Постанова

від 15.06.2015 по справі 826/9996/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2015 року 11:08 № 826/9996/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проттон"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Чернишова А.М., Постащук Д.М., Літаш О.М.

від відповідача: Убогий С.А.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Проттон", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. за результатами якої складено акт від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві по формуванню в акті від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.» висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях за листопад 2014 року, що призвело до завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ; зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформаційної системи (бази) «Податковий блок чи інших інформаційних баз Державної фіскальної служби України відомості, внесені на підставі акту від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проттон» у податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проттон» у податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що перевірка проведена з порушенням норм податкового законодавства, а висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву, в яких зазначає про правомірність винесення Акту перевірки.

В судовому засіданні представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Проттон" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 (надалі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми задаткового зобов'язання за період з 01.11.2013 по 30.11.2014 року у розмірі 950612 грн.; п.44.1 ст. 44, п.198.6, п.198.3, п.198.2, п.198.1 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.11.2013 по 30.11.2014 року у сумі 726257 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивачем подано заперечення на Акт перевірки до Податкового органу, за результатом розгляду заперечень Податковий орган Листом від 24.02.2015 року №2730/10/26-57-22-05 повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення ТОВ «Проттон» без задоволення.

Крім того, в вищезазначеному листі зазначено, що в Акті перевірки допущено технічну описку по тексту, яким викладено: «Документальною виїзною перевіркою ТОВ «Проттон» встановлені наступні порушення: 1) п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми задаткового зобов'язання за період з 01.10.2014 по 31.11.2014 року у розмірі 950612 грн.; п.44.1 ст. 44, п.198.6, п.198.3, п.198.2, п.198.1 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.10.2014 по 31.11.2014 року у сумі 726257 грн.».

Позивачем подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві на не правомірні дії Заступника начальника відділу податкового аудиту окремих платників управління аудиту Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, за результатами розгляду Скарги, Листом ГУ ДФС у м. Києві від 22.04.2015 року №6896/10/26-15-22-08-15 повідомило Позивача, що ГУ ДФС у м. Києві не вбачає підстав для скасування Наказу ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2015 року №309 та акту перевірки ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13.02.2015 року №83/26-57-22-04-10/38271642.

В вищезазначеному листі також зазначено, що в результаті розгляду отриманих від ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві матеріалів встановлено, що працівником цієї ДПІ було порушено окремі вимоги чинного законодавства, що не вплинуло на висновки акта перевірки. Буде розглянуто питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Проттон" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. за результатами якої складено акт від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642, Суд зазначає наступне.

Згідно з пп.20.1.2, пп. 20.1.4, пп. 20.1.6 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до п. 73.5 ст. 75 Податкового кодексу України, Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві направлено на адресу Позивача 12.01.2015 року запит №94/10/26-57-15-01-34 про надання пояснень та їх документального підтвердження копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «БІОПРОКАТ» за жовтень місяць 2014 року.

Позивач Листом від 29.01.2015 року за вих. №139 надав на адресу Податкового органу пояснення та первинну документацію (Договори поставки, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, Акт звірки розрахунків між підприємствами за жовтень 2014 року, Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, Договір надання транспортних послуг, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), наказ, Виписку з ЄДР, Свідоцтво про реєстрацію ПДВ ТОВ «Проттон», штатний розклад, Договір оренди складських приміщень, Договір оренди офісного приміщення.).

Згідно з пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби та можлива за одночасної наявності таких двох умов: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Наявність другої умови має місце у тому випадку, коли платник податків не надав на письмовий запит органу державної податкової служби пояснень та документів протягом 10 робочих днів. 10 робочих днів обраховуються з дня, коли платник податків фактично отримав запит.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що інформація та документи, надані Позивачем на запит, буди неповними та недостатніми для всебічного та якісного дослідження правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами.

Суд звертає увагу, що представником Відповідача в запереченнях на позовну заяву та в судовому засіданні не надано суду обґрунтовані пояснення відносно, яких саме документів не було надано Позивачем, також Відповідачем не надано суду доказів на підставі чого було призначено перевірку Позивача.

Відповідач зазначає, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення про необхідність проведення позапланової перевірки, та як наслідок - видано наказ №309 від 09.02.2015 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Проттон" та направлення на перевірку від 09.02.2015 №259/26-57-22-04-21.

Працівниками Податкового органу здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Проттон" (м. Київ, вул. Кржижановського, буд. 4, офіс 508) 09.02.2015 року з метою вручення копії наказу. Разом з тим, вказаного платника податків чи " його посадових осіб за даною адресою не виявлено, про що складено акт від 09.02.2015 року №7/26-57-22-05. Також, з метою встановлення фактичного місцезнаходження платника чи його посадових осіб до оперативного управління ДПІ у Святошинському районі м. Києва направлено відповідну службову записку.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Орендар), з однієї сторони, та ПП «МАС-777» (Власник), з іншого боку, укладено Договір оренди №6ОР нежитлових приміщень від 27.12.2013 року (надалі - Договір №ОР-6).

У відповідності до п. 1.1 Договору №ОР-6, у порядку та на умовах, визначених Договором, Власник зобов'язується передати за плату Орендарю в строкове платне користування (оренду), а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування, частину нежитлових приміщень комплексу будівель (далі - Приміщення), що знаходиться за адресою: вул. м. Київ, вул. Крижановського, буд.4 к.508 загальною площею 84,7 квадратних метрів, і зобов'язується сплачувати Власнику орендну плату в строки та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно Акту приймання-передачі від 01.01.2014 року ПП «МАС-777» передав в оренду Позивачеві нежитлові приміщення загальною площею 84,7 кв.м.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що Товариство орендує п'ять кімнат (м. Київ, вул. Кржижановського, буд. 4, к. 508), які використовуються під офісні приміщення, в підтвердження також, надано Суду копії Актів надання послуг та банківські виписки, які підтверджують оплату послуг за оренду приміщень та оплату комунальних послуг.

У відповідності до ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу норм права вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться посадовими особами податкового органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Як встановлено судом та не спростовано Відповідачем, останнім не було вручено Позивачеві та не надіслано на його адресу Наказ та повідомлення щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки, що в свою чергу свідчить про порушення зі сторони Відповідача вимог податкового законодавства.

В матеріалах справи взагалі відсутнє документальне підтвердження доводів податкового органу про вчасне отримання позивачем наказу та повідомлення про перевірку.

У зв'язку з тим, що наказ про проведення перевірки виданий з порушенням норм Податкового кодексу України, перевірка була проведена з порушенням відповідного порядку, встановленого Податковим кодексом України, дії відповідача з проведення документальної позапланової документальної виїзної перевірки позивача є протиправними.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року та Ухвалах Вищого адміністративного суду України: від 13 січня 2015 року по справі К/800/40121/14, від 23 квітня 2015 року по справі К/9991/44452/12

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Проттон" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. за результатами якої складено акт від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві по формуванню в акті від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.» висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях за листопад 2014 року, що призвело до завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, Суд зазначає наступне.

В Акті перевірки зазначено наступні порушення (з урахуванням листа податкового органу від 24.02.2015 р. №2730/10/26-57-22-05): п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми задаткового зобов'язання за період з 01.10.2014 по 31.11.2014 року у розмірі 950612 грн.; п.44.1 ст. 44, п.198.6, п.198.3, п.198.2, п.198.1 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.10.2014 по 31.11.2014 року у сумі 726257 грн.

Судом досліджено Акт перевірки та встановлено, що підставою для прийняття висновків в Акті перевірки податковим органом стало те, що Позивачем не надано до перевірки первинну документацію щодо формування податкового кредиту з контрагентами за жовтень 2014 року, проте, як встановлено Судом та не спростовано Відповідачем, останнім фактично не було повідомлено Позивача про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що в свою чергу свідчить про помилковість висновків Податкового органу, викладених в Акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Листами Позивач надавав на вимогу Податкового органу документи фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з контрагентами: Лист від 29.01.2015 р. № 139 первинну документацію за жовтень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «БІОПРОТ»; Лист від 29.01.2015 р. № 127 первинну документацію за липень-жовтень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Т ПРЕСТИЖ».

В матеріалах справи міститься довідка від 31.01.2015 р. № 5/26-57-22-03-10/38271642, складена ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, якою підтверджено господарські відносини між ТОВ «Т ПРЕСТИЖ» та ТОВ «ПРОТТОН» за період липень, вересень, жовтень 2014 року.

Позивачем надано суду наступні документи: Договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІПМ НАН України №15-13 від 01.04.2013 року (оренда складських приміщень); Акт приймання-передачі орендованих площ від 01.04.2013 року до Договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІПМ НАН України №15-13 від 01.04.2013 року; Договір на транспортно-експедиторські послуги від 04.06.2013 р. №41879; Договір №53434 про надання транспортно-експедиторські послуги від 13.06.2014 р.; Договір поставки товару №121 від 26.05.2014 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс» (Постачальник); Договір № П-1 поставки від 13.05.2013 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Біопрот» (Постачальник); Договір № П-5 поставки від 15.09.2014 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Біопрот» (Постачальник); Договір поставки № 118/Б-14 від 27.11.2014 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та ТОВ «БЛУМІ» (Постачальник); Договір № 03-03/85 купівлі-продажу від 13.10.2014 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Едвайс» (Постачальник); Договір № Р14/14 від 16.05.2014 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та ТОВ «ЛАРУС» (Постачальник); Договір № PRO-BRILL21 поставки від 13.05.2013 р., укладеного між Позивачем (Покупець) та Zhejiang Top Biological Science & Technology Co.,Ltd., Шанхой, Китай (Постачальник); видаткові накладні; товарно-транспортні накладні, податкові накладні; ВМД; Довіреності; банківські виписки.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти позивача були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів під час укладання та виконання договору.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та позивач, як юридичні особи, внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (в матеріалах справи містяться копії витягу з ЄДР) та зареєстровані платником податку на додану вартість, а первинна документація була підписана безпосередньо самими директорами товариств.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даними товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними та не визнано недійсним проведення тендерну або тендерної документації.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З аналізу викладених норм вбачається, що єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку-покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п.п. 201.4., 201.8 ст. 201, п. 184.1 ст. 184 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як встановлено судом, на момент оформлення податкових накладних, контрагенти Позивача та сам Позивач зареєстровані як платники ПДВ відповідно до чинного законодавства.

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять обов'язкові реквізити.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. При цьому, підпунктом є) підпункту 138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

За п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Виходячи з приписів пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

З вищенаведених норм слідує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Суд звертає увагу, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару контрагентами на користь позивача то висновки викладені Податковим органом в Акті перевірки є помилковими та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві по формуванню в акті від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.» висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях за листопад 2014 року, що призвело до завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформаційної системи (бази) «Податковий блок чи інших інформаційних баз Державної фіскальної служби України відомості, внесені на підставі акту від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проттон» у податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проттон» у податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, Суд зазначає наступне.

Судом встановлено про існування підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Згідно з п.п. 36.1, 36.5 ст.36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у перевіреному податковим органом періоді позивачем, в межах своєї господарської діяльності, укладено ряд правочинів зі своїми контрагентом-виконавцем.

Судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках зі своїм контрагентом за період, що перевірявся.

Згідно з пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62, ст 74 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань податкових органів, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Зважаючи на викладене слід наголосити, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Зокрема з урахуванням того, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відтак, наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків, зокрема, у вигляді коригування в базах даних задекларованих ним показників, до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Податковим органом не надано суду скріншот з інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України податкових зобов'язань, що в свою чергу свідчить про те, що податковим органом не підтвердив пояснення які містяться в матеріалах справи, що ним не відкориговувалися дані в базі Податковий блок.

Також, в матеріалах справи відсутні докази про прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошового зобов'язання позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформаційної системи (бази) «Податковий блок чи інших інформаційних баз Державної фіскальної служби України відомості, внесені на підставі акту від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проттон» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проттон» у податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проттон» у податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладене в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2015 року по справі № К/800/40121/14, від 04 лютого 2015 року по справі №К/800/59103/14, від 17березня 2015 року по справі № К/800/39677/14 та в Постанові Верховного суду України від 9 грудня 2014 року по справі №21-511а14.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтування позовних вимог, а отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Проттон" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. за результатами якої складено акт від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві по формуванню в акті від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Проттон" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р." висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях за листопад 2014 року, що призвело до завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

4. Зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформаційної системи (бази) "Податковий блок чи інших інформаційних баз Державної фіскальної служби України відомості, внесені на підставі акту від 13.02.2015 року № 83/26-57-22-04-10/38271642 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Проттон" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.".

5. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ "Проттон" у податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року.

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованого ТОВ "Проттон" у податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проттон" (код ЄДРПОУ 38271642) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук