Постанова

від 09.06.2015 по справі 820/3078/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. № 820/3078/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИТАН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області форма "Р" від 04.12.2014 року №0004042202 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 614922,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 04.12.2014 року, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки висновки Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області викладені в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.12.2014 року винесене на законних підставах, а отже підстав для його скасування немає. Висновки про порушення ТОВ "ТИТАН" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстровано в Реєстраційній службі Харківського районного управління юстиції Харківської області 04.10.1999 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку в Харківській об'єднаній ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з 12.10.1999 року за №2283 та є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100306253 від 22.10.2010 року.

Судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі направлення від 07.11.2014 року №1283 та Наказу №1056 від 07.11.2014 року, згідно з п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.11 п. 78.1, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (код ЄДРПОУ 30588785) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість з 01.07.14 по 31.08.14 по взаємовідносинам з ТОВ "Філакас" (код 34955462), ТОВ "Старекс Холдінг" (код 38464251), ТОВ "Тревелко-Груп" (код 37728527), ТОВ "Техно-Промкомплекс" (код 38381673), ТОВ "Ламбарді" (код 37285020), ТОВ "Макрус Юкрейн" (код 39134112).

За результатами перевірки Харківською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було складено Акт № 1662/20-23-22-01-06/30588785 від 17.11.2014 року (Т.1 а.с. 14-29).

Згідно висновків вказаного Акту перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" порушено: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 409 948 грн., у тому числі: за липень 2014 року у сумі 278 331 грн., за серпень 2014 року у сумі 131 617 грн.

На підставі висновків Акту перевірки № 1662/20-23-22-01-06/30588785 від 17.11.2014 року Харківською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 614 922 грн., у тому числі за основним платежем - 409 948 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 204 974 грн.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Частина 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 вищевказаного Порядку).

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Харківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області за результатами аналізу правовідносин позивача з ТОВ "Філакас" (код 34955462), ТОВ "Старекс Холдінг" (код 38464251), ТОВ "Тревелко-Груп" (код 37728527), ТОВ "Техно-Промкомплекс" (код 38381673), ТОВ "Ламбарді" (код 37285020), ТОВ "Макрус Юкрейн" (код 39134112) за перевіряємий період.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Техно-Промкомплекс" (код 38381673) та ТОВ "Макрус Юкрейн" (код 39134112) Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області в ході перевірки порушень не встановлено.

Взаємовідносини між ТОВ "ТИТАН" та контрагентом ТОВ "Філакас" здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу № 040314 від 04.03.2014 року (Т.1, а.с. 131-133).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Філакас" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "ТИТАН" (Покупець) товарно-матеральні цінності: косметику по догляду за обличчям та тілом, дитяче харчування, засоби гігієни, діабетичне харчування, харчові добавки, БАД, спортивне харчування, вироби медичного призначення, маркувальну та пакувальну продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні властивості товару відображаються в специфікаціях або рахунках-фактурах. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі товару Продавцем Покупцю, про що свідчить підпис в видатковій накладній. Доставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Строк дії договору з 04.03.2014 р. по 31.12.2014 р.

До договору № 040314 від 04.03.2014 року укладено додаткову угоду №1 від 04.03.2014 року, в якій узгоджено використовування факсимільного відтворення підписів керівників сторін для вчинення правочинів, пов'язаних з даним договором.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "ТИТАН" та ТОВ "Філакас" позивачем до суду було надано наступні копії документів: рахунки-фактури №105 від 31.07.2014р. на суму 277024,80 грн., №106 від 31.07.2014 р. на суму 209595,60 грн.; видаткові накладні №105 від 31.07.2014р. на суму 277024,80 грн., №106 від 31.07.2014 р. на суму 209595,60 грн.; податкові накладні №105 від 31.07.2014р. на суму 277024,80 грн., №106 від 31.07.2014 р. на суму 209595,60 грн.; товарно-транспортні накладні №105 від 31.07.2014 р., №106 від 31.07.2014 р., платіжні доручення №847 від 07.04.2014 р., №1089 від 29.04.2014 р., №2510 від 20.08.2014 р., №3311 від 06.10.2014 р. (Т.1. а.с. 135-144, Т.2 а.с. 170-173).

Дослідивши зміст вказаних первинних документів, суд зазначає, що надані позивачем документи не підтверджують використання ним у власній господарській діяльності чи реалізації товарів, що були придбані ним за вищевказаним договором у ТОВ "Філакас".

В даному випадку, позивачем не надано доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Філакас", а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей.

Також слід вказати, що позивачем не надано доказів, які підтверджують можливість реалізації позивачем дитячого харчування, а саме: Сертифікатів на реалізацію дитячого харчування, дозволів на торгівлю дитячим харчуванням.

Взаємовідносини між ТОВ "ТИТАН" та контрагентом ТОВ "Старекс Холдінг" здійснювалися на підставі договору підряду № 16/06-02 від 16.06.2014 року (Т.1, а.с. 94-99).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Старекс Холдінг" (Підрядник) зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті, який розташовано за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 69, а також зобов'язується передати виконані роботи (результат виконаних робіт) ТОВ "ТИТАН" (Замовнику) у встановлений цим договором термін (строк). Конкретний перелік робіт та вимоги до їх виконання визначено сторонами у Технічному завданні №1, що є додатком №1 до даного Договору. Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт Підрядника, забезпечити фінансування робіт, прийняти вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором. Роботи за цим договором виконуються з матеріалів Підрядника. Загальний строк, протягом якого підрядник повинен виконати усі роботи і передати їх Замовнику по акту виконаних робіт (КБ-2в) становить 60 календарних днів. Цей строк розпочинається на 3 день з моменту підписання договору. Загальна вартість робіт згідно договірної ціни становить 480335,83 грн., у тому числі ПДВ 80055,97 грн.

До договору підряду № 16/06-02 від 16.06.2014 року укладено Технічне завдання №1 від 16.06.2014 р., в якому узгоджено опис робіт, місце проведення робіт, етапи та строки виконання робіт.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "ТИТАН" та ТОВ "Старекс Холдінг" позивачем до суду було надано наступні копії документів: акт виконаних робіт за липень 2014 року №3107/2 від 31.07.2014 р., договірна ціна від 16.06.2014 р., локальний кошторис №2-1-1 від 16.06.2014 р., відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 станом на 01.07.2014 р., підсумкова відомість ресурсів за липень 2014, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.07.2014 р., податкова накладна №533 від 31.07.2014 р. на суму 480335,83 грн. (Т.1, а.с. 100-130).

Дослідивши зміст вказаних первинних документів, суд зазначає, що надані позивачем документи не свідчать про доцільність придбання ним вищезазначених робіт, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні ремонтно-будівельних робіт у ТОВ "Старекс Холдінг".

В даному випадку, позивачем не надано доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Старекс Холдінг", а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, придбання ТМЦ для проведення ремонтно-будівельних робіт, відвантаження товарів постачальником та виконання робіт на об'єкті позивача.

Взаємовідносини між ТОВ "ТИТАН" та контрагентом ТОВ "Ламбарді" здійснювалися на підставі договору на надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок № 28/07-05 від 28.07.2014 року (Т.1, а.с. 76-78).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Ламбарді" (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ "ТИТАН" (Замовнику) за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що назначені дійсним договором, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "ТИТАН" та ТОВ "Ламбарді" позивачем до суду було надано наступні копії документів: додаткова угода №1 від 28.07.2014 р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №0829/06 від 29.08.2014 року, №0829/07 від 29.08.2014 року, податкові накладні №41 від 29.08.2014 р. на суму 372220,00 грн., №42 від 29.08.2014 р. на суму 417480,00 грн., звіт про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій від 29.08.2014 р., звіт про надані послуги у серпні 2014 р. від 29.08.2014 року (Т.1, а.с. 79-93).

Згідно п. 9.1 розділу 8 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного завершення.

Проте в додатковій угоді №1 до договору №28/07-05 від 28.07.2014 року зазначено, що промоакції та розповсюдження інформаційних матеріалів за дійсною угодою проводяться щодня у період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

Відповідно до п. 4.4 розділу 4 договору оплата за надані послуги перераховується замовником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту передачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок виконавця.

В порушення умов договору оплата за вищевказаним договором відбулась, як вбачається з платіжних доручень №4010, №4130, №4133, №4134 , лише 17.11.2014 р. та 24.11.2014 р. (Т.2, а.с. 191-194), коли акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані сторонами 29.08.2014 року.

Взаємовідносини між ТОВ "ТИТАН" та контрагентом ТОВ "Тревелко-Груп" здійснювалися на підставі договору на надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок № 25/06-04 від 25.06.2014 року (Т.1, а.с. 59-61).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Тревелко-Груп" (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ "ТИТАН" (Замовнику) за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що назначені дійсним договором, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "ТИТАН" та ТОВ "Тревелко-Груп" позивачем до суду було надано наступні копії документів: додаткова угода №1 від 25.06.2014 р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №0731/7 від 31.07.2014 року, №0731/8 від 31.07.2014 року, податкові накладні №729 від 31.07.2014 р. на суму 343125,00 грн., №730 від 31.07.2014 р. на суму 359905,00 грн., звіт про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій від 31.07.2014 р. (Т.1, а.с. 62-75).

Згідно п. 9.1 розділу 8 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного завершення.

Проте в додатковій угоді №1 до договору №25/06-06 від 25.06.2014 року зазначено, що промоакції та розповсюдження інформаційних матеріалів за дійсною угодою проводяться щодня у період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Що стосується інших тотожних порушень, які встановлені в договорі № 25/06-04 від 25.06.2014 року та договорі № 28/07-05 від 28.07.2014 року, суд зазначає наступне.

Пункт 2.4 договорів передбачає, якщо надання послуг за відповідною додатковою угодою буде потребувати використання додаткових матеріалів, які є власністю замовника, такі матеріали передаються виконавцю за актом приймання-передачі.

У додаткових угодах до вищевказаних договорів, зазначено, що інформаційні листівки, дизайн яких затверджено замовником, роздруковуються виконавцем на глазурованому папері. Умовами договорів не передбачено виготовлення виконавцем інформаційних листівок, а тому і не передбачено вартість таких послуг та порядок розрахунків.

Звіти про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій ТОВ "Тревелко-Груп" від 31.07.2014 р. та ТОВ "Ламбарді" від 29.08.2014 р. містять інформацію загального характеру, а саме, зазначено лише кількість відпрацьованих годин та загальні суми послуг, проте не зазначено яка кількість та найменування осіб кожного дня приймала участь у промоакціях та у розповсюдженні інформаційних листівок.

Слід вказати, що позивачем не надано доказів на підтвердження необхідності проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних матеріалів, а саме ділової мети укладення вищевказаних договорів.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також з урахуванням місця реєстрації контрагентів ТОВ "Тревелко-Груп" та ТОВ "Ламбарді" (м. Київ) є незрозумілим, яким чином були підписані, де складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та хто здійснював оплату.

Суд також зазначає, що вищевказані договори №25/06-04 від 25.06.2014 року та №28/07-05 від 28.07.2014 року по своєму змісту є ідентичні окрім найменування контрагентів, укладені у місячний проміжок часу. Позивачем не надано суду фактів, які б свідчили про отримання прибутку в результаті проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних матеріалів, а також не надано обґрунтувань щодо вибору вказаних контрагентів, а саме економічно вигідних умов або проведення маркетингових досліджень.

Не надано доказів, що товар, який відображений в додаткових угодах належить саме позивачу по справі.

Суд зазначає, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати дохід лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення таких обставин дає підставу для відмови у відшкодуванні ПДВ.

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи, надані позивачем договори, податкові накладні та платіжні доручення, банківські виписки не можуть вважатися первинними документами (при відсутності інших необхідних первинних документів), що підтверджують факти виконання наданих товарів/послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об'єми та направлення, по яким проводились відповідні послуги.

В наданих позивачем документах не значиться, які саме критерії використовувались для визначення вартості товарів/послуг та, відповідно, необхідність та доцільність придбання, використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не на завищення валових витрат) і податкового кредиту. Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з отримання товарів та послуг не відповідають вимогам діючого законодавства.

В випадку, що є предметом судового розгляду, досліджені фактичні дані вказують на недоведеність позивачем економічної доцільності витрат на товари, послуги та причинного зв'язку між придбаними товарами, послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, та наміру придбання платником податку товарів, послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, в ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням актів перевірки по контрагентам, не підтверджено фактичне придбання товарів та послуг, а також їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість встановлених порушень, які відображені в акті перевірки № 1662/20-23-22-01-06/30588785 від 17.11.2014 року та законність винесеного податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.12.2014 року. Позовні вимоги ТОВ "ТИТАН" щодо скасування вказаного податкового повідомлення -рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" суму судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 4384 80 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (код ЄДРПОУ 30588785, адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, б. 223, кім.8-8) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні, 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 15.06.2015 року.