Ухвала

від 17.06.2015 по справі 812/106/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Басова Н.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року справа №812/106/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі № 812/106/15 за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 222 936,22 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

17 квітня 2015 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 222 936, 32 грн. (222 830,00 грн. - сума основного боргу, 106,32 грн. - пеня) за рахунок майна платника податків Комунального підприємства «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради, що перебуває у податковій заставі (а.с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 49-50).

Не погодившись з судовим рішенням, Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Податковий орган зазначає, що до суду першої інстанції із позовом про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків інспекція не зверталась, оскільки завідомо знала про неможливість виконання такого рішення суду, відтак, податковою інспекцією виконано всі умови для звернення до суду з даним позовом. Крім того, інспекцією зазначено, що Рішенням Рубіжанської міської ради від 29 січня 2015 року № 48/20 надано дозвіл на реалізацію нерухомого майна відповідача, з метою погашення податкового боргу (а.с. 55-56).

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представником позивача 15 червня 2015 року до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника інспекції (а.с. 68-69).

Представником відповідача 16 червня 2015 року до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 70-71).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради (ідентифікаційний код 34903079) є юридичною особою, зареєстровано 07 лютого 2007 року, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 930 102 0000 000590; місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул.. Студентська, буд. 27а; та взято на облік як платник податків у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с. 4-6, 7-8).

За Комунальним підприємством «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року обліковується податковий борг на загальну суму 222 936,32 грн. у т. ч. 222 830,00 грн. - сума основного боргу, 106,32 грн. - пеня. Даний податковий борг виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань.

У зв'язку із несплатою податкового боргу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Спірним питанням у справі, є правомірність надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено порядок подання позову про надання дозволу, а саме позивач не звернувся до суду першої інстанції із позовом про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу у розмірі 222 936,32 грн. (222 830,00 грн. - сума основного боргу, 106,32 грн. - пеня) , що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість ( а.с.15-25) та обліковою карткою платника податків (а.с. 26).

Тобто, сума податкового боргу у розмірі 222 936,32 грн. є узгодженою, відповідно до положень п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу, яким встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відтак, податковою інспекцією 28 листопада 2011 року сформовано податкова вимога форми на суму 45 868,71 грн. (зворотній бік а.с. 7). Станом на день звернення до суду першої інстанції, сума податкового боргу відповідача склала 222 936,32 грн. Позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 222 936,32 грн. є правомірними з огляду на п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягнення податкового боргу за рахунок майна допускається у разі: недостатності у платника податків коштів. Ця обставина повинна бути доведена доказами: постановою суду про стягнення коштів; документами, що свідчать про відсутність коштів на рахунках та неможливість виконання постанови суду про стягнення коштів; перебування майна в податковій заставі. Зазначена обставина засвідчується витягом є Єдиного реєстру застав.

Відповідно до п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п. 89.9 ст. 89 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду із позовами про стягнення коштів з рахунків відповідача у рахунок погашення податкового боргу (а.с. 31-47), однак, періоди за які стягувався податковий борг передували жовтню 2014 року, відтак, суд не звертає уваги на ці докази.

Крім того, позивачем не доведено відсутність коштів на рахунках та неможливість виконання постанови суду про стягнення коштів та доводи апелянта з цього питання суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються відміткою банку в інкасових доручення грудня 2014 року - січня 2015 року щодо знаходження коштів на рахунку відповідача, як арештованих(а.с. 12-14).

На виконання п. 89.3., п. 89.9 ст. 89 Податкового кодексу України, 27 березня 2015 року Рубіжанської об'єднаної податковою інспекцією прийнято рішення № 3 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с. 10) та ОСОБА_2 № 3 від 27 березня 2015 року опису майна (а.с. зворотній бік а.с. 10).

Крім того, в матеріалах справи наявні докази перебування майна в податковій заставі, а саме витяг є Єдиного реєстру застав (а.с. 9).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено порядок звернення до суду із позовними вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та є передчасним, оскільки відсутні докази звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення коштів, які перебувають у власності платника (рахунків платника та за рахунок готівки) та здійснення заходів щодо виконання такого рішення.

Крім того, факт не звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків підтверджується в апеляційній скарзі, в обґрунтуваннях якої позивачем зазначено, що до суду першої інстанції із вказаним позовом інспекція не зверталась, оскільки завідомо знала про неможливість виконання такого рішення суду (а.с. 55-56).

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі № 812/106/15 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі № 812/106/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4