Ухвала

від 18.09.2012 по справі 9101/97973/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р. справа № 2а-1438/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Панченко О.М. (доповідач),

суддів - Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області

на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,

у справі № 2а-1438/11

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в :

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року позов позивача задоволено, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11 вересня 2010 року, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто з місцевого бюджету Криничанського району Дніпропетровської 31411537700118, МФО 805012, ОКПО 24232347 на користь позивача 03 грн. 40 копійок судового збору.

Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем було порушено вимоги ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі -Закон № 2195-ІV) щодо нарахування та сплати позивачу підвищення до пенсії.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права. Зокрема, відповідач вказує на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також на відсутність фінансування.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни і в силу ст. 6 Закону № 2195-ІV має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Упродовж спірного періоду відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІV, тому суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії згідно з вимогами ст. 6 Закону № 2195-ІV з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.

При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону № 2195-ІV.

Суд також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, визначена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки це не звільняє його від виконання покладених законом обов'язків.

Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону, тому суд не знаходить підстав для зміни або скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2011 року у справі № 2а-1438/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Панченко

Суддя: Чередниченко В.Є.

Суддя: А.О. Коршун