Постанова

від 10.06.2015 по справі 810/2164/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 року 810/2164/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дельта Медікел" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Дельта Медікел" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

від 07.11.2014 № 0002792201, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 103309,00 грн., з яких: 82647,00 грн. - за основним платежем; 20662,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 07.11.2014 № 0002782201, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року в розмірі 86997,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагенту за надані послуги (виконані роботи), а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни за надані послуги (виконання робіт). Податковий орган стверджував, що в дійсності господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - послуги (роботи) надані (виконані) контрагентами в повному обсязі й оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні. В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство "Дельта Медікел" є юридичною особою, що зареєстрована 29.11.1999 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля фармацевтичними товарами.

У жовтні 2014 року посадовими особами Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль" (акт перевірки від 20.10.2014 № 535/10-13-22-03/30634637).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

пункту 185.1 статті 185 па пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту з податку на додану вартість, за березень 2013 року на суму 86977,00 грн.;

підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що виявилось у безпідставному віднесенні до валових витрат за 2013 рік суми 82647,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій з придбання послуг (виконання робіт), які здійснювались позивачем на підставі договору, укладеного між позивачем і його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль". На думку посадових осіб контролюючого органу, господарські операції мали фіктивний характер, а договір та інші фінансово-господарські документи складено учасниками цієї господарської операції з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

На підтвердження відсутності реального характеру вказаними господарськими операціями посадові особи податкового органу посилались в акті перевірки на висновки посадових осіб інших податкових органів, викладені в актах перевірок інших платників податків (контрагентів), які мали взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль" по «ланцюгу постачання».

Також податковий орган висвітлив у акті перевірки висновок про те, що з надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не підтверджують фактичного виконання робіт (надання послуг).

За результатами перевірки Державна податкова інспекція Києво-Святошинського району Головного управління Міндоходів у Київській області прийняла два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 07.11.2014 № 0002792201, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 103309,00 грн., з яких: 82647,00 грн. - за основним платежем; 20662,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 07.11.2014 № 0002782201, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року в розмірі 86997,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до контролюючих органів вищого рівня, однак за результатом розгляду скар позивача податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт надання послуг (виконання робіт), оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни послуг (робіт).

На підставі зібраних по справі доказів суд встановив наступне.

У лютому 2013 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль" (виконавець) укладено договір від 15.02.2013 № 15022013, відповідно до якого виконавець зобов'язувався надати позивачу послуги з проведення промо-акцій для стимулювання кінцевих споживачів-фізичних осіб купувати продукцію замовника в аптеках України.

Згідно із статтею 4 вказаного договору його ціна складає вартість всіх послуг, які надаються на підставі цього договору та додатків до нього. Вартість окремої акції встановлюється відповідним додатком до договору. Вартість, затверджена сторонами, є незмінною та включає в себе всі витрати виконавця. Якщо інше не встановлено відповідним додатком, оплата вартості послуг виконавця здійснюється шляхом попередньої оплати. Послуги вважаються наданими за умовами підписання сторонами акту виконаних робіт.

На виконання договору від 15.02.2013 № 15022013 сторонами цього ж дня укладені додатки до нього:

від 15.02.2015 № 1, відповідно до пункту 1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведенню промо-акцій по продуктам ТМ "Біоксін", "БіоГая", "Формайлайн", спрямовані на підвищення обізнаності споживачів в регіонах, в аптеках наступних міст України: Київ, Донецьк, Харків, Одеса; протягом періоду з 15.02.2013 по 26.03.2013. Відповідно до пункту 3 цього додатку загальна вартість становить 230883,33 грн., ПДВ 46176,67 грн., разом - 277060,00 грн.;

від 15.02.2015 № 2, відповідно до пункту 1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведенню промо-акцій по продуктам ТМ "Детоксіл", "МаксіВарт", спрямовані на підвищення обізнаності споживачів в регіонах, в аптеках наступних міст України: Київ, Донецьк, Харків, Одеса; протягом періоду з 15.02.2013 по 28.03.2013. Відповідно до пункту 3 цього додатку загальна вартість становить 204100,00 грн., ПДВ 40820,00 грн., разом - 244920,00 грн.

Факт виконання виконавцем робіт (надання послуг) за вказаним договором підтверджується дослідженими у судовому засіданні актами надання послуг від 26.03.2013 № 37 та від 28.03.2013 № 28, які містять усі необхідні реквізити.

Позивач на підтвердження факту надання послуг за вказаним договором надав суду копії підсумкових звітів, складених виконавцем, що містять аналізів проведених промо-акцій.

Оплата послуг здійснювалась позивачем на підставі рахунків (від 05.03.2013 № 28 на суму 277060,00 грн., у тому числі ПДВ - 46176,67 грн.; від 05.03.2013 № 30 на суму 244920,00 грн., у тому числі ҐПДВ - 40820,00 грн.), що виставлятись ТОВ "Золотий Грааль"

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "Золотий Грааль" кошти в загальній сумі 521980,00 грн., у тому числі ПДВ - 86996,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями банківських виписок, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль" дві податкових накладних на загальну суму 521980,00 грн., у тому числі ПДВ - 86996,67 грн.

Суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних, одержаних від ТОВ "Золотий Грааль", позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року. Кошти, сплачені ТОВ "Золотий Грааль" за надані послуги (без ПДВ) позивач включив до складу витрат при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Грааль" є юридичною особою, що зареєстрована 19.04.2010 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 10711020000026786); видами діяльності вказаної юридичної особи, є, зокрема: консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства; записи про відсутність за місцезнаходженням, припинення тощо в ЄДР відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток прийнято податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Золотий Грааль" у складі ціни за надані послуги (виконані роботи), а також формуванням витрат за рахунок коштів, сплачених контрагенту за надані послуги (виконані роботи) за господарськими операціями, які не мали реального характеру (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій, за результатами оцінки яких податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом під час судового розгляду встановлено, що факти виконання робіт (надання послуг) на користь позивача та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, а витрати - пов'язуються з його господарською діяльністю і підтверджуються первинними фінансово-господарськими документами.

Суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Таким чином, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платників податків, мають прийматися податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого в судовому засіданні акта виїзної перевірки позивача убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт надання послуг (виконання робіт) не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача.

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ "Золотий Грааль", є безпідставними.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В силу статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, як встановлено судом, кошти сплачені позивачем його контрагенту в оплату за надані послуги (виконані роботи), є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених статтею 139 Податкового кодексу України, податковим органом суду не наведено і не доведено.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0002792201 підлягає скасуванню як безпідставне.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання робіт (послуг) та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0002782201, підлягає скасуванню як безпідставне.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленя-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, а саме:

від 07.11.2014 № 0002792201, згідно з яким Приватному підприємству "Дельта Медікел" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 103309,00 грн., з яких: 82647,00 грн. - за основним платежем; 20662,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 07.11.2014 № 0002782201, згідно з яким Приватному підприємству "Дельта Медікел" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року в розмірі 86997,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дельта Медікел" судові витрати у сумі 380 (триста вісімдесят) гривень 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "15" червня 2015 р.