Рішення

від 18.06.2015 по справі 927/708/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

18 червня 2015 року Справа № 927/708/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком",

б-р Шевченка, 18, м. Київ, 01030

в особі Чернігівської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

пр-т Миру 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Управління агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації,

Червона площа, 6, м. Мена, Чернігівська область,15600

Предмет спору : про стягнення 4121,86 грн

Суддя В.В. Шморгун

Представники сторін:

від позивача: Мова І.В., довіреність № 4165 від 03.11.2014, старший юрисконсульт

відповідач: не з'явився

У судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" в особі Чернігівської філії публічного акціонерного товариства „Укртелеком" подано позов до Управління агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації про стягнення 3654,93 грн боргу за надані послуги та 190,61 грн пені, 68,20 грн - 3% річних та 1703,19 грн інфляційних втрат за неналежне виконання зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані позивачем послуги згідно договору № 62 про надання послуг електрозв'язку від 20.02.2006, чим неналежно виконував умови зазначеного договору.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.05.2015 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21.05.2015.

Ухвалами господарського суду Чернігівської області від 21.05.2015 та 04.06.2015 розгляд справи відкладався на 04.06.2015 та 18.06.2015, відповідно.

У судовому засіданні 21.05.2015 представником позивача подано клопотання № 14-11/1048 від 20.05.2015 про зменшення розміру позовних вимог, у якому позивач, у зв'язку із погашенням частини основного боргу, просить стягнути з відповідача 4903,99 грн., а саме 2941,99 грн основного боргу, 68,20 грн 3% річних, 190,61 грн пені, 1703,19 грн інфляційних втрат згідно наданих розрахунків а, також, 1827,00 грн витрат зі сплати судового збору. Вищезазначене клопотання про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду ухвалою від 21.05.2015 та спір вирішується з його урахуванням.

У судовому засіданні 04.06.2015 представником позивача подано клопотання № 14-11/1067 від 02.06.2015 про зменшення розміру позовних вимог, у якому позивач, у зв'язку із виявленням арифметичної помилки при розрахунку інфляційних втрат та здійсненого перерахунку, просить стягнути з відповідача 4771,86 грн, а саме 2941,99 грн основного боргу, 68,20 грн 3% річних, 190,61 грн пені, 1571,06 грн інфляційних втрат згідно наданих розрахунків а, також, 1827,00 грн витрат зі сплати судового збору. Вищезазначене клопотання про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду ухвалою від 04.06.2015 та спір вирішується з його урахуванням.

У судове засідання 18.06.2015 з'явився представник позивача.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400603566337 від 05.06.2015.

Від представника позивача клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надійшло.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання № 01-36/389 від 11.06.2015 про долучення до матеріалів справи копії посадової інструкції заступника начальника - завідуючого сектором організації виробництва, переробки, маркетингу сільськогосподарської продукції управління агропромислового розвитку Менської РДА та копії платіжного доручення № 81 від 03.06.2015, яке задоволено судом. Документи долучено до матеріалів справи.

Крім того, відповідач у клопотанні просить здійснити розгляд справи без участі його уповноваженого представника за наявними у матеріалах справи документами.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо задоволення клопотання відповідача.

Суд задовольнив клопотання відповідача, розгляд справи здійснюється без участі його представника.

У судовому засіданні представником позивача подано клопотання №14-1/1113 від 18.06.2015 про зменшення розміру позовних вимог. У даному клопотанні позивачем зазначено, що 04.06.2015 відповідачем була проведена оплата згідно платіжного доручення № 81 від на суму 650,00 грн з призначенням платежу на оплату наданих послуг за квітень 2015 року, але у зв'язку з погашенням боргу за квітень 2015 року попередніми платежами дана сума зарахована у погашення боргів попередніх періодів, а саме: на погашення часткової заборгованості за квітень 2014 року у сумі 249,74 грн, за травень 2014 року у сумі 252,79 грн та частково за червень 2014 року у сумі 147,47 грн.

Відповідно до даного клопотання про зменшення розміру позовних вимог представник позивача просить стягнути з відповідача за типовим договором № 62 від 20.02.2006 заборгованість у розмірі 2291,99 грн, 190,61 грн пені, 1571,06 грн інфляційних втрат та 68,20 грн 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву позивача в частині зменшення позовних вимог до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

У поданому 19.05.2015 відзиві на позовну заяву № 01-36/302 від 18.05.2015 відповідач, зокрема, просить задовольнити позов частково, стягнувши заборгованість у сумі 3654,93 грн та 190,61 грн пені, відмовити у задоволені позову в частині стягнення 1703,19 грн інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 68,20 грн, посилаючись на відсутність своєї вини у розумінні ст. 614 Цивільного кодексу України. Також, просить встановити розстрочку платежу терміном на 6 місяців. Даний відзив долучений до матеріалів справи ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.05.2015.

Відзив підписано заступником начальника управління АПР В.С.Таргонським. З наданих відповідачем документів, а саме копії розпорядження № 103-ос від 01.10.2014 та копії посадової інструкції заступника начальника - завідуючого сектором організації виробництва, переробки, маркетингу сільськогосподарської продукції управління агропромислового розвитку Менської РДА, вбачається, що заступник начальника здійснює керівництво діяльністю управління у порядку делегованих йому начальником управління повноважень. У разі відсутності начальника управління виконує його обов'язки. За дорученням начальника управління має право представляти управління у інших підрозділах райдержадміністрації, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях з питань, включених до функціональних обов'язків.

Як встановлено судом з наявних у матеріалах справи документів, відповідачем не надано належних та допустимих доказів (наказ, довіреність тощо) на підтвердження повноважень В.С. Таргонського представляти інтереси юридичної особи у суді, у тому числі, на підписання процесуальних документів. Не підтверджено належним чином, також, як виконання обов'язків начальника управління у разі його відсутності, так і взагалі відсутність начальника управління Слободи Г.В., який відповідно до наданого витягу № 20574523 від 18.05.2015 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

За наведених обставин зазначений відзив судом не приймається як такий, що підписаний неуповноваженою особою.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих клопотань №14-11/1048 від 20.05.2015, № 14-11/1067 від 02.06.2015 та № 14-11/1113 від 18.06.2015 про зменшення розміру позовних вимог та просив суд позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд, згідно Статуту публічного акціонерного товариства "Укртелеком" зареєстрованого державним реєстратором 10.05.2012 № запису 10741050086006797 публічне акціонерне товариство "Укртелеком" засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 155 від 27.12.1999 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України № 210/93 від 15.06.1993 "Про корпоратизацію підприємства" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" № 8 від 14.06.2011 перейменовано на публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", ВАТ "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків ДП "Утел " ВАТ "Укртелеком".

20 лютого 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі начальника Центру електрозв'язку № 3 м. Мена Чернігівської філії ВАТ "Укртелеком" (Укртелеком за договором, позивач у справі) та Управлінням агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації (Споживач за договором, відповідач у справі) укладений Типовий договір № 62 про надання послуг електрозв'язку (далі -Договір).

Згідно п.1 Договору підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в Додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку 2.

Відповідно до п.4.1. Договору послуги, які надаються Укртелекомом, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Згідно п. 4.5 Договору споживач для одержання послуг електрозв'язку поводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п. 7.1 Договору). Пунктом 7.2 Договору передбачено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

Позивачем за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 надано послуг за вищевказаним договором на загальну суму 4017,63 грн, що підтверджується єдиними рахунками-актами:

№ 7403000000002430.1.2014 за січень 2014 року на загальну суму 252,79 грн; №7403000000002430.2.2014 за лютий 2014 року на загальну суму 253,56 грн; №7403000000002430.3.2014 за березень 2014 року на загальну суму 253,54 грн; №7403000000002430.4.2014 за квітень 2014 року на загальну суму 252,59 грн; №7403000000002430.5.2014 за травень 2014 року на загальну суму 252,79 грн; №7403000000002430.6.2014 за червень 2014 року на загальну суму 253,54 грн; №7403000000002430.7.2014 за липень 2014 року на загальну суму 253,54 грн; №7403000000002430.8.2014 за серпень 2014 року на загальну суму 252,79 грн; №7403000000002430.9.2014 за вересень 2014 року на загальну суму 269,93 грн; №7403000000002430.10.2014 за жовтень 2014 року на загальну суму 287,06 грн; №7403000000002430.11.2014 за листопад 2014 року на загальну суму 287,06 грн; №7403000000002430.12.2014 за грудень 2014 року на загальну суму 287,06 грн; №7403000000002430.1.2015 за січень 2015 року на загальну суму 287,06 грн; №7403000000002430.2.2015 за лютий 2015 року на загальну суму 287,06 грн, №7403000000002430.3.2015 за березень 2015 року на загальну суму 287,06 грн, які знаходяться у матеріалах справи.

Факт отримання та обсяг наданих позивачем телекомунікаційних послуг відповідачем не заперечувався.

Доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів надання послуг до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ПАТ „Укртелеком" умов Договорів з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню телекомунікаційних послуг, обумовлених Договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь - яких зауважень.

Відповідач за надані послуги електрозв'язку розрахувався лише частково, що підтверджується виписками по рахунку позивача за період з 04.03.2015 по 19.03.2015 на загальну суму 362, 70 грн, 50,00 грн з яких зараховано з надлишково сплачених за попередні періоди.

Таким чином, у відповідача станом на день подання позову утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором на загальну суму 3654,93 грн, яку позивач просив стягнути у позовній заяві.

Оскільки з наданих позивачем клопотань № 14-11/1048 від 20.05.2015 та № 14-11/1113 від 18.06.2015 про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що після подання позивачем позову до суду та порушення останнім провадження у справі відповідачем 19.05.2015 було сплачено 1000,00 грн, з яких 712,94 грн зараховано у погашення частини основного боргу та 04.06.2015 сплачено 650,00 грн, які теж зараховано в погашення основного боргу, отже станом на день прийняття рішення залишок заборгованості відповідача за надані позивачем послуги складає 2291,99 грн, що підтверджується наданими позивачем виписками банку за 19.05.2015 та 04.06.2015. Такий розмір заборгованості за надані телекомунікаційні послуги позивач просить стягнути з відповідача.

Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 3 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003р. № 1280-IV сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Згідно п. 34 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, введеними в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р №720 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", (далі-Правила), надання телекомунікаційних послуг здійснюється за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) та/або в кредит.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору або без договору за готівкову оплату (чи за допомогою телекомунікаційних карток тощо) в разі одержання споживачем замовленої за попередньою (авансованою) оплатою послуги.

Відповідно до п. 40 Правил плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2291,99 грн боргу за телекомунікаційні послуги, надані за вказаним Договором, підлягає задоволенню у повному обсязі.

У свою чергу, відповідно до п. 5.8 Договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який її нараховано.

На підставі зазначеного пункту Договору, враховуючи норми ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", позивачем нараховано пеню у розмірі 190,61 грн. пені за період з 21.05.2014 по 07.04.2015.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі чи законі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій. Зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації" передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Отже, суд вважає правомірним нарахування пені у розмірі 190,61 грн, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність, згідно з чинним законодавством, за порушення Правил користування місцевим телефонним зв'язком та Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком та Правил користування проводним мовленням.

Посилаючись на вказану норму та умовам Договору, позивачем з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 14-11/1067 від 02.06.2015 заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від прострочених сум у розмірі 68,20 грн за період з 21.02.2014 по 07.04.2014 та 1571,06 грн інфляційних втрат за період з березня 2014 року по квітень 2015 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності, що також підтверджується ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного суду України від 15.11.2010 у справі № 3-11гс10 та від 12.12.2011 у справі № 3-132гс11.

Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань здійснено відповідно до норм матеріального права та умов Договору, а тому вимоги позивача про їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.13 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12.

За наведених обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення 2291,99 грн боргу за надані послуги, 190,61 грн пені, 3% річних у розмірі 68,20 грн та 1571,06 грн інфляційних втрат є правомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації (Червона площа, 6, м. Мена, 15600, код ЄДРПОУ 00733760) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601) в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" (проспект Миру, 28, м. Чернігів, 14000, р/р 26004439891 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805, код ЄДРПОУ 01189425) 2291,99 грн основного боргу, 190,61 грн пені, 68,20 грн 3% річних, 1571,06 грн інфляційних втрат та 1827,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.06.2015.

Суддя В.В.Шморгун

.