Рішення

від 17.06.2015 по справі 924/574/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2015 р.Справа № 924/574/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Полонського району в інтересах держави

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стар Сервіс" м.Київ

2. Полонської районної державної адміністрації м. Полонне

про визнання недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації №33/2008-р від 31 січня 2008 року та визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2008, який зареєстрований у Полонському відділі регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року за №040875900001.

Представники сторін:

Від прокуратури - Якушко Н.А.- за посв. №013640 від 04.12.12,

відповідач 1- не з'явився,

відповідач 2 -не з'явився.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор в інтересах держави у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять визнати недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації №33/2008-р від 31.01.2008р. та договір оренди землі від 31.01.2008р., який зареєстрований у Полонському відділі регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008р. за №040875900001. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що спірне розпорядження та договір оренди суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та іншим нормам законодавства. Зазначають, що спірне розпоряджєення прийняте без проведення нормативно-грошової оцінки землі, що в свою чергу призвело до незаконного укладення договору оренди. При цьому посилаються на ст.ст.13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 289, ст.271, 288 Податкового кодексу України, ст. 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 228 ЦК України. Крім того, вказують на те, що згідно договору оренди орендної плати - 1,5% є істотно заниженною порівняно зі ставкою згідно вимог чинного законодаства - 3%.

Прокурор у додатковому обгрунтуванні позовних вимог та представник прокуратури у судовому засіданні звертають увагу, що спірний договір та розпорядження Полонської районної державної адміністрації №33\2008-р від 31.01.2008р. суперечать вимогам законодавства та підлягають визнанню недійсними, оскільки відповідно до вимог Закону України „Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати земельних ділянок державної і комунальної власності проведення нормативної грошової оцінки землі є обов'язковим . Проте, спірне розпорядження прийняте без проведення такої оцінки, що в свою чергу призвело до незаконного укладення спірного договору. Зокрема, розмір орендної плати у цьому договорі визначений з порушенням ст. 13 вищевказаного Закону. Так, нормативна грошова оцінка землі зазначена в договорі, фактично не проводилась. У зв'язку з відсутністю проведення нормативної грошової оцінки землі, встановлення ставки орендної плати на рівні нижчому від 3% невірно визначено розмір орендної плати. Враховуючи невідповідність розміру орендної плати, що є істотною умовою, спірний договір та розпорядження, відповідно до ст. 13 Закону України „Про оцінку земель", та ст.ст. 203, 215 ЦК підлягають визнанню недійсними. Чинне (на час винесення спірних розпорядження та договорів) законодавство не передбачало механізму визначення орендної плати без врахування як базової величини - нормативно грошової оцінки землі, що передається в оренду. За таких обставин Полонська райдержадміністрація не вправі була вирішувати питання передачі земельної ділянки в оренду до проведення нормативно грошової оцінки землі (об'єкту оренди). У зв'язку з відсутністю нормативно- грошової оцінки землі, яка передавалась в оренду за спірним розпорядженням та договорами підтверджується наявною у справі перепискою між прокуратурою та Відділом Держземагенства у Полонському районі, а також Полонською райдержадміністрацією. Відповідно, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір та розпорядження у цій частині суперечать приписам чинного законодавства. Звертається увага, що аналогічного висновку, щодо визнання договору оренди землі без проведення нормативно-грошової оцінки недійсним дійшов і Верховний суд України у справах № 916/2287/14 від 01.04.2015р. та № 6-11цс13 від 22.05.2013р.

Відповідач 1 - ТОВ "А-Стар Сервіс" як і у попередні судові засідання представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав. При цьому ухвала суду від 8.06.15 надіслана на юридичну адресу відповідача, зазначену в ЄДР, поштою не вручена у зв'язку із закінченням терміну зберігання (16.06.2015р.), що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно, неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи згідно з ч.1 ст.77 ГПК України та закінчення строку вирішенян спору , вставноленого ст.69 ГПК України. Така ж правова позиція викладена у п.п.3.9.1., 3.9.3, п.п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11. Тому спір вирішується на підставі наявних доказів.

Відповідач 2 - Полонська районна державна адміністрація , надіслав до суду клопотання від 8.06.2015р. ,в якому зазначає, що в зв'язку з відпусткою юриста районної державної адміністрації просить слухання по справі проводити без участі представника адміністрації. В своїх доводах та міркуваннях щодо розгляду справи покладається на думку суду. При цьому відповідач повідомлений про судове засідання 17.06.2015р. (повідомлення про вручення 11.06.15).

Розглядом матеріалів справи встановлено:

17.07.07, 02.08.07 та 31.08.07 ТОВ "А-Стар-Сервіс" звертався до голови Полонської райдержадміністрації із заявам про надання в оренду земельних ділянок для ведення підсобного господарства площею, відповідно, 60га, 80га та 7га за межами населеного пункту Буртинської сільської ради.

Розпорядженнями Полонської райдержадміністрації від 24.07.07, 06.08.07 та 10.09.07 вирішено надати дозвіл ТОВ "А-Стар-Сервіс" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

25.09.07 складено акт встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування ТОВ "А-Стар-Сервіс".

Топографно-геодезичною фірмою "Терра" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення підсобного сільськогосподарського господарства ТОВ "А-Стар-Сервіс", який погоджено 03.10.07 з Відділом містобудування , архітектури та ЖКХ, 03.10.07 з міжрайонним відділом погоджувальної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища, 11.10.07 з Полонської районною санітарно-епідеміологічною станцією, 28.09.07 з Полонським відділом земельниї ресурсів, 04.10.07 з Відділом охорони пам'яток історії та культури у Хмельницькій області.

11.10.07 Полонською райдержадміністрацією погоджено акт вибору земельної ділянки за межами населлених пунктів Буртинської сільської ради Полонського району площею 146,6841га.

Спірним Розпорядженням Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №33/2008-р від 31.01.08 вирішено передати ТОВ "А-Стар Сервіс" згідно з проектом відведення земельної ділянки в оренду земельну ділянку площею 146,6841га строком на 35 років з орендною платою 1,5% її нормативно-грошової оцінки для ведення підсобного сільського господарства за рахунок земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів Буртинської сільської ради.

На підставі розпорядження між відповідачами укладено спірний договір оренди землі від 31.01.08, згідно якого відповідач 2 як орендодавець надає, а відповідач 1 як орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходться за межами населених пунктів Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області. Договір зареєстрований у Полонському відділі регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008р. за №040875900001.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 146,684 га. Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 685627грн. Договір укладено на 35 років (п.8 договору). Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 4674,18грн. за один га землі в рік. Всього до оплати 10284,45грн.

Відповідачами підписаний додаток до договору оренди, а саме, розрахунок розміру орендної плати, у якому орендна плата визначена виходячи з нормативної оцінки 1 га ріллі по області на 1.07.1995р. Згідно розрахунку розміру орендної плати орендна плата складає 1,5% від нормативно-грошової оцінки землі 4674,19грн. і становить 10284,45грн. на рік та 857,05грн. на місяць.

Між відповідачами підписано також акт приймання-передачі земельної ділянки по від 31.01.08.

Згідно листа Відділу Держземагенства у Полонському районі до прокурора Полонського району від 09.04.15 відповідач 1 до відділу за довідками щодо розрахунків грошової оцінки земель не звертався. Згідно листа Полонської райдержадміністрації від 09.04.15 прокурору при укладенні договорів оренди орендарями наддавались довідки про вартість землі за підписом начальника Відділу Держземагентсва у Полонському районі.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

1. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9.04.1999р. із змінами і доповненнями ( в редакції чинній, на час прийняття спірного розпорядження ) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Частинами 1, 2 ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України та статті 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 13 (п.7 ч. 1) Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України в редакції чинній, на час прийняття спірного розпорядження районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним розпорядженням Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №33/2008-р від 31.01.08 вирішено передати ТОВ "А-Стар Сервіс" згідно з проектом відведення земельної ділянки в оренду земельну ділянку площею 146,6841га строком на 35 років з орендною платою 1,5% її нормативно-грошової оцінки для ведення підсобного сільського господарства за рахунок земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів Буртинської сільської ради.

Прокурор посилається на те, що спірне розпорядження не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки прийнято без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та те, що розмір орендної плати не відповідає розміру орендної плати, встановленому ст. 289 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Аналогічна правова позиція у п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів".

Однак, під час судового розгляду справи прокурором всупереч ст.33 ГПК України не надано доказів і відповідно не доведено факт невідповідності спірного розпорядження Полонської районної державної адміністрації вимогам чинного законодавства або визнченій законом компетенції.

При цьому не можуть бути прийняті до уваги доводи прокурора на невідповідність розпорядження вимогам ст.ст.288, 289 Податкового Кодексу України, оскільки Податковий Кодекс України набрав чинності 1.01.2011р., тобто хронологічно пізніше спірного розпорядження.

Щодо посилань прокурора на те, що спірне розпорядження не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийнято без проведення нормативної грошової оцінки, то останнє не приймається судом до уваги , так як у п. 1 спірного розпорядження передбачено орендну плату 1,5% її нормативно-грошової оцінки, тобто із змісту спірного розпорядження вбачається, що жодних умов щодо конкретної суми орендної плати, для визначення якої і має проводитись нормативна грошова оцінка землі, ним не встановлювалось. Розмір орендної плати був визначений лише у спірному договорі оренди землі.

При цьому судом враховується, що нормами Закону України "Про оцінку земель", приписами Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затв. наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.04.2006р. за № 388/12262, не передбачено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, має бути проведена до прийняття розпорядження органом державної влади про передачу земельної ділянки в оренду. Крім того, відповідно до статті 93 Земельного кодексу України відповідач набуває права використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з прийняття рішення компетентним органом про передачу її в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі. Такі ж правові позиції у Постанові Верховного суду України від 20.05.2015р. по справі №916/2294/14.

Тому, оскільки спірне розпорядження №33/2008-р від 31.01.08 прийнято в межах компетенції Полонської райдержадміністрації та не суперечить нормам чинного на час прийняття розпорядження законодаства України, позовні вимоги про визнання його недійсним не підлягають задоволенню і у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

2. Щодо позовних вимог про визнання недійсними спірного договору оренди землі між відповідачами від 31.01.08, то судом враховується таке.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 , 6 ст.203 цього кодексу.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" .

Згідно з ст.13 Закону України "Про оренду землі" від 6.10.1998р. із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст. 15 вищевказаного Закону у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору, визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки тощо) , які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом ст. 21 Закону України « Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Судом враховується, що згідно з ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Частиною 1 статті 13 вищевказаного Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка обов'язково проводиться, зокрема, у разі визначення орендної плати за землі державної та комунальної форми власності. Відповідно, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Така ж правова позиція у Постановах Верховного суду України від 20.05.2015р. по справі №916/2294/14 та від 8.04.2015р. по справі № 916/2439/14, обов'язковість яких визнчена ст. 111-28 ГПК України.

З вищенаведених положень вбачається, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог статті 627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи - учасника правовідносин.

Судом враховується, що хоч в укладеному між відповідачами договорі оренди землі нормативно-грошова оцінка і зазначена (п.5 договору), однак, нормативна грошова оцінка землі не проведена, а зазначення у договорі орендної плати не від розміру нормативно-грошової оцінки, яка визначена відповідно до вимог чииного законодаства, є неправомірним.

Крім того, згідно з ч.3 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, згідно з ч. 2 ст. 20 цього Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Згідно ст.23 цього Закону технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Однак, всупереч зазначеним нормам відсутня затверджена документація щодо нормативної горшової оцінки, розробленої юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, виданий відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Зазначення у договорі орендної плати без нормативно-грошової оцінки, яка не визначена згідно з вимогами чиного законодаства, є неправомірним. Тому спірний договір не відповідає ст.ст. 13,18,20,21,23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Відповідно є підставию для визнання спірного договору недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Судом враховується, що зважаючи на норми статті 236 ЦК України і ч. 3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє. Тому спірний договір оренди підлягає визнанню недійсним з припиненням договору на майбутнє. Аналогічна правова позиція у п.2.29 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р. « Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а договір оренди від 31.01.08 між відповідачами підлягає визнанню недійсним з припиненям його на майбутнє.

3. Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторонни пропорційно розміру задоволених вимог.

При розподілі витрат з оплати судового збору, судом враховується, що згідно з п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Тому судовий збір не стягується по позовній вимозі про визнання недійсним розпорядження, у якій судом відмовляється. Судовий збір по позовній вимозі про визнання недійсним спірного договору у зв'язку із задоволенням позову підлягає покладенню на відповідачів у ріних частинах шляхом стягнення в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Полонського району в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стар Сервіс" м.Київ, Полонської районної державної адміністрації м. Полонне про визнання недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації №33/2008-р від 31 січня 2008 року та визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2008, який зареєстрований у Полонському відділі регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року за №040875900001 задоволити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 31.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Стар Сервіс" м.Київ та Полонською районною державною адміністрацією м. Полонне,який зареєстрований у Полонському відділі регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року за №040875900001, з припиненням договору на майбутнє.

У позові в частині визнання недійсним розпорядження Полонської районної державної адміністрації №33/2008-р від 31 січня 2008 року відмовити.

Стягнути з Полонської районної державної адміністрації м. Полонне (вул.Лесі Українки, 114, код 21312362) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м.Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.). Видати наказ, який надіслати державній податковій інспекції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Стар Сервіс" м.Київ (ул.Горького, 20Б, код 34601736) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м.Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.). Видати наказ, який надіслати державній податковій інспекції.

Повне рішення складено 19.06.2015р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2,3 - відповідачам ( 30500, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114) та (01004, м. Київ, вул. Горького, 20-б) пр.