Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/11373/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/11373/15 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нафтова компанія "Роснафта"

До Державної служби інтелектуальної власності України

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Роснафта-Україна"

про дострокове припинення дії свідоцтва України

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Трофименко М.М.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Костенко К.О. (дов. № 1-8/8571 від 21.14.2014)

В судовому засіданні 15.06.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

30.04.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Нафтова компанія "Роснафта" (надалі -позивач) до Державнної служби інтелектуальної власності України (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Роснафта-Україна" (надалі - відповідач-2) дострокове припинення дії свідоцтва України

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/11373/15, розгляд справи призначено на 19.05.2015.

Представники позивача, відповідача-2 з'явились в судове засідання, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

19.05.2015 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 03.06.2015.

Представники позивача, відповідача-2 з'явились в судове засідання, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

03.06.2015 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 15.06.2015.

Представники позивача, відповідача-2 з'явились в судове засідання, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною службою інтелектуальної власності України (надалі - Відповідач-1) було зареєстровано знак для товарів і послуг «РОСНАФТА» (зобр.) (надалі - Торговельна марка) на ім'я ТОВ «Нафтова компанія «Роснафта-Україна» (Відповідач-2) (Додаток № 14) , про що видано відповідне свідоцтво України № 93230. Відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 93230 (Додаток № 1) торговельна марка зареєстрована 10.06.2008 щодо наступних товарів 4, 35, 37, 39 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП):

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що знак за свідоцтвом України № 93230 не використовується в України протягом останніх трьох років, що дає підстави для дострокового припинення дії цього свідоцтва.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його зареєстровано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимого про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Пунктом 71 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»: такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо). В разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

Зі змісту спірних правовідносин випливає, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання - обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-1. Таким чином, дострокове часткове припинення дії свідоцтва № 93230 на словесний знак "РОСНАФТА" для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП можливе за умови, якщо відповідачем-1 не буде доведено факт використання знаку для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП протягом останніх трьох років, та/або не буде зазначено поважних причин для такого невикористання.

Відповідач-1 в судові засідання не з'явився, докази на підтвердження використання в Україні знаку "РОСНАФТА" за Свідоцтвом України № 93230 для всіх товарів для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП суду не подав та не надіслав.

В той же час, в процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що належними у справі доказами позивачем доведено, що знаки "РОСНАФТА" за свідоцтвом України № 93230 для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП не використовувався в Україні протягом останніх трьох років.

При цьому суд зазначає, що згідно зі ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону про торговельні марки, власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Також, ч. 9 вказаної статті передбачено право сторони договору на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

Відповідно до пп.З п.4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №436/2011, Держслужба здійснює реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються на території України, та ліцензійних договорів.

Із довідки Державної служби інтелектуальної власності України № 1932/24 від 23.10.2014 вбачається, що до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не вносились відомості щодо видачі ліцензій на використання торговельної марки за свідоцтвом України № 93230.

ДП «Моніторинг ЗМІ України» надало довідку №40 від 27.10.2014 відповідно до якої товари під торговельною маркою «РОСНАФТА» за свідоцтвом України N° 93230 на радіо, телебаченні та друкованих засобах масової інформації не рекламувались в Україні в період з 10.06.2008 і до 27.10.2014.

Вищезазначене дає підстави стверджувати, що торговельна марка «РОСНАФТА» за свідоцтвом України № 93230 не застосовувалася в рекламі на території України протягом останніх трьох років щодо усіх товарів для яких зареєстрована зазначена торговельна марка.

Асоціацією товарної нумерації України не присвоювались глобальні номера товарних позицій (штрих-кодів) щодо товарів для яких зареєстрована торговельна марка «РОСНАФТА»

Асоціація товарної нумерації України «ДжіЕсІ Україна» надала довідку № 0240/01 від 29.10.2014 р. (Додаток № 4), відповідно до якої у реєстрі Асоціації «ДжіЕсІ-УКраїна» відсутні записи про товарні позиції суб'єктів господарювання щодо усіх товарів для яких Зареєстрована торговельна марка «РОСНАФТА» за свідоцтвом України № 93230 у складі назви або опису яких присутнє позначення «РОСНАФТА».

Таким чином, Позивач прийшов до висновку, що виробництво та продаж усіх товарів для яких зареєстрована торговельна марка «РОСНАФТА», Відповідачем-2 не здійснювався.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» N 3164-ІV від 01.12.2005, виробники і постачальники продукції, що є об'єктом технічних регламентів, повинні пропонувати та надавати лише послуги або застосовувати процеси чи вводити в обіг продукцію вітчизняного або іноземного походження, які є безпечними для життя та здоров'я людини, для тварин, рослин, забезпечують захист національної безпеки, охорону довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній конкуренції.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало відповідь Вих. № 2006- 12/38156-07 від 31.10.2014р., згідно якої сертифікати відповідності на ім'я ТОВ «Роснафта-Україна» (код за ЄДРПОУ 35033747), у Реєстрі державної системи сертифікації не зареєстровано.

Оскільки сертифікація товарів для яких зареєстрована торговельна марка «РОСНАФТА» за свідоцтвом України № 93230, не проводилась, Позивач стверджує, що торговельна марка 'РОСНАФТА" не використовувалась щодо товарів, зазначених у свідоцтві України на знак для товарів та послуг № 93230.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним, трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл тощо підлягає ліцензуванню.

У відповідь на запит Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (далі - НКРЕКП) листом № 1085/12/61-14 від 29.10.2014р. (Додаток № 6) повідомила, що Відповідач-2 ліцензій на право провадження певних видів діяльності в нафтогазовому комплексі не отримував. Так, відповідно до Єдиного ліцензійного реєстру та за наявною в НКРЕКП інформацією Відповідач-2 ліцензій на право провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом; транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами; розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом; зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень встановлений ліцензійними умовами, не отримував.

Відповідно ч. З ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати з:-віл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, (єханізмів, устаткування підвищеної небезпеки (дозвіл).

Згідно п. 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на г- :іпуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого "-становою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1107, дозвіл видається, зокрема, Іержавною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) - її територіальними управліннями.

Держгірпромнагляд України своїм листом № 7941/0/11-06/6/14 від 30.10.2014р., повідомив, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, мєханізмів, устаткування підвищеної небезпеки на ім'я Відповідача-2 не видавався. (Додаток № 7).

Викладене дозволяє суду дійти висновку про те, що в Україні відповідачем-1 знаку "РОСНАФТА" за Свідоцтвом України № 93230 для всіх товарів для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП не використовувалось протягом останніх трьох років, а відповідач-1 протягом останніх трьох років не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки, виходячи з аналізу норм законодавства, що стосуються знаків для товарів і послуг, та з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою його використання є використання саме стосовно товарів і послуг, для яких знак було зареєстровано, та використання його особою, на ім'я якої знак зареєстровано або під її контролем іншою особою.

В порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач-1 не подав належних доказів на підтвердження протилежного, а саме факту використання словесного знаку знаку "РОСНАФТА" за Свідоцтвом України № 93230 для всіх товарів для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП на території України протягом останніх трьох років, як і не надав відомостей щодо поважних причин такого невикористання.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.09.2004 у справі № 1-10/204 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільнім інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до господарського суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що дія Свідоцтва № 93230 на знак "РОСНАФТА" для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП, є перешкодою для реєстрації на ім'я позивача схожого позначення.

За таких обставин вимоги позивача про дострокове припинення частково дії в Україні Свідоцтва України № 22566 на словесний знак "РОСНАФТА" для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП, у зв'язку з тим, що наведений знак не використовується в Україні протягом останніх трьох років, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, на підставі вивчених матеріалів справи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що дія Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 93230 підлягає достроковому припиненню для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП у зв'язку з його невикористанням протягом останніх трьох років.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення частково дії Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 93230 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність". Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 № 10 (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 578 від 14.06.2011), у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність".

З урахуванням наведеного, вимога позивача про зобов'язання відповідача-2 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно дострокового припинення дії Свідоцтва України № 93230 від 10.06.2008 на знак для товарів і послуг "РОСНАФТА" та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, частиною 2 вищенаведеної статті ГПК України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що правова охорона словесному знаку "РОСНАФТА" за Свідоцтвом України № 93230 від 10.06.2008 для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП була надана відповідно до вимог чинного законодавства, тоді як спір у даній справі виник у зв'язку з недобросовісними діями власника свідоцтва України № 93230 від 10.06.2008 на знак "РОСНАФТА". (відповідача-1).

За таких обставин, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник у зв'язку з неправильними діями відповідача-1. При цьому суд враховує, що питання щодо наявності підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг може бути встановлено лише під час судового розгляду, видачу спірного свідоцтва України на знак для товарів і послуг було здійснено відповідно до чинного законодавства, крім того, судом встановлено, що відповідач-2 не уповноважений на здійснення контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками. Отже, підстави для покладення судових витрат на відповідача-2 відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85,116, 123, 124 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Нафтова компанія "Роснафта" - задовольнити.

2. Достроково припинити дію Свідоцтва України № 93230 на знак для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (Україна, 03680, МСП, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 37552556) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії Свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 93230 для товарів та послуг 4, 35, 37, 39 класів МКТП та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність";

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Роснафта-Україна" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45 , ідентифікаційний код 37552556) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Нафтова компанія "Роснафта" (115035, Російська Федерація, м. Москва, Софійська набережна, 26/1) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.06.2015

Суддя М.О. Лиськов