Рішення

від 18.06.2015 по справі 926/338/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 926/338/15.

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Свято Плюс" м. Кіцмань Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 53032,42 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача - Бабійчук А.С., дов. від 19.11.2013 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Свято Плюс" про стягнення заборгованості за договором від 18.03.2013 року у розмірі 53 032,42 грн., у т.ч. 28000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7354,76 грн. пені, 2949,77 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Ухвалою від 05.03.2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.03.2015 року за участю представників сторін.(суддя Ковальчук Т.І.)

Ухвалою суду від 27.04.2015 року строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи до 14.05.2015 року.

У зв'язку з тимчасовим перебуванням судді Ковальчук Т.І. у відрядженні справу у встановленому законом порядку передано до провадження судді М.І.Ніколаєва.

Ухвалою суду від 14.05.2015 року розгляд справи відкладено на 26.05.2015 року.

Судове засідання 26.05.2015 року не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Ніколаєва М.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.05.2015 року розгляд справа призначено у судовому засіданні 09 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 09.06.2015 року у зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 18.06.2015 року.

Відповідач у судове засідання 18.09.2015 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового слухання.

В цій площині суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що справа в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута без участі відповідача за наявними у ній документами.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Свято Плюс" через систему інтернет-клієнт-банкінг, шляхом подання електронної заяви, приєдналось до "Умов та Правил надання банківських послуг" (надалі умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 18.03.2013 року (надалі Договір).

Приєднавшись до вищевказаних умов відповідач зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договору банківського обслуговування.

Згідно Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002060353597, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Пунктом 3.2.1.1.16 "Умов та Правил надання банківських послуг", затверджених наказами від 10.06.2014 року №СП-2014-6780656, та від 28.01.20111 року №СП-2011-85 передбачено, що при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до розділу п. 3.2.1.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (період в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п. 3.2.1.4.1.1 Умов).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.2.1.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. (п. 3.2.1.4.1.3 Умов ).

Пунктом 3.2.1.4.1.6 передбачено, що клієнт аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документарно) у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 270 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів * з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулюванню починаючи з 271 -го * дня після дати закінчення періоду в який дебетове сальдо підлягало оонулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов зазначено, що цей договір, а саме обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів від 12.02.2015 року, розмір ліміту з 23.12.2013 року складав 28000,00 грн.

Відтак, як вбачається з виписки по банківському рахунку, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредит у розмірі 28000,00 грн., який останнім використано та у встановлений Договором строк не повернуто.

21.10.2014 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія в якій останній повідомив відповідача про прострочення заборгованості, а саме 28000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10067,45 грн. за відсотками, 1941,77 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом, 3866,19 грн. пені та звернувся з вимогою негайно погасити прострочену заборгованість.

Вищевказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначалося вище, відповідач кредитні кошти не повернув, а тому з нього слід стягнути 28000,00 грн. заборгованості по кредиту, що виникла з 01.04.2014 року.

Також з відповідача стягується 14727,89 грн. заборгованості по відсоткам за період з 27.12.2013 року по 05.02.2015 року та 2949,77 грн. заборгованості по комісії за період з 31.12.2013 року по 05.02.2015 року.

Відповідно 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене позивач правомірно в порядку, передбаченому п.п. 3.2.1.5.1 та 3.2.1.5.4 Умов і ст. 549 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 04.09.2013 року по 05.02.2015 року в сумі 7354,76 грн., яка і підлягає стягненню.

Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Свято Плюс" (вул. Кутузова, 34-а м. Кіцмань Кіцманського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36262699) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) - 28000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14727,89 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7354,76 грн. пені, 2949,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено та підписано 19.06.2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв