Постанова

від 17.06.2015 по справі 802/946/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 червня 2015 р. Справа № 802/946/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Віятик Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Віконтіс"

про: стягнення заборгованості в розмірі 3171,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Віконтіс» про стягнення заборгованості в розмірі 3171,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 3171,59 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань зі сплати орендної плати з юридичних осіб, самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007523634 від 17.02.2014 та №9020627415 від 21.02.2015.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак через відділ прийому суду подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання також не з'явилась, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась вчасно та належним чином. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції - "за закінченням терміну зберігання".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, суд у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України визнав за можливе розглянути справу у письмовому проваджені.

У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказані вимоги КАС України, враховуючи клопотання позивача та неявки відповідача, суд дійшов до висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Віконтіс» перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ з 20.09.2012 та є платником податків та зборів.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 3171,59 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового забов'язання, самостійно визначеного платником податків в податкових деклараціях №9007523634 від 17.02.2014 та №9020627415 від 21.02.2015.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Землекористувачі відповідно до пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 ПК України.

Згідно статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем вручено надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 02.02.2015 № 486-25. Проте, на даний час сума заборгованості не погашена.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віконтіс» (код ЄДРПОУ 38394478, р/р №26000165010 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478; р/р №26007529560700, №26041529560700 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь місцевого бюджету податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 3171 (три тисячі сто сімдесят одна) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Віятик Наталія Володимирівна