Ухвала

від 16.06.2015 по справі 826/6978/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6978/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 квітня 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтекс Трейд» про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтекс Трейд» (далі - Відповідач) про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 квітня 2015 року в задоволенні подання відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Відповідача.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивачем на адресу Відповідача були направлені запит від 31.10.2014 року №27125/10/26-59-22-02 та запит від 10.12.2014 року №30259/10/26-59-22-02, в яких податковий орган, посилаючись на положення пп.п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20 (п.1 абз.3 п.73.3 ст.73), ст. 74, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та на наявність податкової інформації, що свідчить про можливі порушення Відповідачем податкового законодавства, а саме: ст.ст.187, 188, 198 Кодексу, просив надати пояснення та їх документальне підтвердження по господарських відносинах з контрагентами, згідно наведеного у запитах переліку.

У відповідь на вказані запити Відповідач повідомив про відсутність у нього обов'язку щодо надання відповіді, оскільки запити контролюючого органу не відповідають вимогам п. 73.3 ст.73 ПК України.

Підставами для направлення вищезазначених запитів, як зазначає Позивач, слугувала наявність податкової інформації, яка викладена у листах Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області від 26.01.2015 року №1477/7/05-81-22-02-10-6; від 09.02.2015 року за №2882/05-81-22-02-10-2 та у листах Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 12.12.2014 року №19943/7/05-06-15; від 29.12.2014 року №20559/7/05-06-15.

Колегія суддів звертає увагу, що податкова інформація надійшла до Позивача після складення ним направлених Відповідачу запитів.

Тобто у податкового органу на момент відправлення вказаних запитів у відповідності п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України були відсутні на це підстави.

11 лютого 2015 року Позивачем направлено на адресу Відповідача запит від 04.02.2015 року №3431/10/26-59-22-02 про надання пояснень та їх документального підтвердження для з»ясування реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку (податок на додану вартість) із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів по господарських відносинах з контрагентами відповідно переліку, наведеному у запиті.

В запиті Позивач послався положення п.п. 78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Кодексу, у відповідності до яких, ненадання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Проте, в матеріалах справи відсутні дані із зазначенням дати отримання запиту від 04.02.2015 року №3431/10/26-59-22-02 Відповідачем, що унеможливлює встановити, з якої саме дати розпочався відлік часу (10 робочих днів) для виконання обов'язку по наданню пояснень і документів. А тому і відсутня можливість встановити факт виникнення обставин, які є підставою для застосування правових наслідків, визначених у п.п. 78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Кодексу - призначення документальної позапланової перевірки.

В матеріалах справи міститься роздруківка з бази Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» надана Позивачем, яка не містить інформацію, що дає можливість ідентифікувати отримання об»єктом поштового зв»язку саме того відправлення, яке містило запит Позивача від 04.02.2015 року №3431/10/26-59-22-02 та особу, яка його отримала.

16 квітня 2015 року Позивачем на підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу прийнято наказ №762 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сінтекс Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Донторгресурс», ТОВ «Пролайм», ТОВ «Новокузнецовський завод «Горний інструмент», ПП «Адітум Маркет» та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2014 року по 30.11.2014 року.

Початок проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначено з 17 квітня 2015 року і визначено тривалість: 4 робочих дня.

Положеннями статті 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 Кодексу визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що підставою для призначення документальної позапланової перевірки є виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства. При цьому, обов'язковою умовою, яка в сукупності з наведеними вище дає підстави для застосування п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України є ненадання платником податків протягом визначеного терміну (10 робочих днів з дня отримання запиту) пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Визначальним для з»ясування питання щодо правомірності призначення контролюючим органом документальної позапланової перевірки в даному випадку є встановлення дати отримання платником податків запиту з вимогою надати пояснення і документи.

Як вже зазначалось раніше, на день винесення наказу від 16 квітня 2015 року №762 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки та на день розгляду подання контролюючого органу судом по суті, відсутнє документальне підтвердження з визначенням конкретної дати отримання Відповідачем запита Позивача від 04.02.2015 року №3431/10/26-59-22-02.

Таким чином, у Позивача були відсутні правові підстави для призначення такої перевірки, тому і наказ від 16 квітня 2015 року №762 був неправомірно прийнято контролюючим органом.

В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що 16.04.2015 року головний державний ревізор - інспектор відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Гончар О.Ю. з метою вручення копії наказу Позивача від 16 квітня 2015 року №762 здійснила виїзд на податкову адресу підприємства Відповідача: 04212, м.Київ, вул. Маршала Рибалка,11, офіс 1. Згідно запису зробленому директором ТОВ «Сінтекс Трейд» Зальотіним А.В. на копії наказу, директор відмовився від отримання копії наказу від 16.04.2015 року №762, мотивуючи це тим, що його дохід менше 20 000 000,00 грн.

На підставі п.81.2 ст.81 Кодексу Позивачем складено акт від 16.04.2015 року №218/26-59-22-02, яким засвідчено факт не допуску посадової особи податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Відповідача за період з 01.08.2014 року по 30.11.2014 року.

17 квітня 2015 року Позивачем з підстав передбачених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Кодексу прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №3/26-59-22-02.

Приписами ст.94 Кодексу передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.

Арешт майна платника податків може бути застосовано, у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Положеннями статті 81 Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Вищенаведені акти є документами, складеними посадовою особою (в присутності свідків або без них), з метою фіксації (констатації) певних фактів (подій, обставин тощо), з якими норми права пов»язують настання правових наслідків. При цьому, такі акти мають містити конкретний виклад обставин щодо часу і місця настання подій. Акти мають складатись і засвідчуватись особами, що безпосередньо приймали участь у певних подіях та/або були свідками певних фактів або обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що допитана в ході розгляду справи в суді першої інстанції, як свідок, головний державний ревізор-інспектор Гончар О.Ю. повідомила, що 16.04.2015 року при виході на податкову адресу з метою вручення копії наказу про призначення перевірки нею директору та юристу ТОВ «Сінтекс Трейд» було пред'явлено копію наказу про призначення перевірки і довідку від 01.04.2015 року №3817/Г/26-59-04-57, яка засвідчує те, що вона дійсно працює в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту. Службове посвідчення було відсутнє у зв'язку з перереєстрацією. Направлення на проведення перевірки нею не пред'являлось, оскільки станом на 16.04.2015 року ще не було оформлено належним чином, а перевірка мала б розпочатись з наступного дня - 17.04.2015 року.

Свідок зазначила, що копія наказу про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сінтекс Трейд» від 16.04.2015 року №762 засобами поштового зв'язку на адресу платника податків не направлялась та в день початку перевірки - 17.04.2015 року вона на адресу платника для проведення документальної позапланової виїзної перевірки не виходила.

Також, в матеріалах справи наявний лист Відповідача від 20 квітня 2015 року №2004/15-1, яким Відповідач повідомив керівника контролюючого органу про свою незгоду з наказом на проведення перевірки та вказав на те, що товариство не відмовляло у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, а вказало на невідповідність наказу від 16.04.2015 року №762 законодавчим вимогам. В прохальній частині своєї заяви Відповідач просив перенести проведення перевірки з 17.04.2015 року на 24.04.2015 року, у зв'язку з перебуванням керівника товариства у відрядженні.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що у відповідності вимог ст. 81 Кодексу акт від 16.04.2015 року №218/26-59-22-02 не засвідчує факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а лише факт відмови отримати копію наказу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Направлення на проведення перевірки платнику податків не пред»являлось та акт про відмову розписатись в направленні на перевірку посадовими особами контролюючого органу не складався.

Таким чином, право податкового органу на застосування адміністративного арешту виникає за умови дотримання процедури передбаченої законодавством.

Для застосування адміністративного арешту майна Відповідача податковий орган повинен був довести та документально підтвердити наявність обставин, що зумовили прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування Позивачем умовного адміністративного арешту майна платника податку ТОВ «Сінтекс Трейд».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п.1 ч. 1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 19 червня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.