Рішення

від 18.06.2015 по справі 909/595/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. Справа № 909/595/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Аресконт", вул. Довженка, 9 "Б", кв. 79, м. Івано-Франківськ, 76005

до відповідача: відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації, вул. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

про стягнення 6400,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Трубич І.А. - юрист підприємства, (довіреність №05/01-15 від 05.01.15),

від відповідача: Зварич Ю.А. - представник, (довіреність №б/н від 17.06.15).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аресконт" звернулось в суд із позовом до відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про стягнення 6400,00 грн. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору №09/14 від 29.01.15 на централізовану охорону об"єкта в частині оплати наданих позивачем послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої заяви вх.№6600/15 від 18.06.15 про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 2400,00 грн. та подав докази часткової оплати заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував, факт часткової оплати наданих послуг підтвердив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

27.01.15 між сторонами даного спору укладено договір №09/14 на централізовану охорону приміщення.

Згідно п.1.1 даного договору відповідач передає, а позивач приймає під охорону майно, що належить відповідачу, яке знаходиться на об"єктах.

Відповідно до п.1.3 договору, сума вартості послуг визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору (додаток №1).

В додатку № 1 до договору №09/14 від 29.01.15 визначені умови розрахунку, а саме: вартість послуг охорони за один поточний місяць становить1600,00 грн. Оплата проводиться щомісячно, не залежить від фактичного часу охорони і вноситься відповідачем до кінця наступного місяця згідно з актом виконаних робіт. Якщо клієнт має заборгованість по оплаті послуг охорони, позивач не несе перед відповідачем матеріальної відповідальності за можливі збитки.

На підставі матеріалів справи, зокрема, актів №ОУ-0000026, №ОУ-0000027, №ОУ-0000130, №ОУ-0000131 здачі - прийняття робіт (надання послуг) за січень-квітень 2015 року, які підписані відповідачем без жодних зауважень та заперечень судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем в даний період надано відповідачу обумовлені договором послуги на суму 6400,00 грн.

В порушення договірних зобов"язань відповідач надані послуги не оплатив.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №09/14 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови пункту 4 додатку до договору №09/14 від 29.01.15, плата за послуги охорони вноситься щомісячно.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

18.06.15 в судовому засіданні представник позивача подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2400,00 грн.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 2400,00 грн. боргу, в зв'язку з погашенням відповідачем даної суми.

Як вбачається з платіжних доручень №85724 та №85723 від 10 червня 2015 року, долучених до матеріалів справи, відповідач частково сплатив надані послуги, після порушення провадження у справі, що є заявленою вимогою позивача та розцінюється судом як визнання відділом освіти Тлумацької районної державної адміністрації наявності боргу перед позивачем.

Зважаючи на добровільну сплату відповідачем заборгованості, предмет даного спору в сумі 2400,00 грн. основної заборгованості відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Станом на день винесення рішення відповідач доказів повного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, позовні вимоги в частині стягнення 4000,00 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлено в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218,00 гривень.

Таким чином, за звернення до суду з даним позовом, ціна якого складає 6400,00 грн., заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 1827,00грн. (2% ціни позову але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Як вбачається з платіжного доручення №9 від 22 січня 2015 року, долученого до позовної заяви, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з позивача приватного підприємства "Аресконт" в доход Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 901 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173,174, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Аресконт" до відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про стягнення 6400,00 грн. задовольнити.

Стягнути з відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації, вул. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область,78000 (код 02143608) на користь приватного підприємства "Аресконт", вул. Довженка, 9 "Б", кв. 79, м. Івано-Франківськ, 76005 (код 33162207)- 4000,00 (чотири тисячі гривень) - заборгованості та 1827, 00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Стягнути з приватного підприємства "Аресконт", вул. Довженка, 9 "Б", кв. 79, м. Івано-Франківськ, 76005 (код 33162207) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939)- 609,00 (шістсот дев"ять гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог в сумі 2400,00 грн. основного боргу провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"