Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/11648/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/11648/15

За позовом приватного підприємства «Ексімбізнес»

до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АСФАЛЬТБУД»

про стягнення 42 876,10 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

встановив :

06.05.2015 приватне підприємство «Ексімбізнес» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АСФАЛЬТБУД» про стягнення заборгованості за договором № 06/10-14 від 06.06.2014 у розмірі 15 776 ,04 грн., 7 915,68 грн. пені, 4 619,53 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 46 % річних від простроченої суми в розмірі 14 564,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань, які випливають з договору поставки № 06/10-14 від 06.06.2014 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.05.2015 порушено провадження у справі № 910/11648/15-г та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.05.2015.

На призначене судове засідання 28.05.2015 прибув представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 16.06.2015.

В судове засідання 16.06.2015 сторони не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

06.06.2014 між приватним підприємством «Ексімбізнес» (далі - позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-АСФАЛЬТБУД» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 06/10-14, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується поставляти покупцю визначену цим договором продукцію, а останній зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування продукції, що є предметом поставки визначається сторонами у додатках до договору.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється партіями на підставі замовлень (заявок) покупця, викладених в письмовому вигляді та переданих факсом (з обов'язковим надсиланням оригіналів) або особисто. Заявка містить інформацію про загальну кількість, асортимент, одиницю виміру, умови та строки поставки продукції.

Приймання-передача продукції здійснюється на складі покупця згідно супровідних документів (п. 3.8 договору).

Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору ціна продукції є договірною та узгоджується сторонами в додатках до нього. Ціна може бути змінена продавцем в односторонньому порядку. Основою для оплати є рахунок-фактура, виставлена продавцем, згідно з заявкою покупця. Строк оплати - 100 % попередня оплата згідно рахунків у відповідності до заявок покупця. Сторони вправі своєю домовленістю змінити порядок, форму та види здійснення розрахунків за цим договором.

За порушення строків оплати вартості продукції покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ за кожен день прострочення від не сплаченої суми, а також проценти в розмірі 46 % річних у відповідності до ст. 536 ЦК України (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору термін його дії встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно протоколу погодження ціни від 06.06.2014 (додаток № 1 до договору), сторони погодили асортимент та ціни на продукцію, що поставляється за цим договором, та встановили починаючи з 06.06.2014 наступні ціни на продукцію: щебінь фр. 20-40, 40-70 - 120 грн; щебінь фр. 0-5 - 65 грн.

На виконання умов договору позивач у період з 10.06.2014 по 15.11.2014 поставив відповідачу товар на загальну вартість 569 276,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, а саме: № 117 від 10.06.2014 на суму 9 799,04 грн., № 122 від 12.06.2014 на суму 22 270,32 грн., № 127 від 13.06.2014 на суму 7 549,16 грн., № 130 від 14.06.2014 на суму 9 225,64 грн., № 137 від 17.06.2014 на суму 2 607,80 грн., № 158 від 27.06.2014 на суму 5 150,84 грн., № 171 від 02.07.2014 на суму 4 606,72 грн., № 183 від 08.07.2014 на суму 10 326,08 грн., № 205 від 19.07.2014 на суму 19 483,40 грн., № 209 від 25.07.2014 на суму 4 880,00 грн., № 211 від 26.07.2014 на суму 3 470,90 грн., № 219 від 28.07.2014 на суму 5 243,56 грн., № 221 від 29.07.2014 на суму 4 809,24 грн., № 222 від 31.07.2014 на суму 4 840,96 грн., № 232 від 05.08.2014 на суму 9 118,28 грн., № 233 від 06.08.2014 на суму 5 160,60 грн., № 245 від 08.08.2014 на суму 4 621,36 грн., № 236 від 09.08.2014 на суму 4 821,44 грн., № 245 від 13.08.2014 на суму 9340,32 грн., № 254 від 16.08.2014 на суму 13 178,44 грн., № 262 від 27.08.2014 на суму 9 799,04 грн., № 264 від 28.08.2014 на суму 4 923,92 грн., № 265 від 29.08.2014 на суму 4 604,28 грн., № 267 від 01.09.2014 на суму 4 457,50 грн., № 268 від 02.09.2014 на суму 20 302,50 грн., № 269 від 05.09.2014 на суму 29 640,00 грн., № 270 від 08.09.2014 на суму 29 062,50 грн., № 272 від 10.09.2014 на суму 14 767,50 грн., № 273 від 17.09.2014 на суму 26 280,00 грн., № 274 від 18.09.2014 на суму 23 077,50 грн., № 277 від 26.09.2014 на суму 3 910,00 грн., № 280 від 02.10.2014 на суму 13 852,50 грн., № 281 від 03.10.2014 на суму 18 252,50 грн., № 282 від 14.10.2014 на суму 37 192,50 грн., № 284 від 17.10.2014 на суму 18 750,00 грн., № 286 від 23.10.2014 на суму 6 720,00 грн., № 287 від 24.10.2014 на суму 13 467,50 грн., № 288 від 25.10.2014 на суму 9 710,00 грн., № 289 від 28.10.2014 на суму 18 267,50 грн., № 292 від 30.10.2014 на суму 13 945,00 грн., № 295 від 31.10.2014 на суму 17 305,00 грн., № 297 від 04.11.2014 на суму 3 287,50 грн., № 299 від 05.11.2014 на суму 12 930,00 грн., № 304 від 13.11.2014 на суму 18 868,20 грн., № 307 від 15.11.2014 на суму 35 399,00 грн., в той час як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за поставлений товар розрахувався не у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 06/10-14 від 06.06.2014 за розрахунками позивача становить 15 776,04 грн.

Таким чином, оскільки поставлений позивачем товар відповідач в повному обсязі не оплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 15 776 ,04 грн., 7 915,68 грн. пені, 4 619,53 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 46 % річних від простроченої суми в розмірі 14 564,85 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором поставки № 06/10-14 від 06.06.2014 товару.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки обумовленого договором товару за вказаними вище видатковими накладними на загальну суму 569 276,04 грн., а також наявність заборгованості відповідача за поставлений товар у розмірі 15 776 ,04 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 15 776 ,04 грн.

Крім того, відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості за поставлений товар у розмірі 15 776,04 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за вказаним договором, підписаним уповноваженою особою відповідача.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З положень ст. 625 Цивільного кодексу України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За прострочення оплати за кожною з вказаних накладних позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 7 915,68 грн., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 4 619,53 грн. та 46 % річних у розмірі 14 564,85 грн., що також обумовлено п. 5.5 договору.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних нарахувань та 46 % річних, суд дійшов висновку, що розрахунки є обґрунтованими, відповідають положенням ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», умовам укладеного сторонами у справі договору, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 000 грн. витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У пункті 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 726 від 25.10.2002, договір про надання адвокатських послуг № 0804/15 від 08.04.2015, укладений між адвокатом Сергеєвою Т.Г. та приватним підприємством «Ексімбізнес», копію акта виконаних робіт по договору про надання адвокатських послуг № 0804/15 від 08.04.2015, видатковий касовий ордер від 27.05.2015 про сплату 2 000 грн. Сергеєвій Г.Г. на підставі договору про надання адвокатських послуг № 0804/15 від 08.04.2015.

Виходячи з предмету договору про надання адвокатських послуг № 0804/15 від 08.04.2015, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надати замовнику адвокатські послуги по представництву інтересів замовника з питань стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АСФАЛЬТБУД». Сума гонорару складає 2 000 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про компенсацію витрат на правову допомогу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АСФАЛЬТБУД» (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 61, кв. 61, код 37331642) на користь приватного підприємства «Ексімбізнес» (91055, м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 26, офіс 21, код 25641496) суму основної заборгованості у розмірі 15 776 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 04 коп., 7 915 (сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 68 коп. пені, 4 619 (чотири тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 53 коп. інфляційних нарахувань, 14 564 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) 85 коп. 46 % річних від простроченої суми, 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на правову допомогу та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 19.06.2015.

Суддя В.О. Демидов