Рішення

від 17.06.2015 по справі 904/4112/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.15р. Справа № 904/4112/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

до В-1: Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах", м. Бровари

В-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 547,41 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Камінська В.В., представник за довіреністю №01/01 від 01.01.15р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 14.05.15р. порушено провадження у справі № 904/4112/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (далі-позивач) до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" (далі - відповідач-1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про стягнення 11547,41грн. Справу призначено до розгляду на 18.06.15р.

18.06.15р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи пояснення по справі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.15р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.68).

Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.59-64), відповідно якого адреса відповідача-1 співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач-1 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач-2 повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.66).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.06.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.13р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки № 82/2013 (далі-Договір поставки), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов'язується поставити, а відповідач-1 прийняти товар та оплачувати товари (далі - товар), на умовах цього Договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки позивач здійснив поставку замовленого товару відповідачу-1 на загальну суму 37 391,52 грн., що підтверджують видаткові накладні (а.с.27-43). Відповідач-1 здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 28839,79 грн., що підтверджує банківська виписка (а.с.43-48), внаслідок чого станом на 30.04.15р. у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем за Договором поставки у розмірі 8 551,73 грн.

За неналежне виконання відповідачем-1 умов Договору, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 2822,07 грн. та 3% річних у розмірі 173,61 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що 10.03.15р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки (далі-Договір поруки), відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 свого обов'язку за договором поставки № 82/2013, укладеного між позивачем та відповідачем-1 11.11.13р. Договором поруки визначено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язання відповідачем-1, згідно Договору поставки у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути:

- з відповідача-1 заборгованість за поставлений товар у розмірі 7551,73 грн., 3% річних у розмірі 173,61грн., інфляційні втрати у розмірі 2822,07 грн.

- солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за поставлений товар у розмірі 1000,00грн.

Відповідачі доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеним Договорам на момент розгляду спору до господарського суду не надали. Крім того, відповідачі не скористалися наданим їм правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростували.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними на поставлений товар, підписаними зі сторони відповідача-1 уповноваженою особою за довіреністю на отримання матеріальних цінностей. Зазначені документи були підписані відповідачем-1 без будь-яких зауважень. Крім того Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2015р. - 18.03.2015р. сторони обумовили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 8551,73 грн., що підписано на скріплено печаткою зі сторони відповідача-1 без будь-яких зауважень (а.с. 70). Таким чином, відповідач-1 своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Крім того, господарський суд вважає, відповідач-1 визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем-1.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню у розмірі 7551,73 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних у розмірі 173,61 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2822,07 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Викладене є підставою для солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за поставлений товару у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 554, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "УКРООППРОМТОРГ у м.Броварах" (07400, Київська обл., м.Бровари, вул. Кутузова, буд. 127, код ЄДРПОУ 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 107-Г, код ЄДРПОУ 37068787) заборгованість за поставлений товар у розмірі 7551,73 грн. (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят одна грн. 73коп.), 3% річних у розмірі 173,61 грн. (сто сімдесят три грн. 61 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2822,07 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять дві грн. 07коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Стягнути солідарно з Підприємства споживчої кооперації "УКРООППРОМТОРГ у м.Броварах" (07400, Київська обл., м.Бровари, вул. Кутузова, буд. 127, код ЄДРПОУ 01740064) та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 107-Г, код ЄДРПОУ 37068787) заборгованість за поставлений товар у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.06.15р.

Суддя Н.Е. Петренко