Ухвала

від 18.05.2015 по справі к/9991/693/12-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Київ К/9991/693/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: ГоловуючогоНечитайло О.М. СуддівГолубєва Г.К. Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія»

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р.

у справі №2а-12470/10/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія»

до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим постановою від 21.03.2011 р. позовні вимоги задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 р. №0000401500/0, а також стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Севастопольський апеляційний адміністративний суду постановою від 30.11.2011 р. скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку повноти обчислення погодження податкового зобов'язання по орендній платі за землю позивача за період з 01.01.2009 р. по 29.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 29.03.2010 р. № 266/15-3.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 13, 14, 19 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме: заниженні податкові зобов'язання по орендній платі за землю у розмірі 15 714,07 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 р. №0000401500/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 18 856,88 грн., у тому числі за основним платежем 15 714,07 грн., та за штрафними санкціями 3 142,88 грн.

Висновок відповідача про необхідність додаткової сплати за договором оренди земельної ділянки ґрунтується на підставі п. 8 Договору, згідно якого орендна плата повинна вноситись з моменту прийняття рішення 37-ої сесії 5 - го скликання Новосвітської селищної ради від 05.02.2009 р. №27/37/09.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого у Судацькому міському відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» від 04.01.2010 р. за №041001600001 (далі - Договір) орендодавець - Новосвітська селищна рада на виконання рішення 37-ої сесії Новосвітської селищної ради 5-го скликання від 05.02.2009 р. №27/37/09 надає, а орендар - ТОВ «Підприємство «Союзстройтехнологія» приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1243 га, з земель Новосвітьскої селищної ради, угіддя - забудовані землі, у тому числі землі змішаного користування, що розташована по вул. Л. Голіцина, 6 в смт. Новий Світ, м. Судак, АР Крим. Кадастровий номер - 0111745200:01:001:0166.

Як вбачається з матеріалів справи, у п.8 Договору оренди від 04.01.2010 р. сторонами було погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з моменту прийняття рішення 37-ої сесії Новосвітської селищної ради 5-го скликання від 05.02.2009 р. №27/37/09.

Згідно з п. 4 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2009 рік становить 578 964,54 грн.

Пунктом 7 Договору, встановлено, що договір укладено строком на 50 (п'ятдесят) років, а саме до 05.02.2059 р., початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 9 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Підпунктом 10 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 2009 р., розмір орендної плати становить 17 368,94 грн. на рік.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» у використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Як передбачено ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Згідно ст. 19 Закону України «Про плату за землю» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідно до п.8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з моменту прийняття рішення 37-ої сесії Новосвітської селищної ради 5-го скликання від 05.02.2009 р. №27/37/09, то позивач відповідно до ст.ст. 13, 19 Закону України «Про плату за землю» був зобов'язаний сплачувати орендну плату на умовах та у строки встановлені за згодою сторін у договорі оренди, тобто з 05.02.2009 р.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про правомірне донарахування позивачу податкових зобов`язань з орендної плати за десять місяців 2009 р. спірним рішенням.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220 № КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія» слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія» залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. у справі №2а-12470/10/6/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяНечитайло О.М. СуддіГолубєва Г.К. Пилипчук Н.Г.