Ухвала

від 03.06.2015 по справі 809/1526/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 876/6692/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом прокурора Тисменицького району в інтересах держави в особі Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" про стягнення заборгованості,

встановив:

Прокурор Тисменицького району звернувся в інтересах держави в особі Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Тисменицької ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" (далі - ТзОВ "Енергопромбудмонтаж-1") про стягнення податкового боргу.

Зазначає, що платник податку самостійно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість, який відповідно до ст. 20 ПК України підлягає стягненню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року позов задоволений.

Відповідач - ТзОВ "Енергопромбудмонтаж-1" оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу донараховані грошові зобов'язання були оскаржені в адміністративному та судовому порядку і судові рішення не набрали законної сили, а тому ці зобов'язання є неузгодженими. Крім того, зазначає, що невірно визначений період нарахування та розмір пені, а позивачем не наведено жодних обґрунтованих розрахунків пені, лише зазначено, що така сума відображена у картці платника податків.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.10.2011 року ДПІ в Тисменицькому районі проведена позапланова невиїзна перевірка ТзОВ "Енергопромбудмонтаж-1" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП "Промтехсервіс", за результатами якої складений акт за № 1927/2330/33616998 від 13.10.2011 року. На підставі акта перевірки ДПІ в Тисменицькому районі прийняте податкове повідомлення-рішення №0001492330 від 25.10.2011 року за платежем - податок на прибуток про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання за основним платежем на 7026220 грн та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн, та податкове повідомлення-рішення №0001502330 від 25.10.2011 року за платежем - податок на додану вартість про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання за основним платежем на 566097 грн та за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.

У зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача ДПІ в Тисменицькому районі на виконання вимог податкового законодавства була направлена податкова вимога №29-15 від 06.02.2014 року, яка отримана відповідачем, однак ним не виконана, борг не сплачений.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений і підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 129.1.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: відповідно до п.п. 129.1.2. ст. 129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Енергопромбудмонтаж-1" має податковий борг, який складається із суми грошового зобов'язання, узгодженого в порядку оскарження (постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2013 року, задоволена апеляційна скарга ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, скасована постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року у справі №2а-12/12/0970 про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень №0001492330 та №0001502330 від 25.10.2011 року та прийнята нова постанова про відмову у задоволенні позову ТзОВ "Енергопромбудмонтаж-1"), що, відповідно, спростовує доводи апелянта щодо неузгодженості грошового зобов'язання, внаслідок якого виник податковий борг.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, податкова вимога, на підставі якої визначений податковий борг відповідача, направлялаись йому, були отримана ним, але борг не сплачений.

Крім того, судом першої інстанції цілком правомірно встановлено, що контролюючим органом відповідачу нарахована пеня з податку на прибуток у розмірі 192197,62 грн у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на суму заниження за весь період заниження.

Оскільки згідно вказаного акта перевірки заниження зобов'язань позивачем відбулося у першому кварталі 2011 року, пеня нарахована з 20.05.2011 року на суму заниження. Нарахування пені з податку на додану вартість у розмірі 156652,92 грн відбулося у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на суму заниження податку за весь період заниження. Відповідно до вищевказаного акта перевірки заниження зобов'язань позивачем відбулося у березні 2011 року, а пеня нарахована з 21.04.2011 року на суму заниження. Вказані обставини підтверджуються карткою особового рахунку платника в розрізі платежів та довідкою позивача, нарахування пені відбувається в обліковій картці платника без прийняття податковим органом додаткового рішення.

Посилання апелянта на невірність визначення податковим органом періоду нарахування та розміру пені, а також ненаведення обґрунтованих розрахунків пені не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки суперечать податковому законодавству та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що відповідачем не були доведені свої доводи про неправомірність формування податкового боргу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ТзОВ "Енергопромбудмонтаж-1" податкового боргу у розмірі 1622600,34 гривень.

Суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 809/1526/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді І.М. Обрізко

Т.В. Онишкевич