Ухвала

від 26.12.2012 по справі 423/1027/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/8216/12 Справа № 423/1027/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Чубуков О.П. Категорія 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Судді -головуючого - ЧУБУКОВА О.П.

Суддів колегії - ОСОБА_2, ОСОБА_3

При секретарі судового засідання КАЧУР Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба -Казначеївка», третя особа - Магдалинівська районна державна адміністрація, Казначеївська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області -про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба -Казначеївка»про стягнення на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період 2009 - 2011 роки у розмірі 48 650 грн. 75 коп., а також розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 101,44 га, розташованої на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, який було укладено 13 квітня 2004 року між нею та Сільськогосподарським кооперативом «Дружба»терміном на 24 роки та зареєстровано 15 квітня 2004 Магдалинівським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»за № 040412300677.

Цим же позовом ОСОБА_4 просила протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішення суду зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку, яка знаходиться у неї в користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 червня 2003 року з Магдалинівською районною державною адміністрацією та зареєстрованого 23 липня 2003 року Магдалинівським районним відділом земельних ресурсів за № 4 МД-2, понесені судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилалась на те, що відповідач не сплачує їй орендну плату за користування земельною ділянкою площею 101,44 га на підставі договору суборенди, укладеного 13 квітня 2004 року.

Сільськогосподарський кооператив «Дружба», що стороною зазначеного договору суборенди, 24 грудня 2004 року реорганізовано шляхом перетворення у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка».

Відповідно до умов договору суборенди земельної ділянки розмір орендної плати встановлено в розмірі 1,1 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік і суборендар повинен вносити її орендодавцю ОСОБА_4 не пізніше 28 числа кожного поточного місяця.

Згідно відомостей відділу Держкомзему в Магдалинівському районі нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила: в 2009 році - 1 430 034 грн. 34 коп., в 2010 році - 1 496 381 грн. 13 коп., в 2011 році 1 496 381 грн. 13 коп.

Позивач зазначає, що з моменту укладання договору суборенди вона не отримала від орендаря жодної суми орендної плати.

В результаті за проміжок часу 2009 - 2011 роки заборгованість по орендній платі склала 48650,75 грн.

18 червня 2012 року представник позивача збільшила розмір позовних вимог на 14 452 грн. 25 коп. за рахунок заборгованості відповідача за січень - червень 2012 року.

Позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов'язання, так як не розрахувався з нею по орендній платі, а тому є всі підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення їй земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі відповідно до положення, передбаченого ч.2 ст.651 ЦК України, тобто при наявності істотного порушення умов договору другою стороною.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що його ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її відхилення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2003 року між позивачем та Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 101,44 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області для сільськогосподарського використання, зареєстрованого 23 липня 2003 року Магдалинівським відділом земельних ресурсів за № 4 МД-3.

Термін дії договору 25 років.

13 квітня 2004 року між позивачем та Сільськогосподарським кооперативом «Дружба»було укладено, зі згоди Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, договір суборенди земельної ділянки загальною площею 101,44 га терміном на 24 роки.

Сільськогосподарський кооператив «Дружба» в подальшому: 24 грудня 2004 року, - було реорганізовано у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка».

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору суборенди земельної ділянки орендну плату було встановлено в розмірі 1,1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік . Суборендар повинен був сплачувати її ОСОБА_4 не пізніше 28 числа щомісячно.

Згідно відомостей відділу Держкомзему в Магдалинівському районі нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила: в 2009 році - 1 430 034 грн. 34 коп., в 2010 році - 1 496 381 грн. 13 коп., в 2011 році 1 496 381 грн. 13 коп.

Відповідно до п.4.2 договору суборенди, він може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до листа Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 04.01.2012 року, за договором суборенди орендну плату вносить СТОВ «Дружба-Казначеївка».

Станом на 17.01.2012 року -заборгованість зі сплати орендної плати відсутня.

Із довідок про стан сплати ОСОБА_4В орендної плати та податкових зобов'язань за 2008-2011 роки вбачається, що відповідач регулярно вносить орендну плату згідно договору суборенди земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем.

Позивачем не надано суду доказів щодо систематичних порушень відповідачем умов договору суборенди відносно орендної плати.

Судом не встановлено також і інших порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки.

При зазначених обставинах судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо дострокового розірвання договору суборенди земельної ділянки внаслідок неотримання орендної плати позивачем період з 2009 року по червень 2012 року.

Згідно ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що орендою земельної ділянки є засноване на договорі, що укладений між власником землі - орендодавцем та орендарем, строкове та платне володіння і користування орендарем земельною ділянкою, яка необхідна даному орендареві для відповідної діяльності. При цьому, орендована земельна ділянка за згодою власника - орендодавця може передаватися орендарем за договором суборенди в володіння та користування іншій особі, тобто за договором суборенди земельної ділянки здійснюється передача прав та обов'язків орендаря за договором оренди суборендарю.

Стаття 8 Закону України від 6 жовтня 1998 року "Про оренду землі" передбачає, зокрема, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Стаття 21 зазначеного Закону регулює відносини з орендної плати за землю та в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначалось, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою -(для земель сільськогосподарського призначення) - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Згідно із Законом України "Про плату за землю" N 2535-XII (стаття 5) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

З огляду на зазначені норми закону, орендна плата за землю, яка перебуває у державній власності, здійснюється орендарем, який фактично користується землею, у бюджет держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у чинній редакції, з огляду на вимоги позивача щодо періоду часу з січня по червень 2012 року, - розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі та відповідно до Податкового кодексу України.

У вирішенні спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати слід виходити з того, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості по орендній платі мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості по земельному податку та оренді землі.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить на праві власності Магдалинівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, яка, як орендодавець, на підставі розпорядження голови державної районної державної адміністрації № 232-р від 19.03.2003 року надала в строкове платне володіння і користування земельну ділянку орендарю -позивачу у справі на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 червня 2003 року. Згідно п.2.3 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах 1% від грошової оцінки землі, з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнтів індексації. Грошова плата вноситься на поточний рахунок № 33217815800147 Банк УДК у Дніпропетровській області МФО 805012 отримувач МБ Казначеївська сільська рада 13050500 код ЗКПО 24237468 в розмірі 11527,20 грн. щомісячно не пізніше 30 числа слідуючого за звітним.

Власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст. 90 Земельного кодексу України).

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З огляду на вищевказані норми Закону у відносинах, пов'язаних з орендою землі, орендодавцем є тільки власник земельної ділянки або уповноважена ним особа. За договором суборенди земельної ділянки орендар не перетворюється в орендодавця, тобто у власника земельної ділянки, і тому у відносинах між орендарем та суборендарем не можливо застосовувати ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", яка регулює відносини між орендодавцем та орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", - на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз законодавства, яким врегульовані орендні відносини дає підстави зробити висновок, що з 01.04.2005 року орендна плата визнана державним обов'язковим платежем, строки та сплата якого здійснюється в порядку передбаченому податковим законодавством на підставі декларації, платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі і який набирає чинності після його державної реєстрації.

Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до листа Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 04.01.2012 року за договором суборенди, укладеним 13.04.2003 року між сторонами за період 2009-2011 р.р. орендну плату вносить СТОВ «Дружба-Казначеївка», станом на 17.01.2012 року -заборгованість зі сплати орендної плати відсутня.

Судова колегія встановила, що Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області повідомила суду 04.01.2012 року, що таких платників земельного податку, як громадянка ОСОБА_4 не обліковується і дані щодо сплати нею земельного податку протягом 2009-2011 років відсутні.

ОСОБА_4 (позивач у справі) є засновником селянсько-фермерського господарства «Літо» (код ЄДРПОУ 32447466).

Договір оренди земельної ділянки, укладений між Магдалинівською державною адміністрацією та позивачем, зареєстровано відділом земельних ресурсів 23 липня 2003 року за № 4 МД-3.

Згідно ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»орендарем зареєстровано селянське фермерське господарство «Літо»(далі СФГ «Літо»).

За даною юридичною особою, згідно наданих до ОДПІ податкових декларацій орендної плати, які подано платниками самостійно, обліковується за СФГ «Літо»- 101,44 га.

Сплата орендної плати за період з 2009 по 2011 рік, яка вноситься у розмірі 1% від грошової оцінки землі, по СФГ «Літо»здійснює СТОВ «Дружба-Казначеївка»(відповідач у справі).

Відповідно до листа Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 09.12.2011 р. № 194, Казначеївська сільська рада отримує орендну плату за оренду земельної ділянки від СТОВ «Дружба-Казначеївка»за селянсько-фермерське господарство «Літо».

Таким чином встановлено, що за спірну земельну ділянку площею 101,44 га, яка знаходиться за договором суборенди у користуванні відповідача, останній виплачує орендну плату відповідно до вимог закону і договору оренди та заборгованості у нього не має.

Згідно довідки Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за № 145 від 21.06.2012 року Казначеївська сільська рада отримує плату за оренду земельної ділянки на розрахунковий рахунок № 3321382700147 від СТОВ «Дружба-Казначеївка»за селянсько-фермерські господарства, зокрема «Літо», відповідно щомісячних електронних виписок руху коштів за 2011 рік, 2010 рік, 2009 рік, та інші роки. Відповідно періоду з 01.01.2012 по 01.06.2012 року надійшла оплата СТОВ «Дружба-Казначеївка»у сумі 8 800 грн. за ФГ «Літо»і також за цей період оплата надійшла від ОСОБА_4 у сумі 8760 грн.

Виконання відповідачем договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2004 року зі сплати орендної плати у розмірі 1,1% від грошової оцінки за рік підтверджується довідкою відповідача за № 193 від 05.06.2012 року (а.с.210) і цей доказ позивачем не спростований. Орендна плата за земельну ділянку становить 1% від грошової оцінки землі за договором оренди, а за договором суборенди вже становить 1,1% від грошової оцінки землі, тобто договір суборенди вийшов за межі договору оренди відносно орендної плати, що не відповідає вимогам закону.

Таким чином, умови орендної плати, які передбачені договором оренди від 10 червня 2003 року, виконуються та орендна плата сплачується за спірну земельну ділянку суборендарем -відповідачем у справі. Доказів того, що за спірну земельну ділянку орендна плата в бюджет держави не надходить -у справі немає.

Позивачка ж не є власником земельної ділянки, тому отримувати орендну плату у свою користь за землю державної власності -не повинна.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України ч.1 - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За відсутністю у позивача права на одержання орендної плати на свою користь за земельну ділянку, належної на праві власності Магдалинівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, відповідно до земельного законодавства, то за підставами не отримання позивачем від відповідача орендної плати за спірну земельну ділянку не можна вважати істотним порушенням договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2004 року зі сторони відповідача, який виконує обов'язки щодо сплати орендної плати відповідно до договору оренди, укладеного позивачем з власником земельної ділянки, та сплатив позивачу відповідно до умов договору суборенди 0,1 % від оцінки землі за спірний період.

Крім того, не встановлено спричинення позивачу шкоди у відповідності до вимог ч. 2 ст.651 ЦК України.

Згідно договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2004 року, укладеного між сторонами у справі, передбачені підстави припинення дії договору шляхом його розірвання - п.5.2., який не суперечить вимогам чинного законодавства.

Підстав для розірвання договору суборенди землі від 13.04.2004 року, укладеного між сторонами у справі, судова колегія не вбачає із встановлених обставин справи та наданих доказів.

Із змісту зазначених норм закону випливає, що у суду не має підстав для задоволення позовних вимог.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Наведені в апеляційній скарзі доводи судова колегія вважає безпідставними.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення судом першої інстанції ухвалено у відповідності з вимогами закону і підстав для його скасування немає, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 316 та 317 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя -головуючий:

Судді колегії: