Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/8322/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/8322/15-г

За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремторгсервіс-Інвест»

про стягнення 103020 грн.

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Перепелицін К.М. (довіреність №7 від 13.05.2015),

від відповідача - Вовк Л.О. (наказ від 04.01.2008)

ВСТАНОВИВ:

02.04.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремторгсервіс-Інвест» на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» заборгованість за договором №ДНП-2013-12/20 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 30.12.2013 у розмірі 93477 грн., 8163 грн. 90 коп. пені та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1379 грн. 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення умов договору про надання в експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2013-12/20 від 30.12.2013 в частині своєчасності оплати наданих послуг.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

30.12.2013 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремторгсервіс-Інвест» (відповідач, сторона-2) укладено договір №ДНП-2013-12/20 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 47 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м.Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 3а, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

У відповідності до пункту 3.1 договору плата сторони-2 стороні-1 становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 грн., ПДВ - 0,38 грн., збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів.

Сторона-1 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт здачі наданих послуг. Сторона-2 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати акт здачі наданих послуг, протягом двох робочих днів підписати його та повернути стороні-1 примірник акту. Якщо в установлений строк сторона-1 не одержить підписаний акт здачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень (п. п. 3.4, 3.5 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності 01.01.2014 і діє до 31.12.2014 (п. 6.1 договору).

Позивачем на виконання умов договору було складено та уповноваженою особою підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №КП-0024816 від 30.11.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0022189 від 31.10.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0019595 від 30.09.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0017184 від 31.08.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0014685 від 31.07.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0012421 від 30.06.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0010151 від 31.05.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0008183 від 30.04.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0005999 від 31.03.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0003850 від 28.02.2014 на суму 2522 грн. 33 коп., №КП-0002126 від 31.01.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0027082 від 31.12.2014 на суму 2792 грн. 58 коп. Вказані акти відповідачем не підписані.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремторгсервіс-Інвест» на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» заборгованість за договором у розмірі 93477 грн., 8163 грн. 90 коп. пені та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1379 грн. 10 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що сторонами у справі укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом оплати відповідачем 100% щомісячного платежу не пізніше 15 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів.

Таким чином, договором чітко встановлено порядок оплати послуг, що надаються позивачем.

Відповідно до умов пунктів 3.4 та 3.5 договору позивач повинен не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт здачі наданих послуг. Якщо в установлений строк сторона-1 не одержить підписаний акт здачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень.

Позивачем на виконання умов договору складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №КП-0024816 від 30.11.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0022189 від 31.10.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0019595 від 30.09.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0017184 від 31.08.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0014685 від 31.07.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0012421 від 30.06.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0010151 від 31.05.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0008183 від 30.04.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0005999 від 31.03.2014 на суму 2702 грн. 50 коп., №КП-0003850 від 28.02.2014 на суму 2522 грн. 33 коп., №КП-0002126 від 31.01.2014 на суму 2792 грн. 58 коп., №КП-0027082 від 31.12.2014 на суму 2792 грн. 58 коп. Вказані акти відповідачем не підписані.

Зауважень щодо обсягу та якості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) відповідач не надав.

З урахуванням вказаних вище положень укладеного сторонами у справі договору надані позивачем послуги вважаються такими, що прийняті відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Надані позивачем послуги (виконані роботи) відповідачем у справі не сплачені, внаслідок чого позивач обгрунтовано звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив основну заборгованість у сумі 10000 грн. за березень-квітень 2014, що підтверджується платіжним дорученням №51 від 15.06.2015.

Таким чином, провадження у частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В решті вимог про стягнення суми заборгованості (83477 грн. 00 коп.) позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8163 грн. 90 коп. пені та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1379 грн. 10 коп.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі за текстом - Постанова від 17.12.2013 № 14) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної у п. 3.1 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

З перевіреного судом наданого позивачем розрахунку суми пені вбачається, що ним було невірно визначено початок періоду нарахування пені на суму заборгованості. За розрахунками суду з відповідача належить стягнути на користь позивача суму пені в розмірі 5194 грн. 44 коп. за період з 18.02.2014 по 20.01.2015, у зв'язку із чим дана вимога підлягає частковому задоволенню.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми оплати товару за договором, дійшов висновку про невірне визначення позивачем початку періоду виникнення у відповідача заборгованості за договором. Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок 3%, за результатами якого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3% річних у розмірі 1372 грн. 57 коп.

В решті вимог про стягнення пені слід відмовити за необгрунтованістю, поклавши у цій частині на відповідача судові витрати.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість у розмірі 83477 грн., 5194 грн. 44 коп. пені та 3% річних у розмірі 1372 грн. 57 коп.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням того, що в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 10000 грн. 00 коп., за якими провадження у справі припинене, судові витрати покладаються на відповідача).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремторгсервіс-Інвест» (01014, м. Київ, вул. О. Бальзака, 3а, код 30266263) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (040, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп. 10, код 35210739) заборгованість у розмірі 83477 грн., 5194 грн. 44 коп. пені, 3% річних у розмірі 1372 грн. 57 коп., 2000 грн. 88 коп. судового збору , видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі у частині стягнення заборгованості у сумі 10000 грн. 00 коп. припинити.

4 . В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 16.06.2015 на підставі положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 19.06.2015.

Суддя В.О. Демидов