Ухвала

від 06.05.2015 по справі 808/1610/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2015 рокусправа № 808/1610/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чабаненко С.В.

           суддів:                     Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:          Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року по справі № 808/1610/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Кредо-Бріг” до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2014 р. №№0000102201,0000092201,0000112201, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Кредо-Бріг» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, від 13.02.2014 року №0000102201, №0000092201 та №0000112201. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є договірні відносини між позивачем та ТОВ “Ривс”, ТОВ “Новобуд-Світ”, ТОВ “Віконні системи”, ПП “Валга”, ТОВ “Ангстрем Континеталь”. ПАТ “Страхова компанія “Скайд”. Вказує, що під час перевірки перевіряючим особам надані всі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операції. Однак, податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки щодо відносин із ПП “Валга”, ТОВ “Ангстрем Континеталь” позивач під час перевірки надав копії господарських договорів. Позивач зазначає, що оригінали цих договорів були надані під час оскарження результатів акту перевірки, проте не взяті податковим органом до уваги. Щодо відносин із ТОВ “Ривс”, ТОВ “Новобуд-Світ”, ТОВ “Віконні системи”, то відповідач зробив висновок про відсутність потужностей у вказаних суб'єктів господарювання на перевезення зерна, а тому вважає, що фактично товар не міг бути поставлений.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача щодо того, що під час перевірки ТОВ “Кредо-Бріг” надав перевіряючим копії договорів по взаємовідносинам із ПП “Валга”, ТОВ “Ангстрем Континеталь”. Щодо ТОВ “Ривс”, ТОВ “Новобуд-Світ”, ТОВ “Віконні системи”, зазначено, що за висновками податкового органу у контрагентів відсутні потужності, трудові ресурси, транспортні засоби тощо. Таким чином, надані документи не доводять реальність здійснених операцій та факт їх використання в господарській діяльності підприємства, з чого вбачається відсутність господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

У судовому засіданні представник відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України колегією суддів здійснено процесуальне правонаступництво Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Колегія суддів, перевіривши підстави для апеляційного перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 20 грудня 2013 року по 17 січня 2014 року Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Кредо-Бріг” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.09.2011 по 31.12.2012. За результатами проведеної перевірки складений акт від 24.01.2014 №44/22/37850580. В акті зафіксовано порушення: п.138.1, п.138.2, п.138.6, пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 753 111грн., у тому числі у 3 кв. 2012р. у сумі 317 630 грн., 4 кв. 2012р. у сумі 435 481грн.; п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 245 047грн., у тому числі за липень 2012р. у сумі 107 471грн., за жовтень 2012 року у сумі 137576 грн.; завищено суму від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 246 920грн., у тому числі за серпень 2012 р. у сумі 5000грн., за вересень 2012р. у сумі 91533, у жовтні 2012 року у сумі 64821грн., за листопад 2012 року у сумі 85566грн. За результатами проведеної перевірки відповідачем 13 лютого 2014 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000102201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 306308,75 грн., №0000092201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 433890,00 грн. та №0000112201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 246920,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та суб'єктами господарювання - ТОВ “Ривс”, ПП “Валга”, ТОВ “Ангстрем Континеталь”, ТОВ “Новобуд-світ”, ТОВ “Виробнича компанія “Віконні системи” були укладені правочини. На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано: договори (т.2, а.с.64-68, 71-72, 76-78, 83-86, 130-139), специфікації (т.2, а.с.69-70, 73-75, 78-82), виписки по особовому рахунку (т.2, а.с.5-31), товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.38, 40-41, 43, 45-46, 49-50, 54-55, 59), накладні (т.2, а.с.34-36, 51, 53, 56, 58), видаткові накладні (т.2, а.с.32-33, 37, 39, 42, 44, 47, 60-63), акти здачі-прийомки виконаних робіт.

Всі первинні документи були надані відповідачу під час перевірки та подання заперечень на акт перевірки, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на предмет наявності в цих документах всіх обов'язкових реквізитів, що не заперечувалось відповідачем.

Щодо доводів апелянта про фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача - ТОВ “Ривс”, ТОВ “Новобуд-світ”, ТОВ “Виробнича компанія “Віконні системи”, зроблених на підставі дослідження актів зустрічних перевірок, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, на час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Щодо змісту апеляційної скарги, то колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що скарга повністю відображає зміст заперечення на адміністративний позов (а.с.188-192), яке було розглянуто судом першої інстанції, а доводи, викладені в ньому, спростовані висновками оскаржуваного рішення.

Відтак, висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 808/1610/14 – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 808/1610/14 – залишити без змін.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двядцяти днів.

Головуючий:                                                                      С.В. Чабаненко

          Суддя:                                                                      С.М. Іванов

          Суддя:                                                                      А.В. Шлай