Рішення

від 15.06.2015 по справі 913/142/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року                                                                                 Справа № 913/142/15

                                                                                 Провадження №27/913/142/15

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області cправу № 913/142/15

за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк-3 Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крєчєт-2”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 80085,85 грн., -

встановив:

Позивач - Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк-3 Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Крєчєт-2”, м. Сєвєродонецьк Луганської області заборгованість за укладеним між сторонами договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 282 від 14.10.2005 у загальному розмірі 80085,85 грн., з яких:

-           47254,22 грн. - сума основного боргу;

-           18488,91 грн. - пеня;

- 1065,39 грн. - три проценти річних;

- 13277,33 грн. – інфляційні витрати.

та вирішити питання по сплаті судового збору у сумі 1827 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням не неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії в гарячій воді за укладеним між сторонами договором № 282 від 14.10.2005 р.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2015 р. по справі № 913/142/15 зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2015 р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення, згідно з якими сторони у справі отримали копію ухвали про порушення провадження у справі від 18.05.2015 р.

В зв'язку з неявкою представників сторін, та невиконанням вимог суду щодо надання документів, ухвалою від 02.06.2015 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2015 р.

Позивач надав суду письмові пояснення по справі, в яких підтримує позицію, викладену в позові, просить його задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не надав.

На судове засідання 15.06.2015 р. представники сторін повторно не з'явилися.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справу за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Відповідач про причини неприбуття представника не повідомив.

Оскільки відповідачу судом було надано достатньо часу для реалізації власних процесуальних прав, в т.ч. щодо надання відзиву на позов та направлення в судове засідання свого представника, проте відповідач, будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи, даною можливістю з невідомих причин не скористався, суд, з урахуванням вимог ст. 75 ГПК України, вважає за необхідне розглядати справи за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 14.10.2005 р. між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №282 (далі - договір), відповідно до розділу 1 якого енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. п. 10.1., 10.2. договору, цей договір набуває чинності з 14.10.2005 року і діє до 14.10.2006 року, і вважається щорічно пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В зв'язку з тим, що жодна зі сторін не заявляла в порядку, визначеному п. 10.1.- 10.2. договору про припинення дії цього договору, він щорічно продовжував свою дію на кожний наступний рік, починаючи з 2006 року.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону у приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 51, загальною площею 135 м2.

Дане нежитлове приміщення, розташоване в підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку № 51 по вул. Леніна у м. Сєвєродонецьку, що, зокрема, підтверджується висновком про технічний стан будівельних конструкцій самовільно реконструйованого підвального приміщення під магазин промислових товарів з облаштуванням окремого входу за адресою: м. Сєвєродонецьк, 51.

Позивач зазначає, що зазначений житловий будинок обладнаний системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення багатоквартирного житлового будинку № 51 по вул. Леніна у м. Сєвєродонецьку. Технічної можливості відключення окремих приміщень від централізованого опалення у даному житловому будинку не передбачено. Приміщення відповідача приладом обліку теплової енергії не обладнано.

Згідно з п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а у разі їх відсутності — розрахунковим способом.

Відповідно до абзацу другого пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від З жовтня 2007 р. №1198, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію, здійснюються за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку теплової енергії або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації.

З дня набрання чинності Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 9 липня 2010 р. № 2479-VI, тобто з 22.07.2010 року, тарифи на теплову енергію для суб'єктів природних монополій встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Як свідчать матеріали справи, вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась позивачем відповідачу складала:

-          з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р. (тариф для потреб інших споживачів) — 970,02 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству «Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам» від 21.03.2012 р. №70, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 16.03.2012 р. №136 (а. с. 71-72);

-          з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) — 900,67 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству «Про введення тарифу на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів» від 14.01.2014р. №8, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 31.12.2013 р. № 485 (а. с. 73-74);

-          з 01.04.2014 р. по 31.05.2014 р. (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) — 1085,63 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству «Про введення тарифу на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів» від 31.03.2014р. №53, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 31.03.2014р. №231 (а. с. 75-76);

-          з 01.06.2014 р. по 30.11.2014 р. (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) — 1204,47 грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству «Про введення тарифів на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів» від 18.06.2014р. № 72, прийнятого на підставі постанови НКРРКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 23.05.2014р. № 587 (а. с. 77-78);

-          з 01.12.2014 р. по 28.02.2015р. (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) — 1455,42грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству «Про введення тарифів на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів» від 10.12.2014р. №126, прийнятого на підставі постанови НКРЕКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 28.11.2014 р. № 611 (а.с. 79-80);

-          з 01.03.2015 р. (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) — 2089,44грн. (без ПДВ) відповідно до наказу по підприємству «Про введення тарифів на теплову енергію для бюджетних установ та інших споживачів» від 12.03.2015р. №27, прийнятого на підставі постанови НКРЕКП України «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від 27.02.2015 р. № 266 (а. с. 81-82).

Матеріали справи також свідчать, що опалювальний сезон 2012-2013 років було розпочато з 16.10.2012 року на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту» від 11.10.2012 року №1307 (а. с. 83).

Завершено опалювальний сезон 2012-2013 років 04.04.2013 року на підставі розпорядження міського голови «Про завершення опалювального періоду 2012-2013 р.р.» від 03.04.2013 року №135 (а. с. 84).

Опалювальний сезон 2013-2014 років було розпочато з 15.10.2013року на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту» від 25.09.2013 року №777 (а. с. 85).

Завершено опалювальний сезон 2013-2014 років 07.04.2014року на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про завершення опалювального періоду 2013-2014 років» від 25.03.2014 року №205 (а. с. 86)

Опалювальний сезон 2014-2015 років було розпочато з 12.10.2014року на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про початок опалювального сезону 2014-2015 років» від 10.10.2014 року №590 (а. с. 87).

Факт постачання теплової енергії у наведених вище опалювальних сезонах до приміщення відповідача підтверджується Актами про включення теплоустановок в даному будинку від 25.10.2012 р. № 000000385, від 15.10.2013 р. № 000001540, від 26.10.2014 р. № 0337.

Позивачем на виконання п. 6.1 договору, починаючи з лютого 2013 р. виставлялися відповідачу відповідні рахунки на загальну суму 50194,43 грн. (а. с. 37-52).

Також, з метою спонукання відповідача до виконання умов договору, позивачем неодноразово направлялися на його адресу претензії про сплату боргу за спожиті теплову енергію в гарячій воді (копії претензій, розрахунки за цими претензіями та докази їх надсилання, або безпосереднього вручення представникам відповідача залучені до матеріалів справи, а. с. 53-66), які останнім, в порушення умов договору, були оплачені лише частково, а саме, в сумі 2940,21 грн. про що свідчать надані позивачем виписки з особових рахунків (а. с. 22, 30-36).

Таким чином, в зв'язку з несплатою боргу, у відповідача перед позивачем виник борг за договором № 282 від 14.10.2005 р. у сумі 47254,22 грн.

В зв'язку з простроченням відповідачем оплати боргу, позивачем також нарахована позивачу пеня в сумі 18488,91 грн.,1065,39 грн. річних, та 13277,33 грн. інфляційних.

Обставини щодо несплати відповідачем заборгованості, інфляційних, річних та пені є підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію зазначеним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порядок здійснення розрахунків за надані послуги визначено п. 6.1. договору, однак ні цим пунктом, ні іншими умовами договору № 282 від 14.10.2005 р. не встановлено строків виконання відповідачем своїх зобов'язань. Таким чином, такий строк визначається з урахуванням вимог п. 2 ст. 530 ЦК України.

Суд погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, стосовно того, що вимогами про сплату боргу в розумінні п. 2 ст. 530 ЦК України є претензії про сплату боргу за спожиті теплову енергію в гарячій воді, які позивач направляв на адресу відповідача, або нарочно передавав його представникам (копії претензій, розрахунки за цими претензіями та докази їх надсилання, або безпосереднього вручення а. с. 53-66).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 282 від 14.10.2005 р. в сумі 47254,22 грн.

Згідно з вимогами ст. 610-611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Аналогічні положення щодо оплати пені містяться і в п. 10 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» яким передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно зі ст.1 цього ж закону комунальні послуги — це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Також, пунктом 7.2.3 договору встановлено, що споживачу за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня за 1 рік у розмірі 1 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Отже, Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 627 ЦК передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що той факт, що сторони в договорі зафіксували неустойку саме в тому розмірі, який встановлено законом, не перетворює цю неустойку на договірну, що набуває обов'язковості за відсутності домовленості сторін про інше.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки в даному випадку такі правовідносини регулюються спеціальним законодавством, зокрема законом «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 р. у справі № 3-6гс13, прийнятої за результатами неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а відтак, згідно зі ст. 111-28 ГПК України, відповідні висновки Верховного Суду України є обов'язковими для господарського суду при розгляді даної справи.

Згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 18488,91 грн. на заборгованість за сімома рахунками, та за період з 21.05.2014 р. по 30.04.2015 р.

Суд зазначає, що пеню в зазначеному розмірі позивачем нараховано відповідно до умов договору, арифметично вірно та без порушень вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим вона також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем до стягнення річних, суд зазначає, що він здійснений позивачем арифметично вірно, та без порушень вимог чинного законодавства України. За таких обставин, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 1065,39 грн. річних.

Щодо нарахування позивачем до стягнення інфляційних суд зазначає.

Згідно з розрахунком позивача, до стягнення з відповідача ним заявлені 13277,33 грн. інфляційних нарахувань. Даний розрахунок здійснено на підставі ст. 625 ЦК України.

Однак, перевіривши правильність даного розрахунку суд констатує, що позивач при його виконанні допустив певні арифметичні помилки (в т.ч. внаслідок помилкового округлення загального індексу інфляції за певні місяці, та суми боргу при визначенні розміру інфляційних нарахувань за певні періоди прострочення), внаслідок чого до стягнення ним безпідставно були заявлені інфляційні нарахування в сумі 2,83 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 13274,50 грн., тоді як в іншій частині позову про стягнення 2,83 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крєчєт-2» (адреса: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, буд. 51; код 33622781) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (адреса: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк-3; код 00131050) 47254,22 грн. боргу, 18488,91 грн. пені, 1065,39 грн. річних, 13274,50 грн. інфляційних нарахувань, 1827 грн. судового збору.

В частині позову про стягнення 2,83 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 17.06.2015 р.

Суддя Байбак О.І.