Постанова

від 07.05.2015 по справі 804/4644/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 р. Справа № 804/4644/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська логістика" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістика», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістика» (код ЄДРПОУ - 34052706) з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі - 27071,74грн. (двадцять сім тисяч сімдесят одна грн. 74коп.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує обов'язку щодо сплати ним податку на додану вартість за узгодженими податковими зобов'язаннями. Податковою інспекцією було вжито всіх необхідних заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом, але заборгованість до цього часу не погашена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська логістика» (далі - ТОВ «Українська логістика») зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків. Крім того, за інформацією податкової інспекції ТОВ «Українська логістика» на підставі договору про визнання електронних документів, з метою спрощення надходження податкової звітності, подає податкову звітність в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку.

ТОВ «Українська логістика» має податковий борг по платежу податок на додану вартість у загальному розмірі - 27071,74грн. (в тому числі і пеня у розмірі - 639,24грн.). Зазначена сума податкового боргу утворилась за відповідачем, в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість та грошових зобов'язань по податковим повідомленням-рішенням.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач подав до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області: податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 20.10.2013 року №9066487982, за жовтень 2013 року від 19.12.2013 року №9082309835, за листопад 2013 року від 19.12.2013 року №9082309979, за грудень 2013 року від 20.01.2014 року №9088440239; уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленнями самостійно виявлених помилок за січень 2013 року від 19.12.2013 року №9082299909, за лютий 2013 року від 19.12.2013 року №9082299922, за квітень 2013 року від 19.12.2013 року №9082299943, за травень 2013 року №9082299964 від 19.12.2013 року, за вересень 2013 року №9082299972 від 19.12.2013 року.

Крім того, податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за несвоєчасну сплату від 05.03.2014 року №704/151/34052706. Так, перевіркою своєчасності сплати податку на додану вартість було встановлено, що звітний податковий період з податку на додану вартість ТОВ «Українська логістика» дорівнює місяцю, що відповідає вимогам п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України. В ході проведеної перевірки позивач прийшов до висновку щодо порушення ТОВ «Українська логістика» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад - грудень 2012 року та березень - червень 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.2014 року №0001631501, яким були нараховані штрафні санкції у розмірі - 334,60 грн. та від 16.04.2014 року №0001641501, згідно якого нарахована сума штрафних санкцій - 2821,90 грн..

Зазначені акт перевірки, податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу поштою. Податкові повідомлення-рішення отримані ТОВ «Українська логістика» поштою 16.05.2014 року відповідно, граничний строк сплати - 26.05.2014 року, про що свідчить і відмітка на копіях цих рішень, наявних в матеріалах справи. Доказів оскарження до суду таких рішень позивача до суду не надано.

Крім того, відповідачем було проведено ряд камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Українська логістика» за такі періоди: березень - квітень 2013 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень 2014 року, червень - вересень 2014 року, за жовтень 2013 року. За результатами проведених перевірок позивачем були складені акти перевірок, прийняті податкові повідомлення-рішення із нарахованими сумами штрафних санкцій на суми 340,00 грн., 5100,00 грн., 4080,00 грн., 1020,00 грн. відповідно. Такі податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем: 01.04.2014 року, 04.07.2014 року, 11.11.2014 року, 26.11.2014 року відповідно. Проте, у добровільному порядку сума податкового боргу товариством сплачена не була, доказі оскарження до суду не надано.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в розмірі 639,24 гривні.

Тому, на момент звернення до суду загальна сума податкового боргу ТОВ «Українська логістика» з урахуванням пені становить 27071,74грн. (в тому числі пеня - 639,24грн.).

За пп.9.1.3. п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (п.54.3.5 ст.54 Податкового кодексу України).

Згідно ст.76 Податкового кодексу України, визначено порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На виконання положень ст. 59 Податкового кодексу України податкова інспекція винесла та направила на адресу позивача податкову вимогу за №32-15 від 10.07.2013 року на суму - 8418,90грн. Проте, конверт із поштовим вкладенням повернувся на адресу податкового органу. У відповідності до ст.58 Податкового кодексу України така податкова вимога вважається врученою належним чином.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістика» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська логістика» (код ЄДРПОУ - 34052706) з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі - 27 071 (двадцять сім тисяч сімдесят одна) гривня 74 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко