Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/7211/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/7211/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група

ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантерінвест»

про стягнення 53 535,71 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Карпінська І.Я. - по дов. №15-32 від 17.04.2014р.

Від відповідача Ємельянова Н.Д. - по дов. №б/н від 14.04.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна група ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" про стягнення заборгованості за Договором №2611/10/5.2 від 26.11.2010 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 53 535,71 грн., з яких 48 128,21 грн. - основного боргу, 5 407,50 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.11.2010 між сторонами укладено Договір №2611/10/5.2 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити і передати у власність відповідача обладнання та забезпечити виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт, а відповідач - прийняти у власність обладнання та виконані монтажні і пусконалагоджувальні роботи, здійснивши їх оплату, проте, як вказує позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього виникла заборгованість у розмірі 48 128,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 порушено провадження у справі №910/7211/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 21.04.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.05.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.06.2015р.

В судовому засіданні 03.06.2015р. судом оголошувалась перерва до 15.06.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу Украни.

Під час розгляд справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував із підстав викладених в письмовому відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

26.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна група ЛТД" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір №2611/10/5.2 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується відповідно до Робочих проектів та специфікації поставити та передати у власність Замовника обладнання та забезпечити виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт на об`єкті - "Туристичний готельний комплекс на 48 місць", що розташований за адресою: АР Крим, смт. Блактина Затока, вул. Володимира Альбицького, 3, 3а (надалі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти у власність обладнання та виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи, оплатити їх вартість на умовах, визначених даним Договором.

Постачання та монтаж обладнання буде виконуватись частинами за домовленістю сторін та окремо один від одного. Монтаж обладнання виконується постачальником після передання йому обладнання в монтаж замовником на підставі відповідної заявки замовника та згідно графіку виконання робіт (додаток №8) (п. 1.3).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що вартість обладнання згідно Договору становить 424 152,18 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно Договору складає 69 908,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Загальна вартість Договору становить 494 060,18 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 82 343,39 грн.

Сторонами підписані наступні акти: акт прийому-передачі обладнання від 23.03.2011 №15 на суму 184 399,20 грн., №20 від 25.03.2011р. на суму 74 669,92, №26 від 30.03.2011р. на усму 4 464,96 грн., №87 від 26.12.2011р. на суму 74 116,35 грн., акт №214 приймання виконаних маонтажних робіт за лютий 2012р. на суму 41 129, 19 грн.

Відповідно до приписів п. 3.1. Договору оплата за поставку обладнання та виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5- ти банківських днів з моменту підписання даного Договору 80% від суми вартості обладнання та 50% від суми вартості робіт. Залишок коштів в розмірі 20% від суми вартості обладнання та 50% від суми вартості робіт Замовник сплачує Постачальнику частинами протягом 5- ти банківських днів після підписання кожного Акту приймання-передачі обладнання та після завершення виконання Постачальником всіх монтажних і пусконалагоджувальних робіт та підписання Акту приймання-передачі.

В редакції додаткової угоди №3 від 18.01.2013, сторони п. 2.1 виклали у наступній редакції: Вартість обладнання та матеріалів згідно специфікації становить 370 304, 08 грн. Вартість монтажних робіт становить 52 099, 87 грн. Загальна вартість договору становить 422 403, 95 грн.

Відповідно до п. 3.1.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 18.01.2013, залишок коштів від вартості обладнання, що складає 48 128,21 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 8 021,37 грн. замовник сплачує постачальнику в строк до 28 лютого 2013 року, але в будь - якому разі не раніше підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт та звітц щодо використання обладнання та матеріалів із зазначенням їх вартості та об»єму.

ТОВ "Інноваційна група ЛТД" передало, а ТОВ "Кантерінвест" прийняли матеріали (обладнання), що підтверджується актами від 23.03.2011 №15 на суму 184 399,20 грн., №20 від 25.03.2011р. на суму 74 669,92, №26 від 30.03.2011р. на усму 4 464,96 грн., №87 від 26.12.2011р. на суму 74 116,35 грн., акт №214 приймання виконаних маонтажних робіт за лютий 2012р. на суму 41 129, 19 грн.

Акт №2 від 10.04.2012р. на суму 43 624,33 грн. підписаний лише з боку позивача.

Відповідно до п. 4.4 договору, в разі мотивованої відмови замовника від приймання обладнання або робіт сторонами складається акт з переліком недоліків та строками їх усунення. Постачальник зобов'язується усунути недоліки зазначені в акті в строки, які зазначаються в акті, але не пізніше ніж за 40 календарних днів.

Позивач зазначає, що після виконання робіт визначених умовами договору позивач направив представника до відповідача для підписання актів приймання виконання робіт №2 (стосується договору № 2611/10/5.2 від 26.11.2010) на суму 43 624,33 грн.

Судом встановлено, що акт виконаних робіт по договору направлений позивачем відповідачу разом із претензією № 14-36 від 11.04.2014 рекомендованим листом з повідомленням - 15.04.2014 та отриманий відповідачем 18.04.2014.

У відповідь на претензію відповідач відмовився підписувати акт з посиланням на не надання виконавчої документації: сертифікати якості, технічну та гарантійну документацію на поставлене обладнання та матеріали, а також податкових накладних та актів випробування змонтованого обладнання.

Крім того, відповідач звернувся до позивача з проханням направити свого представника на об'єкт для складання та підписання відповідного акту недоліків згідно п. 4.4 договору, надати виконавчу документацію (відповідь на претензію №14-36 від 11.04.2014).

Відповідь на претензію отримана позивачем 07.05.2014, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, сторони не дійшли згоди щодо підписання акту №1 від 10.04.2012 на суму 43624,33 грн.

Крім цього, судом встановлено, що додатковою угодою №3 від 18.01.2013 до договору, сторони погодили зменшити обсяг поставки обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, виконати приймання-передачу фактично виконаних постачальником робіт та внести зміни до:

специфікації на поставку обладнання, виконання монтаж та пусконалагоджувальних робіт - розділ "вентиляція та кондиціювання" (додаток №1 до угоди №2 від 16.08.2011 до договору на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для спального корпусу 5.2 №2611/10/5.2 від 26.11.2010 виклавши її у наступній редакції з урахуванням фактично виконаного обсягу та вартості робіт, що доданий до цієї угоди та є невід'ємною частиною її.специфікації на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт - Розділ "Опалення" (додаток № 5 до договору на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для спального корпусу 5.2 №2611/10/5.2 від 26.11.2010) виклавши його у наступній редакції з урахуванням фактично виконаного обсягу та вартості робіт, що додається до цієї угоди та є її невід'ємною частиною.специфікації на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт - розділ "Водопостачання та водовідведення" (додаток №6 до договору на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для спального корпусу 5.2 №2611/10/5.2 від 26.11.2010) виклавши її у наступній редакції з урахуванням фактичного виконаного обсягу та вартість робіт, що додається до цієї угоди (додаток №3) та є її невід'ємною частиною.

Крім того, цією додатковою угодою №3 від 18.01.2013 п. 2.1 договору сторони погодили викласти у наступній редакції:"2.1. Вартість обладнання та матеріалів згідно специфікації (додатки №1, 2, 3 угоди) становить 370304,08 грн., в т.ч. ПДВ - 67717,35грн.. Вартість монтажних робіт специфікацій (додатки №1, 2, 3угоди) становить 52099,87 грн., в т.ч. ПДВ - 8 683,31 грн. Загальна вартість договору становить 422 403,95 грн. , в т.ч. ПДВ - 70 400,66 грн.

Згідно п. 3.1.2 договору в редакції додаткової угоди №3, залишок коштів в розмірі 48 128.21 грн., в т.ч. ПДВ - 8 021,37 грн. за виконані монтажні роботи замовник сплачує постачальнику в строк до 28.02.2013, але в будь-якому разі не раніше підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та звіту щодо використання обладнання та матеріалів з зазначенням їх вартості та об'єму.

Відповідач мотивуючи свої заперечення проти позову посилається на те, що роботи з поставки та монтажу обладнання повинні бути виконані не пізніше 10.11.2011, чого фактично не було зроблено.

Однак, з цього приводу, в матеріалах справи міститься листування сторін щодо початку робіт за договором, з якого вбачається, що інформація щодо початку роботи буде надана після погодження нових проектних рішень та призначення організації, яка буде виконувати обов'язки генерального підрядника на об'єкті (№0035 від 21.11.2011, № 11-82 від 16.11.2011, №11-78 від 11.11.2011, №0080 від 15.12.2011, №11-77 від 11.11.2011), що свідчить про відсутність порушень з боку позивача.

Щодо інших заперечень відповідача викладених у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

В додатках до претензії №14-36 від 11.04.2014, позивач додав перелік повітропроводів та матеріалів використаних у спальному корпусі 5.2 та перелік наявного і змонтованого основного обладнання у спальних корпусах 5.1, 5.2, 5.3, 5.4.

Крім того, слід зазначити, що умовами договору (п. 6.2) сторони погодили, що постачальник гарантує, що обладнання, яке поставляється за цим договором відповідає технічним та іншим нормам, стандартам та вимогам, встановленим чинним законодавством України для обладнання даного виду та підтверджуватись сертифікатом якості заводу-виробника, а також супроводжувальним документам на даний вид обладнання.

Відповідно до ст. 860 ЦК України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач підписавши додаткову угоду №4, підтвердив наявність не сплачених коштів у розмірі 49 061,65 грн.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Спірний акт підписаний підрядником з відміткою на вищенаведені положення.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для відмови у прийнятті фактично виконаних робіт по договору та їх не оплату у розмірі 443 624,33 грн. Наведені доводи відповідача спростовані та не підтверджені матеріалами справи, враховуючи, що відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Щодо твердження відповідача про випробування, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про не доведення робіт до завершення у зв'язку з припиненням за вказівкою замовника до моменту призначення нового генпідрядника та затвердження нових проектних рішень, тому твердження відповідача щодо цього визнані судом безпідставними та необґрунтованими.

Отже, різниця між виконаними та сплаченими роботами становить - 48 128,21 грн. доказів погашення якої відповідачем не представлено, але визнано шляхом підписання додаткової угоди № 3 від 18.01.2013. При цьому, відповідач безпідставно ухиляється від сплати наявної заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до позивача з повідомленням №0328 від 02.06.2014, яке отримане - 10.06.2014.

У вказаному повідомленні, відповідач з посилання на п. 10.3, ст. 849 ЦК України, повідомив позивача про розірвання договору з 06.06.2014 та просив повернути товарно-матеріальні цінності, а в разі неможливості їх повернення оплатити вартість товарно - матеріальних цінностей в сумі 61 763, 61 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін та у випадках передбачених цим договором.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо постачальник порушить строки виконання зобов'язання за цим договором більш ніж на 30 календарних днів, згідно п. 10.3 договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

З урахуванням вищенаведеного, та поданих документів, відповідач суду не довів належними та допустимими доказами існування обставин порушення постачальником строків виконання зобов'язання за договором, що виключає підстави для розірвання договору.

Слід зазначити, що існує додаткова угода №3 від 18.01.2013, в якій відповідач підтвердив залишок коштів в розмірі 48 128,21 грн. за виконані роботи, які зобов'язався сплатити до 28.02.2013, яка є невід"ємною частиною договору та не визнана недійсною.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Зазначене, також, кореспондується із ст.ст. 525, 256 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідач не довів суду про порушення умов договору позивачем в частині строків виконання робіт, враховуючи листування сторін, яке долучено до матеріалів справи.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч. 1 ст. 840 ЦК України).

Відповідач не надав суду доказів неправильного використання матеріалів замовника.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором, що складає 48 128,21 грн. і документально доведена позивачем і не спростована відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 5 407,50 грн. на підставі п. 8.3 договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 8.3 договору, у разі затримки платежів в строки, які зазначені у цьому договорі замовник виплачує на вимогу постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період,3 за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.11 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач отримав всі необхідні документи 18.04.2014, тому повинен був сплатити заборгованість не пізніше 25.04.2014.

Таким чином, пеню слід нараховувати з 26.04.2015, однак позивач визначив початкову дату 29.04.2014, тому суд здійснив перерахунок пені за період не більший ніж визначив позивач, однак з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Та керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за перерахунком суду розмір пені є більшим ніж заявлений позивачем, тому слід задовольнити пеню у розмірі 5 407,50 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34, код 35851760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна група ЛТД" (03049, м. Київ, вул. Туполева, 4/8, код 35525190) заборгованість у розмірі 48 128 грн. 21 коп. за договором №2611/10/5.2 від 26.11.2010., пеню - 5 497 грн. 50 коп. та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.06.2014 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.