Ухвала

від 17.06.2015 по справі 805/1012/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року справа №805/1012/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Сіваченка І.В.,при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника позивача - ОСОБА_2,діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі № 805/1012/15-а за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника в сумі 24 758,54 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

23 березня 2015 року Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом загальним розміром 24 758,54 грн., з єдиного податку юридичних осіб (а.с. 3-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 24 758, 54 грн. (а.с. 29-30).

Не погодившись з судовим рішенням, 12 травня 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Представники відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши заперечення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 39180184) зареєстровано 15 квітня 2014 року, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа за № 1 273 102 0000 008953; місцезнаходження: 85013, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Леніна, буд. 17; з 18 квітня 2014 року перебуває на обліку в Добропільській об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с. 6-7, 35, 49, 56); є платником єдиного податку (а.с. 10); до моменту перереєстрації було зареєстровано у м. Макіївка та знаходилось на обліку в Макіївській об'єднаній Державній податковій інспекції (а.с. 36, 50, 57).

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області 14 грудня 2014 року сформовано податкова вимога форми "Ю" № 1126-25 на суму 14 931,07 грн., яку посадова особа відповідача отримала особисто 24 грудня 2014 року (а.с.8).

Станом на 28 лютого 2015 року за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку у розмірі 24 758,54 грн., що вбачається з картки особового рахунку (а.с. 27).

У зв'язку із несплатою податкового боргу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Спірним питанням у справі, є правомірність стягнення узгодженого податкового зобов'язання з рахунків платника податків..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що узгоджене грошове зобов'язання обліковується за відповідачем, доказів його сплати відсутні, інспекцією здійснені всі заходи направлені на погашення суму боргу відповідачем, відтак, наявні підстави на примусове стягнення суми податкового богу з рахунків платника податків.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу у розмірі 24 758,54 грн. складається з наступного.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи № НОМЕР_1 від 02 жовтня 2014 року сума єдиного податку за звітний період складає 13 854,62 грн. (а.с.11-12).

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи № НОМЕР_2 від 05 лютого 2015 року сума єдиного податку за звітний період складає 20 584,32 грн. (а.с.13-14).

Згідно з розрахунком суми позовних вимог станом на 02 березня 2015 року, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, на відповідача накладено пеню в розмірі 387,15 грн. (а.с.5).

Тобто, сума податкового боргу у розмірі 24 758,54 грн. є узгодженою, відповідно до положень п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу, яким встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відтак, податковою інспекцією 14 грудня 2014 року сформовано податкова вимога форми " на суму 14 931,07 грн. (а.с.8). Станом на день звернення до суду першої інстанції, сума податкового боргу відповідача склала 24 758,54 грн. Позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 24 758,54 грн. є правомірними з огляду на п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України .

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби. (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що відповідач узгоджені податкові зобов'язання з єдиного податку у добровільному порядку сплачено не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд не приймає доводи апелянта на те, що термін його перебування на обліку в Макіївській податковій інспекції мав бути продовжений до кінця 2014 року, з огляду на наступне.

Згідно довідки від 11 червня 2015 року № 6275/10/05-07-10-013 18 грудня 2014 року на облік до Добропільської податкової інспекції надійшла картка особового рахунку товариства по єдиному податку юридичних осіб від Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Гірницьке відділення), яка перейшла на підставі п.3 ч. ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 08 грудня 2013 року № 765, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994, відповідно до якого при переведенні на обслуговування платника з одного територіального органу Міндоходів до іншого (взяття на облік/знаття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання/місця обслуговування платника), пов'язаного зі зміною адміністративно-територіальної одиниці або включення/виключення з реєстру великих платників податків, територіальний орган Міндоходів за попереднім місцем обліку засобами програмного забезпечення виконує процедуру закриття та передачі інтегрованих карток до територіального органу Міндоходів за новим місцезнаходженням у порядку встановленому законодавством.

Станом на 18 грудня 2014 року на картці особового рахунку платника рахувалась недоїмка 14 931,07 грн.

24 грудня 2014 року у автоматичному режимі у програмі АІС «Податковий блок» сформовано вимога №1126-25, яку вручено нарочно платнику у той же день. Податкова вимога не оскаржувалась.

Посилання відповідача на те, що він має сплачувати податки до Макіївській об'єднаній Державній податковій інспекції відповідно до п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки платник податків подає податкову звітність та сплачує податкові зобов'язання саме до того податкового органу в якому його зареєстровано. В даному випадку, до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Крім того, у даних спірних правовідносинах необхідно перш за все використовувати положення Податкового кодексу України ніж Бюджетного кодексу України, оскільки саме Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 Податкового кодексу України), Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Таким чином, вказані посилання відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФСТРОЙГРУП» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі № 805/1012/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі № 805/1012/15-а залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 17 червня 2015 року.

Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4