Рішення

від 16.06.2015 по справі 906/680/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" червня 2015 р. Справа № 906/680/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В. - предст. за дов. № 1267- О від 26.04.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Ресурс" (м. Житомир)

про стягнення 263363,82 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "Інком Ресурс" заборгованість за договором №б/н від 10.08.2011 р. в розмірі 263 363,82 грн. з яких: 139 147,00 грн. - заборгованість за кредитом, 82 930,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 41 286,56 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне:

- відповідно до заявки відповідача від 10.08.2011 р. було відкрито поточний рахунок №26004060523015;

- пунктами 3.1.1., 3.2.2. "Умов та правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж";

- відповідач активно використовує кредит за послугою "Гарантований платіж", який надавався для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами;

- в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання по поверненню кредитів по заявкам виконав частково;

- у зв'язку з неповерненням відповідачем кредитів гарантованих платежів по його заявкам у встановлений договором строк, відповідачу нараховані відсотки, а також пеня за порушення грошового зобов'язання.

В якості правових підстав позову позивач визначає ст.ст. 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, 173-175, 193, 198 ГК України.

Ухвалою від 08.05.2015 р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив належних заходів для підготовки справи до розгляду, відповідно до ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити, надав суду довідку про незмінність суми заборгованості на день розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов не подав, до господарського суду повернулася ухвали суду від 08.05.15р. та 26.05.15р. з відміткою "за закінченням терміну зберігання". (а.с. 59-61, 77-79).

З метою підтвердження відомостей щодо місцезнаходження відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано Витяг, згідно якої юридична адреса відповідача є 10001, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська 77, офіс 505 (а.с. 54-57).

Відповідно до п. п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку від 10.08.2011 р. відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком Ресурс" відкрив поточний рахунок №26004060523015 в гривнях та, одночасно, підписавши дану заяву, погодився на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі, до Умов та Правил обслуговування по розрахунковим картках, розміщених на сайті банку - www.privatbank.ua), тарифами банку, котрі разом з цією заявою становлять Договір банківського обслуговування (а. с. 28).

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" визначено пунктами 3.1.1.73-3.1.1.86 та розділом 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, і зокрема.

За умовами п.п.3.2.2.11.1. Умов та правил надання банківських послуг цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронно-цифрового підпису всіма його сторонами.

23.09.2013 р. за №730, 04.10.2013 р. за №753, 08.10.2013 р. за №757, 12.11.2013 р. за №805, 22.11.2013 р. за №814, 26.11.2013 р. за №815, 26.12.2013 р. за №834, 26.12.2013 р. за №836, 26.12.2013 р. за №835 позивач отримав в системі дистанційного обслуговування Internet Banking Приват-24 від відповідача заявки на гарантований платіж, в яких останній просив надати йому можливість в користуванні послугою щодо обслуговування свого поточного рахунку №26004060523015 за рахунок кредитних коштів (а.с. 41-45).

Позивач надав відповідачу послугу по його заявках на підставі розділу 3.1.1. та розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, яке регулює питання надання послуги "Гарантований платіж" на суми:

- 12200,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 30.09.2013 р.);

- 5400,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 09.10.2013 р.);

- 7800,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 14.10.2013 р.);

- 6600,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 18.11.2013 р.);

- 200,00 грн (дата зарахування коштів отримувачу 27.11.2013 р.);

- 100000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 02.12.2013 р.);

- 4000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 31.12.2013 р.);

- 10000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 31.12.2013 р.);

- 35000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 31.12.2013 р.)

Таким чином, позивач у період з 30.09.2013 р. по 31.12.2013 р. виконав за відповідача грошові зобов'язання за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, зокрема: ТОВ "Ерфол Стейт Груп" - оплата за міжнародні транспортні послуги згідно договору 2013р.; Бігун Н.С. оплати рахунку №562 від 23.09.2013р. за міжнародні транспортні послуги; Підприємцю Плахотнюк В.І. оплати рахунку-фактури №17 від 07.10.2012р. за транспортні послуги;ТОВ "Ерфол Стейт Груп" оплата за надані послуги згідно договору №22,08/13 від 22.08.2013р.; Підприємцю Юрченко С.В. оплату юридичних послуг згідно договору 2012р.; ТОВ "Еліт-Плюс" оплати за товар згідно договору від 2012р., ФОП Махаєвій А.А. оплата рахунку №32 від 31.10.2013р. та №33 від 29.11.2013р.; ФОП Махаєвій Р.П. оплати рахунку №28 від 20.12.2013р.; ФОП Грищенко А.О. оплати рахунку №4 від 21.02.2013р.

Однак відповідач свої зобов'язання по поверненню позивачу кредитних коштів виконав частково на загальну суму 42053 грн., непогашена заборгованість за кредитом становить 139147 грн.

Крім того, відповідач має заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом на суму 82930, 26 грн. та нарахованої пені в сумі 41286, 56 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, а також пені за порушення строків їх сплати, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів

До винесення рішення у справі докази погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором добровільно - відсутні.

Дослідивши в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги, з огляду на таке.

За змістом ст. 634 ЦК України з якою кореспондується абз. 4 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити зміст договору на основі договору приєднання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови в цілому. Таким чином виключна перевага належить волі однієї із сторін, і вона дістає вияв у тому, що ця сторона диктує волю не лише окремому суб'єкту, а й невизначеному колу осіб. Натомість, вона зв'язує себе зобов'язаннями стосовно всіх, хто приєднався до неї.

Оскільки проект договору приєднання може бути прийнятий іншою стороною не інакше як у цілому, укладання таких договорів відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, встановленого ст. 181 ГК України, зокрема, виключається можливість врегулювання розбіжностей щодо умов договору.

Окрім того, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 та глави 72 Цивільного кодексу України, оскільки Договір банківського обслуговування від 10.08.2011 року одночасно є Договором банківського рахунка та Договором кредиту.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникли, зокрема, з договору кредиту, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.2.2.2. Умов передбачено, що клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів включно з дати виконання заявки.

Згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні (абз. 12 п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254).

Судом встановлено, що відповідач мав погасити заборгованість по кредиту за дев'ятьма заявками 23.09.2013 р., 04.10.2013 р., 08.10.2013 р., 12.11.2013 р., 22.11.2013 р., 26.11.2013 р., 26.12.2013 р., 26.12.2013 р., 26.12.2013 р.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути кредит.

Оскільки відповідач в порушення договірних строків виконання грошового зобов'язання не повернув позивачу кредитні кошти в повному обсязі на суму 139 147,00 грн., позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено позовну вимогу стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом в розмірі 82 930,26 грн.

У відповідності до п. 3.2.2.2. розділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.14р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.14р. - в розмірі 36; річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Позивачем за період з 04.10.2013 р. по 31.03.2015 р. нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 82 930,26 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується сплатити проценти.

Господарський суд, перевіривши поданий розрахунок, вважає його арифметично правильним, тому позовна вимога підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 41 286,56 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. розділу 3.2.2. Умов та правил банківських послуг передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем за період з 17.11.14р. по 31.03.15 р. нарахована пеня в сумі 41 286,56 грн.

Господарський суд, перевіривши поданий розрахунок, вважає його арифметично правильним, тому позовна вимога про стягнення пені в розмірі 41 286, 56 грн. підлягає задоволенню ви повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач довів обґрунтованість своїх вимог, які задоволені судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Ресурс" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 77, офіс 505, код ЄДРПОУ 37259633) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570):

- 139147,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту;

- 82930,26 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом;

- 41286,56 грн. - пені;

- 5267,28 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.06.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу"

2- позивачу (простою.)

3 - відповідачу на адресу:10001, м. Житомир, вул. Київська, 77, офіс 505. (рек. з повід.)