cpg1251 У Х В А Л А
16 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф.,Терлецького О.О., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» (далі - Товариство) до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 березня 2015 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року про задоволення позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 4 березня 2015 року, 26 березня і 21 травня 2014 року (справи №№ К/800/56517/14, К/9991/26540/11, К/800/12819/13 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Зі змісту судового рішення, про перегляд якого подано заяву, та судових рішень, наданих для порівняння, можна дійти висновку, що в них йдеться не про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, а про застосування різних (відмінних) норм матеріального права, що не призвело до ухвалення різних за значенням судових рішень.
Так, у першому випадку, суд касаційної інстанції у контексті фактичних обставин справи перевіряв правильність застосування пункту 86.9 статті 86 ПК, відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, а в другому випадку, - правильність застосування норм податкового законодавства щодо грошових зобов'язань, розрахованих органом державної податкової служби за результатами перевірок, призначених відповідно до положень податкового законодавства, які регулюють порядок призначення і проведення документальної позапланової виїзної (рішення від 4 березня 2015 року та від 21 травня 2014 року) і планової виїзної (рішення від 26 березня 2014 року) перевірок, за наслідками яких приймаються і надсилаються платникові податків податкові повідомлення-рішення.
З викладеного випливає, що рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені ним за інших фактичних обставин справ, не містять проявів застосування одних і тих самих норм, не підтверджують наявність неоднакового їх застосування у подібних правовідносинах.
Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, в допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
З огляду на викладене, та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Електрика» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 березня 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков
О.О. Терлецький
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2015 |
Оприлюднено | 23.06.2015 |
Номер документу | 45333262 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Гриців М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні