Постанова

від 27.04.2015 по справі п/811/310/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року Справа № П/811/310/15

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом фермерського господарства "Регіон-Агро" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2014 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, -

в с т а н о в и в

Фермерське господарство "Регіон-Агро" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 09 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 про застосування суми штрафу в розмірі 274000 грн. (порушення норм регулювання обігу готівки) та від 09 жовтня 2014 року № НОМЕР_2 про донарахування прибуткового податку в сумі 15788 грн. та штрафної санкції в сумі 4457 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фермерського господарства "Регіон-Агро" (код за ЄДРПОУ 37627935) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.09.2011 року по 30.04.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.09.2011 року по 30.04.2014 рік, внаслідок чого було складено акт від 16.09.2014 року № 11/2200/37627935.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 р. № НОМЕР_1, яким за порушення регулювання обігу готівки застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 274000 грн. та 09 жовтня 2014 р. №0003621700 яким збільшено суму грошового зобов'язання по прибутковому податку в загальній сумі 22245,00 грн., з яких за основним платежем в розмірі 15788 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4457 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.10.2014 року № НОМЕР_1 та №0003621700 були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі. Також, в матеріалах справи містяться письмові заперечення де зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, вказавши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, а тому є правомірними.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фермерського господарства "Регіон-Агро" (код за ЄДРПОУ 37627935) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.09.2011 року по 30.04.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.09.2011 року по 30.04.2014 рік (а. с. 16-29).

В акті № 11/2200/37627935 від 16.09.2014 року зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення:

- п.2.8 глави 2 абз. 2 п.3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року та встановлено перевищення ліміту залишків готівки в касі всього в сумі 137000 грн., в т.ч. за січень місяць 2014 року в сумі 127000 грн., за лютий місяць 2014 року в сумі 10000 грн.

- п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме, не в повному обсязі подані податкові розрахунки за формою 1 ДФ за IV кв. 2011 року (вх. № НОМЕР_3 від 30.12.2012 року), І кв. 2012 року (вх. № 2800 від 03.05.2012 року), ІІІ кв. 2012 року (вх. № 6785 від 07.11.2012 року), ІV кв. 2014 року (вх. № НОМЕР_4 від 14.02.2013 року), І кв. 2013 року (вх. № НОМЕР_5 від 29.04.2013 року), ІV кв. 2013 року (вх. № НОМЕР_6).

09 жовтня 2014 року на підставі акту перевірки Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким за порушення регулювання обігу готівки застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 274000 грн. та №0003621700 яким збільшено суму грошового зобов'язання по прибутковому податку в загальній сумі 22245,00 грн., з яких за основним платежем в розмірі 15788 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4457 грн. ( а. с. 30, 31).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (надалі - Положення №637).

Відповідно до п. 2.7 Положення №637, виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір (п. 2.8 Положення № 637).

Згідно із п. 5.2 Положення № 637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Згідно із п. 2.10 Положення № 637, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Відповідно до п. 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно із п. 7.24 Положення № 637, у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Судом встановлено, що факт видачі коштів з каси підприємства громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується видатковими касовими ордерами (а.с. 71, 73, 75).

Таким чином, суд зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 р. № НОМЕР_1, являються хибними.

Також, судом встановлено, що 09 жовтня 2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003621700 яким збільшено суму грошового зобов'язання по прибутковому податку в загальній сумі 22245,00 грн., з яких за основним платежем в розмірі 15788 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4457 грн. Підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив, порушення п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Як передбачено пунктами 168.1.1, 168.1.2 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) та Порядок його заповнення та подання затверджена наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Згідно пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.177.8 статті 177 Податкового Кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

В матеріалах справи, містяться копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, зареєстрованої 23.04.2010 року Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією, акт прийому-пердачі послуг від 17.02.2014 року, за підписом виконавця «Григор'євой Магдалени» з печаткою «Фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_4», договір № 9 від 10.12.2013 року про надання послуг укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, також копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, зареєстрованої 23.12.2003 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, акт прийому передач-послуг від 11.11.2013 року, договір про надання послуг від 31 жовтня 2013 року( а.с.52-63).

Отже, позивачем надано повне підтвердження того факту, що ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 являються фізичними особами-підприємцями, які мали договірні відносини з позивачем, що давало право останньому не утримувати податок на доходи, відповідно до п.177.8 ст.177 Податкового Кодексу України.

Відповідачем, в свою чергу не надано доказів неможливості застосування правил п.177.8 статті 177 Податкового Кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 487,20 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь фермерського господарства "Регіон-Агро".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги фермерського господарства "Регіон-Агро" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № НОМЕР_1 від 09.10.2014 р. та № НОМЕР_2 від 09.10.2014 р.

Присудити з Державного бюджету України на користь фермерського господарства "Регіон-Агро" судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_7