Рішення

від 10.12.2014 по справі 713/1954/14-ц

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 713/1954/14-ц

Провадження №2/713/762/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Пилип'юка І.В., за участю секретаря Паучек Є.В., сторін, представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_4, третя особа - Відділ Держземагентства у Вижницькому районі Чернівецької області, про визнання частково незаконним рішення сільської ради та недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_4, третя особа - Відділ Держземагентства у Вижницькому районі Чернівецької області, про визнання частково незаконним рішення сільської ради та недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

В позові вказував, що народився в сім'ї, де крім нього було ще п'ятеро дітей. Їх мати померла в 1956 році, а батько в 1974 році. Він одружився в 1982 році, а в 1983 році з дружиною придбали житловий будинок в с. Чорногузи по вул. І.Мазепи, 1А і перейшли туди жити. В батьківському будинку залишилась проживати його сестра ОСОБА_5 Оскільки житловий будинок був в аварійному стані то за розпорядження місцевої влади він був знесений.

Після знесення будинку декілька років земельною ділянкою, на якій він був розташований, ніхто не користувався, вона почала заростати бур'янами, чагарниками та декоративними кущами, а в 1985 році розчистив її і почав нею користуватись, - косив траву, доглядав за садом та збирав урожай з фруктових дерев. А рішенням виконкому Чорногузівської сільської ради від 19.06.1992 року вказана земельна ділянка була виділена йому, як сінокіс. На підставі рішення виконкому Чорногузівської сільської ради №51 від 15.10.1993 року були встановлені межові знаки. Зокрема у даному рішенні зазначалось про розмежування між вказаною його земельною ділянкою та ділянкою сусіда ОСОБА_6 в такому порядку, щоб горіхи, які посаджені на його ділянці залишались йому.

Зазначав, що більше 20 років постійно користувався земельною ділянкою, косив траву, збирав горіхи та яблука, частину використовував для городництва і ніхто йому не чинив жодних перешкод в цьому. Однак рішенням сесії Чорногузівської сільської ради №459/-34/14 від 01.07.2014 року вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_4, який на його підставі 29.07.2014 року отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії СТА №169134.

Вважає вказане рішення сільської ради неправомірним, а свідоцтво по право власності на нерухоме майно повинно бути визнано недійсним, оскільки сільська рада не вправі була вилучати у нього земельну ділянку, якою він тривалий час користувався на законних підставах.

Просив визнати частково незаконним рішення ХХХІV сесії VІ скликання Чорногузівської сільської ради від 01.07.2014 року №459-34/14 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га по вул. Т. Григоряка в с. Чорногузи Вижницького району та визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії СТА №169134 від 29.07.2014 року, що видане на ім'я ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1, заявлений позов підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини просили позовні вимоги задовольнити.

Представник Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про місце, день та годину слухання справи, в адресованому суду запереченні проти позову зазначив, що не може бути предметом позову про визнання неправомірним рішення сесії сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, оскільки згідно рішення від 19.06.1992 року ОСОБА_3 було виділено 0,10 га сінокосу по договору, а також у рішенні не вказано адресу земельної ділянки. На ім'я Чорногузівського сільського голови ОСОБА_7 поступила заява від ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від 28.11 20012 року №483, а також заява від ОСОБА_4 від 05.12.2012 року №502 про надання земельної ділянки. На 19 сесії 6 скликання від 19.12.2012 року було розглянуто дані заяви. На сесію викликались ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, але ОСОБА_3 на сесію не заявився. Депутати сільської ради вислухали ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та відклали розгляд заяв, оскільки не було достатньо підтверджуючих документів. Виконкомом Чорногузівської сільської ради було надано запит в архів, на підставі якого отримали витяги з рішень виконкому від 19.06.1992 року та №10 від 22.03.1985 року, а також зроблено виписки з погосподарської книги. На день смерті матері, ОСОБА_5, яка померла в 1989 році ОСОБА_4 був неповнолітній та навчався в школі-інтернат в сьомому класі. Розглянувши рішення виконкому та виписки з погосподарських книг сесія сільської ради вирішила дати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтованою площею 0,10 га по вул. С. Петлюри ОСОБА_4 Також в адресованій суду заяві просили справу розглядати у їх відсутності та погодяться на аргументоване судове рішення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заявлений позов не визнав, подав письмове заперечення проти позову, в якому вважав позовну заяву необґрунтованою, безпідставною та просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_2 підтримав його заперечення, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Відділу Держземагентства у Вижницькому районі Чернівецької області, в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про місце, день та годину слухання справи, в адресованій суду заяві вказав, що рішенням Чорногузівської сільської ради народних депутатів від 19.06.1992 року ОСОБА_3 виділено 0,10 га сінокосу по договору, однак всупереч ст.ст.19, 22, 24 ЗК України в редакції 1992 року він не виготовив документи, які б посвідчували право користування земельною ділянкою. Чорногузівська сільська рада при прийнятті рішення від 01.07.2014 року №459-34/14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», повинна була б розглянути питання про відміну рішення Чорногузівської сільської ради народних депутатів від 19.06.1992 року.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є дружиною позивача. У 1983 році їм дали під забудову земельну ділянку площею 0,10 га. Згодом їм ще додали земельну ділянку площею 0,22 га. У 1992 році ОСОБА_3 надали спірну земельну ділянку під сінокос, якою вони користуються по теперішній час, і сплачують за неї податки. Їм надали рішення сільської ради, а договору оренди землі не укладали.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що є сусідом позивача. Раніше ОСОБА_3 проживав із сім'єю у старому будинку, біля якого знаходилася спірна земельна ділянка. Однак вказаний будинок знесли, але ОСОБА_3 продовжував користувався спірною земельною ділянкою біля 20 років. Йому не відомо, чи має ОСОБА_3 документи на спірну земельну ділянку.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 постійно обробляв спірну земельну ділянку. ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці ніколи не бачив. Йому відомо, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_2, свідків - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Чорногузівської сільської ОСОБА_8 народних депутатів №10 від 22.03.1985 року задоволено заяву ОСОБА_5 на виділення земельної ділянки під перебудову жилого будинку в розмірі 0,08 га з власної присадибної ділянки, що підтверджується копією архівного витягу №07-05/1/214 від 25.12.2012 року, наданого Архівним відділом Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області.

Рішенням Чорногузівської сільської ОСОБА_8 народних депутатів від 19.06.1992 року на підставі заяви ОСОБА_3 йому виділено 0,10 га сінокосу по договору, що підтверджується архівним витягом №07-05/1/198 від 19.09.2014 року, наданим Архівним відділом Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області.

Рішенням виконавчого комітету Чорногузівської сільської ОСОБА_8 народних депутатів №51 від 15.10.1993 року встановлено межові знаки між присадибними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в такому порядку, щоб горіхи, які посаджені на присадибній ділянці ОСОБА_3 йому належали, тобто межі повинні залишатись такі, якими вони були раніше та відмінено рішення виконкому №10 від 17.09.1993 року, що підтверджується копією виписки з вказаного рішення.

З копії листа виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №799 від 22.08.2014 року вбачається, що в рішеннях по приватизації землі в 90-х роках не вказувалось конкретне місце розташування земельних ділянок, а також не вказувались площі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка, якою користувався ОСОБА_3 по вул. Т. Григоряка надана у власність ОСОБА_4 на підставі заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_9

З листа виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №852 від 05.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, що розташована по вул. Т. Григоряка (ОСОБА_13) більше 10 років. На даний час у фактичному користуванні ОСОБА_3 є земельна ділянка площею 0,20 га. У виконкомі сільської ради акт про встановлення межових знаків між сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не зберігся.

Рішенням ХХХІV сесії VІ скликання Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 01.07.2014 року №459-34/14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» вирішено: 1. Затвердити проект землеустрою: ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га, кадастровий номер 7320586000:01:001:0950 по вул. Т. Григоряка в с. Чорногузи Вижницького району Чернівецької області; 2. Передати громадянам: ОСОБА_4 земельну ділянку безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га, кадастровий номер 7320586000:01:001:0950 по вул. Т. Григоряка в с. Чорногузи Вижницького району Чернівецької області. 4. Зобов'язати ОСОБА_4 у двох місячний термін замовити у розробника проекту відведення виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та виконувати обов'язки землевласника відповідно до вимог ст.ст. 91, 96 ЗК України, що підтверджується витягом з вказаного рішення.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №24864035 від 29.07.2014 року, наданого Реєстраційною службою Вижницького районного управління юстиції вбачається, що 29.07.2014 року за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320586000:01:001:0950, що розташована в с. Чорногузи Вижницького району по вул. Григоряка Т. (вулиця Григоряка (назва не чинна), вулиця Петлюри Симона).

З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №24863761 від 29.07.2014 року, наданого Реєстраційною службою Вижницького районного управління юстиції вбачається, що 29.07.2014 року за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320586000:01:001:0950, що розташована в с. Чорногузи Вижницького району по вул. Григоряка Т..

З копії довідки виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №2004 від 27.11.2014 року вбачається, що даних про те, що укладався договір оренди Чорногузівською сільською радою з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про надання йому під сінокіс 0,10 га земельної ділянки немає. Взірців договорів про надання мешканцям с. Чорногузи земельної ділянки під сінокіс за період 1992-1993 рр. немає. Даних про здійснення ОСОБА_3 оплати за використання земельної ділянки під сінокіс немає.

З копії довідки архівного відділу Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області від 28.11.2014 року за №07-04/164 вбачається, що в документах Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області за період 1992-1993 рр. договору між Чорногузівською сільською радою та ОСОБА_3 про надання йому під сінокіс 0,10 га земельної ділянки немає.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На час прийняття виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області рішення про виділення ОСОБА_3 0,10 га сінокосу по договору земельні відносини в Україні регулювалися Земельним кодексом України 1990 року.

Відповідно до ст.7 ЗК України 1990 року, користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим.

У тимчасове користування земля надається ОСОБА_8 народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно положень ст.8 ЗК України 1990 року у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України та ін. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні ОСОБА_8 народних депутатів і власники землі.

Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років.

Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

У статті 19 ЗК України 1990 року встановлено порядок надання земельних ділянок у користування.

Відповідно до ст.22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 24 ЗК України 1990 року було встановлено порядок оформлення тимчасового користування землею, а саме, що право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «г» п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розд. X «Перехідні положення» ЗК України), одержані ними до 1 січня 2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що спірна земельна ділянка рішенням виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради народних депутатів від 19.06.1992 року була виділена ОСОБА_3 під сінокіс по договору, однак ні договору оренди, ані договору про надання у тимчасове користування вказаної земельної ділянки між ним та сільською радою укладено не було, а отже у нього і не виникало право користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частина друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЗУ «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

У статті 152 ЗК України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Тобто виходячи з положень даних статей право на захист прав на земельні ділянки мають власник земельної ділянки або землекористувач, однак ОСОБА_3 не є ні власником, ані користувачем спірної земельної ділянки.

У зв'язку з викладеним посилання позивача на ст.143 ЗК України є безпідставним.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.122 ч.1 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У статті 126 ЗК України зазначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно (земельні ділянки).

Враховуючи вищевикладені вимоги закону та досліджені докази суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку, оскільки приймаючи оскаржуване рішення, Чорногузівська сільська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це підтверджено дослідженими в суді належними доказами, доказів протилежного ні позивачем, ні його представником суду не надано.

Таким чином, наведені доводи, аналіз доказів та їх належна оцінка переконують суд в тому, що позов ОСОБА_3 є безпідставним та необґрунтованим, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладено, ст.ст.14, 19, 55 Конституції України, ст.ст.16, 328, 393 ЦК України, ст.ст.116, 122, 125, 126, 143, 152 ЗК України, ст.77 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст.7, 8, 19, 22, 24 ЗК України 1990 року, ст.ст.3, 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, Суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_4, третя особа - Відділ Держземагентства у Вижницькому районі Чернівецької області, про визнання частково незаконним рішення сільської ради та недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. В. Пилип'юк