень;

8) шкіряний диван та крісла, вартістю 8000 гривень;

9) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

10) телевізор "LG" 52 дюйми, вартістю 10000 гривень;

11) вбудовану піч «Cacode», вартістю 2200 гривень;

12) витяжку «Pyramide», вартістю 700 гривень;

13) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

14) два дивани, вартістю 4800 гривень;

15) тренажери, вартістю 8000 гривень;

16) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 20000 гривень.

- рухомого майна, яке знаходиться у дачному будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, житловий масив "Совіньйон", вул..Сонячна, 11-а, а саме:

1) вбудовані кухонні меблі з барною стійкою, вартістю 18000 гривень;

2) три вбудовані шафи, вартістю 8000 гривень;

3) пральну машину "Samsung", вартістю 2279 гривень;

4) витягувач повітря, вбудовану варильну панель, холодильник, вартістю 5600 гривень;

5) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

6) холодильник "Beko", вартістю 5399 гривень;

7) телевізор "Shivaki", телевізор "Philips", вартістю 6209 гривень;

8) балконні меблі, вартістю 17600 гривень;

9) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

10) телевізор діагональ 27 дюйми, вартістю 2500 гривень;

11) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 8000 гривень.

- автомобіля марки CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіля марки CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіля марки CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

Оскільки під час шлюбу сторін житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б (придбаний позивачем ОСОБА_1 на підставі договору дарування) та житловий будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2 (отриманий позивачем ОСОБА_1 у спадщину), істотно збільшилися у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових витрат подружжя, відповідач ОСОБА_2 вважає, що ці житлові будинки є спільною власністю сторін.

Посилаючись на те, що з нею проживає малолітня донька сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та цей факт має бути врахований судом при вирішенні даного спору, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 просила суд визнати житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, об'єктом спільної сумісної власності сторін та поділити його між сторонами у рівних частинах, встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований даний житловий будинок, відповідно до розміру часток сторін.

Відповідач ОСОБА_2 також просила суд виділити їй у власність у натурі майно загальною вартістю 1160057гривень, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0068 га та розташований на ній дачний будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, вартістю 883670 гривень;

- корпоративні права: 50% у ПП "Медвлад" (код 31129828), 8,5% у TOB «Ліко» (код 22472159), 8,5% у TOB «ДАК» (код 31185531);

- рухоме майно, яке знаходиться у житловому будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б:

1) дві вбудовані гардеробні, вартістю 1000 гривень;

2) вбудована кухня, вартістю 16000 гривень;

3) вбудовані меблі в дитячу кімнату, вартістю 4000 гривень;

4) ліжко, вартістю 2500 гривень;

- телевізор "LG" 52 дюйми, вартістю 10000 гривень, який знаходиться у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2;

- рухоме майно, яке знаходиться у дачному будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, житловий масив "Совіньйон", вул.Сонячна, 11-а, а саме:

1) вбудовані кухонні меблі з барною стійкою, вартістю 18000 гривень;

2) три вбудовані шафи, вартістю 8000 гривень;

3) пральну машину "Samsung", вартістю 2279 гривень;

4) витягувач повітря, вбудовану варильну панель, холодильник, вартістю 5600 гривень;

5) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

6) холодильник "Beko", вартістю 5399 гривень;

7) телевізор "Shivaki", телевізор "Philips", вартістю 6209 гривень;

8) балконні меблі, вартістю 17600 гривень;

9) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

10) телевізор діагональ 27 дюйми, вартістю 2500 гривень;

11) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 8000 гривень.

- автомобіль марки CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіль марки CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіль марки CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень.

У власність позивача ОСОБА_3 відповідачка ОСОБА_2 просила виділити в натурі рухоме майно загальною вартістю 2399800 гривень, а саме:

- офісне приміщення, магазин, складські приміщення за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, вартістю 2240000 гривень;

- корпоративні права: 50% у ПП "Медвлад" (код 31129828), 8,5% у TOB «Ліко» (код 22472159), 8,5% у TOB «ДАК» (код 31185531);

- диван "VS", вартістю 20000 гривень, який знаходиться у житловому будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б;

- рухоме майно яке знаходиться у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2:

1) більярдний стіл, вартістю 8000 гривень;

2) вбудовану гардеробну, вартістю 4000 гривень;

3) гардеробну, вартістю 4000 гривень;

4) вбудовані меблі у вітальні, вартістю 12000 гривень ;

5) м'які меблі з оздобленням шкірою та мармуром - 4 дивани, 2 столи "Hilon", вартістю 40000 гривень;

6) дванадцять стільців, вартістю 4000 гривень;

7) кабінетний меблевий гарнітур, вартістю 4800 гривень;

8) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

9) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

10) тренажери, вартістю 8000 гривень;

11) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 20000 гривень.

Крім цього, відповідачка ОСОБА_2 просила суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на свою користь грошову компенсацію у розмірі 1262361 гривень як:

- 1/2 частина вартості витрат на здійснення будівельно-ремонтних робіт у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд.23/2, визначених відповідно до зведеного кошторисного розрахунку у розмірі 142361 гривень;

- 1/2 частина вартості витрат на здійснення будівельних робіт у офісному приміщенні, магазині, складському приміщенні за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, загальною вартістю 1120000 гривень.

Відповідачка ОСОБА_2 також просила суд зобов'язати позивача ОСОБА_1 не перешкоджати їй у користуванні:

- 1/2 частиною житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б;

- земельною ділянкою площею 0,0068 га та розташованим на ній дачним будинком за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а;

- 50% ПП "Медвлад" (код 31129828);

- 8,5% TOB «Ліко» (код 22472159);

- 8,5% TOB «ДАК» (код 31185531).

Із заявою про залишення без розгляду або відмову від раніше заявлених вимог про визнання недійсним рішення власників ПП "Медвлад" та скасування реєстрації змін до Статуту ПП "Медвлад" відповідачка ОСОБА_2 до суду не зверталась, тому ці зустрічні позовні вимоги також підлягають судовому розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов свого довірителя та просив його задовольнити, а відповідачка ОСОБА_2 просила задовольнити її зустрічний позов.

Представники ПП "Медвлад", TOB «Ліко» та TOB «ДАК» у судовому засіданні зустрічний позов ОСОБА_2 в частині визнання за нею корпоративних прав у цих підприємствах відповідно не визнали та проти їх задоволення заперечували, у подальшому звернулись до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2 та представників ПП "Медвлад", TOB «Ліко» та TOB «ДАК», дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені по справі первісний та зустрічний позови сторін підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Визначаючи обсяг спільного майна сторін як подружжя суд виходить з того, що згідно з ст.22 КпШС України, який діяв до 01 січня 2004 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Згідно з ст.24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

01 січня 2004 року набув законну силу Сімейний кодекс України.

Відповідно до ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно з ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст.68 СК України).

Згідно з ст.89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні

ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено

угодою між ними; в) співвласників жилого будинку.

Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту

державної реєстрації.

Згідно з ст.167 ГП України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.28 своєї постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11 ст.12 Закону України "Про господарські товариства" встановлено,

що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В силу ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 липня 2013 року щодо перегляду з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2013 року у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю висловив правову позицію, що з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, тому зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст.ст. 116, 147 ЦК України є суб'єктивним корпоративним правом такого учасника.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 по справі за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІОВ« щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.61 СК України в аспекті конституційного звернення положення ч.1 ст.61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому Конституційний Суд України виходив з того, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Таким чином, статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України).

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.

Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

У судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2002 року між сторонами було укладено шлюб (т.1, а.с.74).

Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.73).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 лютого 2012 року шлюб між сторонами було розірвано та це рішення набуло законної сили 19 березня 2012 року (т.1, а.с.8).

Представник позивача ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні визнали та взаємно не заперечували, що під час шлюбу сторони придбали наступний перелік майна, яке їх спільною сумісною власністю:

- дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, який складається з дачного будинку літ.А-3Ж, загальною площею 103,9 кв.м, житловою площею 49,9 кв.м; балкону літ.а, загальною площею 8,9 кв.м; споруд №1-3,І;

- земельна ділянка площею 0,0068 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, кадастровий номер 5123755800:02:008:0819;

- автомобіль марки CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіль марки CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- автомобіль марки CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартістю 40000 гривень;

- рухоме майно, яке знаходиться у житловому будинку за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, а саме:

1) дві вбудовані гардеробні, вартістю 1000 гривень;

2) вбудована кухню, вартістю 16000 гривень;

3) вбудовані меблі в дитячу кімнату, вартістю 4000 гривень;

4) ліжко, вартістю 2500 гривень;

5) диван "VS", вартістю 20000 гривень.

- рухоме майно, яке знаходиться у житловому будинк за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, а саме:

1) більярдний стіл, вартістю 8000 гривень;

2) вбудовану гардеробну, вартістю 4000 гривень;

3) гардеробну, вартістю 4000 гривень;

4) вбудовані меблі у вітальні, вартістю 12000 гривень ;

5) м'які меблі з оздобленням шкірою та мармуром - 4 дивани, 2 столи "Hilon", вартістю 40000 гривень;

6) дванадцять стільців, вартістю 4000 гривень;

7) кабінетний меблевий гарнітур, вартістю 4800 гривень;

8) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

9) телевізор "LG" 52 дюйми, вартістю 10000 гривень;

10) вбудовану піч «Cacode», вартістю 2200 гривень;

11) витяжку «Pyramide», вартістю 700 гривень;

12) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

13) два дивани, вартістю 4800 гривень;

14) тренажери, вартістю 8000 гривень.

- рухоме майно, яке знаходиться у дачному будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, житловий масив "Совіньйон", вул.Сонячна, 11-а, а саме:

1) вбудовані кухонні меблі з барною стійкою, вартістю 18000 гривень;

2) три вбудовані шафи, вартістю 8000 гривень;

3) пральну машину "Samsung", вартістю 2279 гривень;

4) витягувач повітря, вбудовану варильну панель, холодильник, вартістю 5600 гривень;

5) шкіряне ліжко, вартістю 24000 гривень;

6) холодильник "Beko", вартістю 5399 гривень;

7) телевізор "Shivaki", телевізор "Philips", вартістю 6209 гривень;

8) балконні меблі, вартістю 17600 гривень;

9) підлоговий годинник, вартістю 2400 гривень;

10) телевізор діагональ 27 дюйми, вартістю 2500 гривень;

11) стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 8000 гривень.

Спору щодо вартості зазначеного рухомого спільного майна сторін немає.

Згідно з ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В силу ст.61 ЦПК України та оскільки право власності на земельну ділянку та дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11-а (т.1, а.с.10-17, 27-28), а також право власності на автомобілі CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, та CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.1, а.с.9,37-39), набуто сторонами та зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 під час шлюбу, суд визнає, що це вищеперелічене майно спільною сумісною власністю сторін.

Із загального переліку спірного майна по цій справі стороною позивача залишилося не визнаним у якості спільного майна подружжя наступне майно:

- корпоративні права: 100% у ПП "Медвлад" (код 31129828), 17% у TOB «Ліко» (код 22472159), 17% у TOB «ДАК» (код 31185531);

- офісне приміщення, магазин, складські приміщення за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, вартістю 2240000 гривень;

- житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б;

- певне рухоме майно яке знаходиться у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, а саме: шкіряний диван та крісла, вартістю 8000 гривень, а також стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці, вартістю 20000 гривень.

З іншого боку, відповідачкою ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів того, що це майно дійсно було набуто подружжям під час шлюбу та є спільною власністю сторін.

Так, відповідно до вищенаведених положень діючого законодавства України, п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11 та правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним у постанові від 03 липня 2013 року, корпоративні права позивача ОСОБА_1 у TOB «Ліко» (код 22472159) та у TOB «ДАК» не є спільним майном подружжя та поділу між сторонами не підлягають.

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію ПП "Медвлад", код 31129828, зазначене підприємство зареєстровано Київською районною адміністрацією Одеської міської ради 29 серпня 2000 року (т.2, а.с.250).

Оскільки шлюб між сторонами був укладений 20 грудня 2002 року, а ПП "Медвлад" був заснований позивачем ОСОБА_1 ще у 2000 році, тобто до укладення шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2, це приватне підприємство також не є спільним майном подружжя.

Тим більш, що 25 січня 2005 року ОСОБА_3 звернувся до загальних зборів засновників ТОВ "Медвлад" з нотаріально посвідченою заявою про виведення його зі складу засновників цього підприємства (т.2, а.с.209).

В нинішній час одноособовим засновником ПП "Медвлад" є ОСОБА_5 (т.2, а.с.26-28).

Крім цього, 20 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «Ліко» з нотаріально посвідченою заявою про виведення його зі складу засновників цього товариства, а 21 січня 2013 року з аналогічною заявою ОСОБА_1 звернувся до загальних зборів ТОВ «ДАК» (т.4, а.с.35, 41).

Законом України "Про господарські товариства" встановлено дві підстави для добровільного припинення участі у товаристві - добровільний вихід з товариства та відступлення всієї належної частини в статутному фонді.

Відповідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року №13 вихід зі складу товариства не пов'язаний ні з рішенням зборів учасників; ні з внесенням змін до установчих документів, тому момент виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід.

Подаючи заяви про вихід з товариств ОСОБА_1 вже реалізував своє суб'єктивне право спрямоване на одностороннє припинення корпоративних правовідносин з товариствами.

З таких вищезазначених підстав зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним рішення власників ПП "Медвлад" та скасування реєстрації змін до Статуту ПП "Медвлад" задоволенню не підлягають.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 20 листопада 2006 року Таїровською селищною радою Одеської області, магазин з продажу автомобілів та запчастин, будівлі та споруди за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, належать на праві власності ПП "Медвлад" (т.1, а.с.62).

Таке право власності ПП "Медвлад" на спірне нерухоме майно за зазначеною адресою зареєстровано Овідіопольським РБТІ 23 листопада 2006 року, що підтверджується відповідним витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №12610721 (т.1, а.с.63).

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, який складається з житлового будинку житловою площею 112,2 кв.м, гаражу літ.О 1 , мостіння І, огородження №2-3, належить позивачеві ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01 вересня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого у реєстрі за №4516. Право власності ОСОБА_1 на це нерухоме майно зареєстровано у Одеському МБТІ та РОН 01 жовтня 2001 року (т.1, а.с.151).

На підтвердження збільшення вартості цього житлового будинку відповідачка ОСОБА_2 надала суду висновок будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості житлового будинку літ.Г за адресою: м.Одеса, вул.Гаршина,1-б, який виконаний експертом ОСОБА_7 Відповідно до зазначеного висновку вихідними даними для проведення цього дослідження були тільки технічний паспорт від 20 серпня 2001 року, також фотофіксація об'єкта. Наприкінці мотивувальної частини висновку експертом також зазначено, що згідно з інформацією, отриманою в ході візуального огляду житлового будинку, раніше було проведено реконструкцію цього житлового будинку шляхом надбудови третього поверху приблизною площею 115 кв.м (т.1, а.с.127-138).

Суд вважає, що цей висновок будівельно-технічного дослідження не може бути взятий судом до уваги, оскільки він заснований на припущеннях та не є належним чином обґрунтованим.

В отриманій судом з Одеського МБТІ та РОН копії інвентаризаційної справи житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул.Гаршина, 1-б, відсутні дані про проведення технічної інвентаризації цього нерухомого майна після набуття у 2001 році права власності на нього ОСОБА_1, а також реєстрації за ним після цього права власності на реконструйований житловий будинок (т.3). В силу ст.ст. 331, 376 ЦК України таке не введене в експлуатацію самочинно реконструйоване нерухоме майно не є об'єктом права власності та воно не може бути предметом поділу.

Відповідачкою ОСОБА_2 також не надано суду будь-яких доказів дійсного придбання сторонами та взагалі існування шкіряного дивана та крісла, вартістю 8000 гривень, а також столу, стільців, крісла, лежаків на вулиці, вартістю 20000 гривень, у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з позивача ОСОБА_1 компенсації вартості будівельно-ремонтних робіт у офісному приміщенні, магазині та складському приміщенні за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, та у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, суд додатково звертає увагу на те, що в силу ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою.

Під час розгляду справи судом було роз'яснено сторонам взаємне право надання згоди на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Проте ніхто з сторін цим правом не скористався та не побажав вносити будь-які грошові кошти на депозитний рахунок суду.

Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Як вже встановлено судом нерухоме майно за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Іллічівська. 4-а, належить ПП "Медвлад", не є спільною власністю сторін, а твердження відповідачки про здійснення за цією адресою будівельних робіт за рахунок подружжя нічим не підтверджено, як й час їх здійснення та розмір вартості цих робіт.

Житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, який складається з житлового будинку літ.АА 1А2а, житловою площею 117,8 кв.м, гаражу з підвалом літ.Бб, споруд №1-3, належить позивачеві ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 березня 2005 року, яке видано державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за №525 (т.1, а.с.189, 190).

В силу п.2 ч.1 ст.57 СК України це майно не є спільною власністю подружжя.

На підтвердження вартості матеріалів та робіт, що виконані подружжям у цьому житловому будинку, відповідачка ОСОБА_2 надала суду виконаний експертом ОСОБА_7 експертний висновок №11-05/15 визначення вартості будівельних робіт, виконаних у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, після 20 грудня 2002 року (т.1, а.с.64-67).

Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на зазначений житловий будинок тільки у березні 2005 року. Підтвердження здійснення будівельних робіт у житловому будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізикевича, вул.Согласія, буд.23/2, саме за рахунок спільних коштів сторін взагалі та ще до набуття права власності на це майно ОСОБА_1, зокрема, у матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що цей експертний висновок також заснований на припущеннях та не є належним чином обґрунтованим.

Надані відповідачкою ОСОБА_2 висновки експерта ОСОБА_7 виконані на її особисте замовлення та в них взагалі не зазначені дати їх складання. Але відповідно до даних реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України (http://rase.minjust.gov.ua) ОСОБА_7 позбавлений кваліфікації судового експерта рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії №2 від 16 листопада 2012 року та його свідоцтво судового експерта є недійсним.

В отриманій судом з Овідіопольського РБТІ копії інвентаризаційній справі на житловий будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, відсутні дані про проведення технічної інвентаризації цього нерухомого майна після набуття у 2005 році права власності на нього ОСОБА_1, а також реєстрації за ним після цього права власності на реконструйований житловий будинок (т.1, а.с.155-190). В силу ст.ст. 331, 376 ЦК України таке не введене в експлуатацію самочинно побудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності та воно не може бути предметом поділу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням встановлених по справі обставин, оцінивши їх у сукупності та визначивши обсяг спільного майна сторін суд вважає, що спірні дачний будинок та земельна ділянка за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с.Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, підлягають поділу між сторонами у рівних частинах.

Поділяючи між сторонами встановлений судом обсяг спільного рухомого майна подружжя суд вважає за необхідне взяти до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на те, що житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул. Гаршина, 1б, та житловий будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, є його особистою власністю, а певні спірні меблі та побутова техніка, які знаходяться у цих будинках, є вбудованими та невід'ємно пов'язані з цими будинками. Ці зауваження є слушними й стосовно вбудованих спірних меблів, які знаходяться у дачному будинку за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11-а, яким користується відповідачка ОСОБА_2 Суд також враховує посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що два з трьох спірних автомобілів, а саме CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, вже відчужені нею на користь третіх осіб, а згідно з поясненнями представника позивача у судовому засіданні його довіритель ОСОБА_1 має у особистій власності автомобіль, який повністю задовольняє його транспортні потреби.

Згідно з п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11 у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За наявністю у сторін малолітньої дитини, яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_2, суд вважає за можливе відступити від засади рівності часток подружжя та провести поділ встановленого судом обсягу спірного рухомого майна відповідно до порядку користування ним, який вже склався між сторонами, та продовжує існувати на час розгляду справи.

На думку суду наявні у справі докази та їх оцінка у сукупності дають підстави вважати, що здійснення такого поділу спільного рухомого майна сторін, який враховує наявний порядок користування цим майном сторонами, не ставить позивача ОСОБА_1 у невигідне матеріальне становище і не буде порушувати його майнові права та інтереси. При цьому суд також звертає увагу, що жодний із запропонованих сторонами варіантів поділу рухомого майна не забезпечував дотримання рівність їх часток, але на отримання компенсації за зменшення його частки ніхто зі сторін згоду не надав.

По результатах розгляду справи судом не отримано жодних підтверджень створення з боку позивача ОСОБА_1 перешкод відповідачці ОСОБА_2 у користуванні майном, що відповідно до цього рішення суду передається їй у власність, та це визнано самою відповідачкою безпосередньо у судовому засіданні. При таких обставинах зустрічні позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні майном задоволенню непідлягають.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України В«Про судовий збірВ» звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовних заяв. Поряд з цим ним було сплачено 6000 гривень за проведення судової експертизи по справі.

Згідно з п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог позивача в частині майна, яке було предметом дослідження судової експертизи, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 має бути стягнуто судові витрати у розмірі 5296,88 гривен.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 89, 120 ЗК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах на дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, який складається з дачного будинку літ.А-3Ж, загальною площею 103,9 кв.м, житловою площею 49,9 кв.м, балкону літ.а, загальною площею 8,9 кв.м, споруд №1-3,І.

Визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах на земельну ділянку площею 0,0068 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Сонячна, 11 -а, кадастровий номер 5123755800:02:008:0819.

Визнати право власності ОСОБА_1 на меблі та побутову техніку за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 1б, а саме:

1) дві вбудовані гардеробні;

2) вбудовану кухню;

3) вбудовані меблі в дитячу кімнату;

4) ліжко;

5) диван "VS".

Визнати право власності ОСОБА_1 на меблі та побутову техніку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, вул.Согласія, буд. 23/2, а саме:

1) більярдний стіл;

2) вбудовану гардеробну;

3) гардеробну;

4) вбудовані меблі у вітальні;

5) м'які меблі з оздобленням шкірою та мармуром - 4 дивани, 2 столи "Hilon";

6) дванадцять стільців;

7) кабінетний меблевий гарнітур;

8) підлоговий годинник;

9) телевізор "LG" 52 дюйми;

10)вбудовану піч «Cacode»;

11)витяжку «Pyramide»;

12)шкіряне ліжко;

13)два дивани;

14)тренажери;

Визнати право власності ОСОБА_2 на автомобіль CHERY AMULET А15, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску; автомобіль CHERY JAGGI, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску; автомобіль CHERY S11 QQ, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску.

Визнати право власності ОСОБА_2 на меблі та побутову техніку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізикевича, ж/м Совіньйон , вул.Сонячна, 11-а, а саме:

1) вбудовані кухонні меблі з барною стійкою;

2) три вбудовані шафи;

3) пральну машину "Samsung";

4) витягувач повітря, вбудовану варильну панель, холодильник;

5) шкіряне ліжко;

6) холодильник "Beko";

7) телевізор "Shivaki", телевізор "Philips";

8) балконні меблі;

9) підлоговий годинник;

10)телевізор діагональ 27 дюйми;

11)стіл, стільці, крісла, лежаки на вулиці.

У задоволенні решти вимог позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5296 (п'ять тисяч двісті дев'яносто шість) гривень 88 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні при проголошенні рішення, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Є.Л.Бичковський