Рішення

від 16.06.2015 по справі 914/1413/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015 р. Справа№ 914/1413/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум логістик", м.Львів,

про: стягнення 72 703,87 грн.

За участю представників:

Від позивача: Коваль О.Ф. - представник;

Від відповідача : не з'явився;

Суть спору: Приватне Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум логістик" про: стягнення 72 703,87 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно усної домовленості з відповідачем в період з 30 січня 2014 року по 15 березня 2014 року він поставив відповідачу алкогольну продукцію на загальну суму 611274,00 грн. Частину отриманого товару відповідач повернув, а прийнятий товар оплатив частково. Станом на дату подання позову до суду за відповідачем числиться заборгованість в сумі 72 549,26 грн.

Відповідачу було скеровано претензію з вимогою погасити заборгованість, однак відповідач не вжив жодних заходів щодо погашення боргу.

За несвоєчасну оплату отриманого товару, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 154,61 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 30.04.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 19.05.2015року.

В судове засідання 19.05.2015р. з'явився представник позивача, надав суду правовстановлюючі документи, які витребовувались судом а також докази направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 30.04.15р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Поштовий конверт, яким суд направляв відповідачу ухвалу про порушення провадження у справі, повернувся на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та витязі з ЄДР ЮО та ФОП.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, суд відклав розгляд справи на 09.06.2015р.

В судове засідання 09.06.2015р. з'явився представник позивача, однак не виконав вимог ухвали суду та не надав доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 16.06.2015р. та зобов'язано сторони виконати вимоги ухвал суду від 30.04.2015р. та 19.05.2015р.

10.06.2015р. позивач подав через канцелярію суду довідку про зарахування сплаченого ним судового збору до Державного бюджету України на рахунок 31215206783006 за кодом бюджетної класифікації доходів 22030001.

В судове засідання 16.06.2015року з'явився представник позивача, надав суду оригінал поштового опису та поштової квитанції про направлення відповідачу претензії щодо погашення боргу.

Відповідач в черговий раз не забезпечив явки уповноваженого представника, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

На виконання усної домовленості, в період з 30 січня 2014 року по 15 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Максимум Логістик» товар (алкогольну продукцію) на загальну суму 611 274,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.20-32 ).

Факт поставки товару на суму 611 274,00 грн. також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.14р. по 28.04.14р. (а.с.39 ).

Частину поставленого позивачем товару відповідач повернув а частину оплатив, всього на суму 538 724,74 грн. Залишок непогашеної відповідачем заборгованості становить 72 549,26 грн. що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.14 по 29.04.15р. (а.с. 40).

Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.03.15р. №76 в якій вимагав у семиденний строк з дати отримання даної претензії погасити заборгованість в сумі 72549,26 грн. (а.с. 17).

Факт направлення даної претензії відповідачу, підтверджується оригіналом поштового опису та поштової квитанції (а.с.66,67).

Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень», для пересилання рекомендованої кореспонденції між обласними центрами України, встановлено 4-денний строк.

Таким чином, виходячи з положень ст. 530 ЦК України відповідач повинен був здійснити оплату протягом 7-ми днів з моменту отримання вимоги, а саме по 03.04.2015р.

Однак станом на дату подання позову до суду, оплата отриманого товару на суму 72 549,26 грн. відповідачем не здійснена.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не здійснив оплату отриманого товару у строки передбачені законом, позивач нарахував йому 3% річних в сумі 154,61 грн. за період з 04.04.2015р. по 29.04.2015р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 72 703,87 грн. з яких: основний борг - 72549,26 грн., 3% річних - 154,61 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., суд покладає на винну сторону відповідача.

Керуючись 526, 530, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум логістик" (79040, м.Львів, вул. Патона, буд. 4/1, кв. 98, код ЄДРПОУ 38960099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м.Київ, вул. Леніна,42, код ЄДРПОУ 35871504) основний борг - 72549,26 грн., 3% річних - 154,61 грн., судовий збір - 1827,00 грн.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.