Рішення

від 10.06.2015 по справі 908/2645/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/111/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 Справа № 908/2645/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088,

м. Київ, вул. Леніна, буд. 42; поштова адреса: 69009, Запоріжжя, поштове відділення № 9, а/с ТОВ"Баядера Логістик" )

до відповідача: Приватного підприємста "Марина" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 123)

про стягнення суми 18 617,98 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Рудюк В.О. (дов. №б/н від 31.12.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 18617,98 грн. відповідно до договору поставки № 667 від 03.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2645/15, справі присвоєно номер провадження 20/111/15, справу призначено до розгляду на 14.05.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.06.2015 р.

10.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступним. Відповідно до умов договору поставки № 667 від 03.01.2013 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 12301,14 грн. за видатковими накладними №32049 від 22.04.2014 р. на суму 2488,50 грн., №32938 від 24.04.2014 р. на суму 4410,00 грн., №34426 від 29.04.2014 р. на суму 5402,64 грн. У порушення умов договору відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, тому позивач просить стягнути з відповідача суму 12301,14 грн. основного боргу, суму 1377,41 грн. пені, суму 861,08 грн. штрафу, суму 181,99 грн. - 3%, суму 3896,36 грн. втрат від інфляції. Позов обґрунтовано ст. 193 ГК України, ст.ст. 23,94, 526, 625, 692, 712 ЦК України.

У судові засідання представник відповідача не з'явився. Місцезнаходженням відповідача згідно з позовною заявою та Витягом з ЄДРЮОтаФОП станом на 10.06.2015 р. є: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 123. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.Відповідно до листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 30.03.2015 р. № 04-16-416 поштові відправлення до м. Донецьк не здійснюються, про що складено відповідні акти, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач причини неявки в судові засідання не повідомив. Будь-яких документів, заяв, клопотань, у т.ч. письмового відзиву, від відповідача до суду не надходило.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Марина» (покупець за договором, відповідач) було укладено договір поставки №667.

За умовами договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар у порядку, визначеному умовами цього договору.(п.п. 1.1). Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.4.1).

У розділі 5 договору сторони узгодили ціну товару. Відповідно до п. 5.1 договору ціна на товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.5.2). Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно з видаткових накладних на товар (п.5.3).

Розрахунки за цим договором здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (п. 6.1).

Відповідно до п. 9.7 договір чинний протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та на тих же умовах.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачеві за умовами договору № 667 від 03.01.2013 р. товар на загальну суму 12301,14 грн. за видатковими накладними №32049 від 22.04.2014 р. на суму 2488,50 грн., №33531/32938 від 24.04.2014 р. на суму 4410,00 грн., №35033/34426 від 29.04.2014 р. на суму 5402,64 грн. Товар отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі повідомлення від 01.01.2014 р., яке є невід'ємною частиною договору.

У червні 2014 р. ТОВ «Баядера Логістик» отримано лист відповідача №1/06 від 10.06.2014 р., згідно з яким, зокрема, у зв'язку з економічною і політичною ситуацією у регіоні, переходом на скорочений графік роботи, ПП «Марина» повідомило, що не може виконати свої зобов'язання по оплаті поставлених товарів.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2014 р. по 02.05.2014 р., відповідно до якого борг ПП «Марина» 12301,14 грн.

У зв'язку з наявною заборгованістю позивач у квітні 2015 р. звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким було порушено провадження у даній справі.

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням ПП«Марина» є м. Донецьк Донецької області. Відповідно, справа за позовом до ПП «Марина» стосовно виконання договору №667 від 03.01.2013 р. підсудна господарському суду Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Таким чином, справа за позовом ТОВ «Баядера Логістик» до ПП «Марина» стосовно виконання договору №667 від 03.01.2013 р. на момент порушення провадження у справі 20.04.2015 р. підсудна господарському суду Запорізької області.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені взяті за умовами договору зобов'язання щодо оплати за поставлений товар (протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (п. 6.1).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 12301,14 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 1377,41 грн., відповідно до п. 7.1 договору, за період з 06.05.2014 р. по 07.11.2014 р., згідно з розрахунком по кожній накладній, та 861,08 грн. штрафу.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.1 договору № 667 від 03.01.2013 р. сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення відповідачем строків розрахунків більше ніж на 30 календарних днів, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення пені та штрафу заявлено обґрунтовано. Однак, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилку у визначені початку прострочення за накладною №34426 від 29.04.2014 р., строк оплати за якою 12.05.2014 р., а початок прострочення настає 13.05.2014 р. Таким чином, за цією накладною пеня за період з 13.05.2014 р. по 07.11.2014 р. становить 604,65 грн., а в цілому підлягає до стягнення 1374,95 грн. пені (277,35+492,95+604,65). Розрахунок штрафу в сумі 861,08 грн. є правильним.

Також позивач просить стягнути з відповідача 181,99 грн. 3% річних згідно з розрахунком по кожній накладній за період з 06.05.2014 р. по 07.11.2014 р. та суму 3896,36 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період червень 2014 р. - березень 2015 р. включно.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розрахунок 3% річних допущено аналогічну помилку у визначені початку прострочення за накладною №34426 від 29.04.2014 р., строк оплати за якою 12.05.2014 р., а початок прострочення настає 13.05.2014 р. Таким чином, за цією накладною 3% річних за період з 13.05.2014 р. по 07.11.2014 р. становить 79,49 грн., а в цілому підлягає до стягнення 181,55 грн. 3% річних (36,82+65,24+79,49).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що втрати від інфляції на суму боргу 12301,14 грн. за період червень 2014 р. - березень 2015 р. включно становлять 4 425,72 грн. Однак, враховуючи приписи ст.ст.22,83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, стягується заявлена позивачем сума 3 896,36 грн. втрат від інфляції.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Марина» (24317836, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 123, код ЄДРПОУ 24317836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м.Київ, вул. Леніна, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504) суму 12301 (дванадцять тисяч триста одна) грн. 14 коп. основного боргу, суму 1374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 95 коп. пені, суму 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 08 коп. штрафу, суму 181 (сто вісімдесят одна) грн. 55 коп. - 3% річних, суму 3896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 36 коп. інфляційних втрат, суму 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 72 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18 червня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.