Рішення

від 17.06.2015 по справі 908/688/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/27/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 Справа № 908/688/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Безпощадного, 26)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» (84629, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, 235, кв. 2)

про солідарне стягнення 270209,66 грн.

Судді Давиденко І.В.(головуюча)

Сушко Л.М.

Топчій О.А.

Від позивача: Мостепанюк В.І. - представник за довіреністю № 64/03 від 30.03.15.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 03.02.15. звернулось Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» про солідарне стягнення 270209,66 грн. заборгованості за Кредитним договором № 371-К-Ю від 28.07.11., з яких: 77438,30 грн. - заборгованості по кредиту, 10474,71 грн. - заборгованості по процентам, 19029,71 грн. - неустойки за прострочення сплати кредиту, 1550,03 грн. - неустойки за прострочення сплати процентів, 1427,21 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 116,24 грн. - 3% річних за процентами, 9018,26 грн. - суми індексації простроченої заборгованості по кредиту, 656,00 грн. - суми індексації простроченої заборгованості по відсоткам, 150499,20 грн. - штрафів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов Кредитного договору, а відповідачем-2 умов Договору поруки як солідарного боржника, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» виникла заборгованість перед позивачем.

Разом з позовною заявою Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано письмову заяву про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти на рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА», у межах розміру суми позовних вимог; накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ», у межах розміру суми позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.02.15. порушено провадження у справі № 908/688/15-г, присвоєно справі номер провадження 19/27/15, розгляд справи призначено на 12.03.15. о 12-30.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.15. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» та на підставі ст. 74 1 Господарського процесуального кодексу України доручено Господарському суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.03.15. розгляд справи № 908/688/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 25.03.15. о 14-30.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.15. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 17.04.15. о 10-30.

Від відповідача-1 26.03.15. електронною поштою до Господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» зазначило про існування заборгованості перед позивачем в розмірі 79870,97 грн., але зазначивши, що порушення зобов'язань пов'язано с факторами не пов'язаними від відповідача-1, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» просило відмовити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.15. на підставі ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України доручено Господарському суду міста Києва забезпечення проведення відеоконференції 17.04.15. о 10-30 у приміщенні Господарського суду міста Києва.

10.04.15. на адресу електронної пошти Господарського суду Запорізької області від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» зазначило про знаходження підприємства в м. Горлівка, а саме на території проведення антитерористичної операції, в зв'язку з чим, відповідач-2 вказує на те, що порушення договірних зобов'язань мають характер непереборної сили, в зв'язку з чим, воно не повинно нести відповідальність у вигляді пені та штрафних санкцій.

В судовому засіданні 17.04.15. суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи № 908/688/15-г, в зв'язку зі складністю предмету спору .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.15. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України призначено колегіальний розгляд справи № 908/297/14 у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду Запорізької області від 17.04.15. визначена колегія суддів наступного складу: головуючий суддя - Давиденко І.В., судді: Сушко Л.М., Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.15. колегією суддів прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 20.05.15. о 10-30.

Судове засідання 20.05.15. здійснювалось в режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва.

Від позивача через Відділ документального забезпечення господарського суду 18.05.15. надійшли додаткові письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивач зазначає, що оскільки на момент звернення відповідача-1 із вимогою про фактичне зарахування зустрічних однорідних вимог було введено тимчасову адміністрацію, то проведення такого зарахування неможливе, адже призведе до позачергового задоволення вимог окремого кредитора - відповідача-1, що є порушенням чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.15. розгляд справи № 908/688/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 17.06.15. о 11-00.

Від позивача через Відділ документального забезпечення господарського суду 15.06.15. надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивач зазначає, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 п.п. 4.2.5, 4.2.6 Кредитного договору, вимога про стягання 150499,20 грн. - штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання 17.06.15. не з'явились про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Про належне повідомлення відповідачів щодо дати та часу проведення судових засідань свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, представники відповідачів є належним чином повідомленими про дату та час проведення судового засідання і їх неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Розглянувши заяву позивача, про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти на рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА», у межах розміру суми позовних вимог; накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ», у межах розміру суми позовних вимог, суд відмовив у її задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Оскільки позивачем не вказано конкретних обставин та не надано належних доказів, які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА», у межах розміру суми позовних вимог; накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ», відкритих в усіх банківських установах України та на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ», у межах розміру суми позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про забезпечення позову.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/688/15-г.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

28.07.11. між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 371-К-Ю (далі - Кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору передбачено, що Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти (далі - Кредит), на умовах визначених Договором.

Пунктом 1.1.1 Кредитного договору встановлено, що кредит надається в сумі 1320691,03 грн.

Термін користування кредитом до 28.07.14. (включно) (п. 1.1.2 Кредитного договору).

Позивач посилається на те, що Позичальником жодних дій спрямованих на погашення заборгованості на кредитом зроблено не було.

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.11. між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» (Поручитель) укладено Договір поруки № 474-П-Ю (далі - Договір поруки).

Відповідно до приписів п. 1.1 Договору поруки вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання боргових зобов'язань Боржника за Кредитним договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачі не виконали своїх обов'язків та не погасили заборгованість по Кредитному договору, в зв'язку з чим порушили умови Кредитного договору, Договору поруки та вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 77438,30 грн. - заборгованості по кредиту та 10474,71 грн. - заборгованості по процентам.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Моментом надання Кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві Позичальника (п. 2.3 Кредитного договору).

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу-1 на виконання умов Договору надавались грошові кошти на загальну суму 77438,30 грн. - заборгованості по кредиту, що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача-1, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 1.1.2 Кредитного договору встановлено, що термін користування кредитом до 28.07.14. включно, що також підтверджується Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, який є Додатком № 1 до Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору вбачається, що проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту і не враховується день повернення Кредиту.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісяця з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний рахунок по 30/31 число включно місяця, в якому надано Кредит.

Пунктом 1.1.3 Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом: 20 % річних

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну повернення встановленого п. 1.1.2 Кредитного договору та Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідачем-1 не було погашено суму основної заборгованості за Кредитом в розмірі 77438,30 грн. та суму нарахованих процентів в розмірі 10474,71 грн.

Пунктом 8.1 Кредитного договору встановлено, що Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Кредитний договір діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» свої зобов'язання за Договором поруки не виконало, заборгованість за наданий кредит в розмірі 77438,30 грн. та 10474,71 грн. - заборгованості по процентам за Кредитним договором не сплатило.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем-2 порушено умови, визначених змістом Договору поруки та не виконано своїх поручительських зобов'язань щодо сплати суми заборгованості за Кредитним договором Публічному акціонерному товариству «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Пунктом 1.4 Договору поруки передбачено, що в разі порушення Боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник (п. 1.5 Договору поруки).

Відповідно до п. 2.4.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання за Кредитним договором в порядку та в строки, що визначені Договором.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за кредитом, а відповідач-2, в свою чергу, не виконав взятих на себе зобов'язань, передбачених Договором поруки щодо відповідальності перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором, відповідачі зобов'язані солідарно сплатити на користь позивача суму заборгованості по кредиту та процентами за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» 77438,30 грн. - заборгованості по кредиту та 10474,71 грн. - заборгованості по процентам, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з тим, що відповідач-1 припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідачів на свою користь суму 3 % річних в розмірі 1427,21 грн. - за користування чужими грошовими коштами та 116,24 грн. - за процентами, та 9018,26 грн. - суми індексації простроченої заборгованості по кредиту, 656,00 грн. - суми індексації простроченої заборгованості по відсоткам.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 1427,21 грн. - 3 % річних за користування чужими грошовими коштами та 116,24 грн. - 3 % річних за процентами, та 9018,26 грн. - суми індексації простроченої заборгованості по кредиту, 656,00 грн. - суми індексації простроченої заборгованості по відсоткам.

Крім того, позивач на підставі п. 7.1 Кредитного договору просить суд стягнути з відповідачів суму неустойки за прострочення сплати кредиту в розмірі 19029,71 грн. та 1550,03 грн. - неустойки за прострочення сплати процентів.

Пунктом 7.1 Кредитного договору сторони передбачили, що за порушення строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нарахувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3 цього Договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, за обґрунтованим розрахунком позивача, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню неустойки за прострочення сплати кредиту в розмірі 19029,71 грн. та 1550,03 грн. - неустойки за прострочення сплати процентів.

Також позивач на підставі п.п. 7.3, 7.4 Кредитного договору просить суд стягнути з відповідачів 150499,20 грн.

Пунктами 7.3, 7.4 Кредитного договору передбачено, що Банк має право нарахувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за Кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п. 4.2.6, 4.2.7 цього Договору за кожний факт порушення.

Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за Кредитом, у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п. 4.2.4, 4.2.5, 4.2.8 - 4.2.10 цього Договору за кожний факт порушення.

Судом встановлено, що відповідач-1 неналежним чином виконував умови Кредитного договору щодо своєчасного подання до Банку звітності; довідок; не інформувало щодо порушення строків повернення кредиту тощо. В зв'язку з чим, вимога позивача про застосування п.п. 7.3, 7.4 Кредитного договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 150499,20 грн. - штрафу (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Безпощадного, 26, код ЄДРПОУ 37522228) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» (84629, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, 235, кв. 2, код ЄДРПОУ 34283554) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489) 77438 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 30 коп. - заборгованість по кредиту; 10474 (десять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 71 коп. - заборгованості по процентам, 19029 (дев'ятнадцять тисяч двадцять дев'ять) грн. 71 коп. - неустойки за прострочення сплати кредиту; 1550 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят) грн. 03 коп. - неустойки за прострочення сплати процентів, 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 21 коп. - 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 116 (сто шістнадцять) грн. 24 коп. - 3 % за прострочення сплати процентів, 9018 (дев'ять тисяч вісімнадцять) грн. 26 коп. - збитків від інфляції за прострочення сплати кредиту, 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - збитків від інфляції за прострочення сплати процентів, 150499 (сто п'ятдесят тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. - штрафу.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАРТ.ЮА» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Безпощадного, 26, код ЄДРПОУ 37522228) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНМАРТ-ИНТЕРНЕТ» (84629, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, 235, кв. 2, код ЄДРПОУ 34283554) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31215206783007) 5404 (п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 19 коп. - судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.15.

Судді І.В. Давиденко (головуюча)

Л.М. Сушко

О.А. Топчій