Рішення

від 15.06.2015 по справі 922/2345/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р.Справа № 922/2345/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс-2011", с. Косівщина до Товариства з обмеженою відповідльністю Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" Україна про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Нежута С.О. (дов. б/н від 23.03.2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс-2011" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" (відповідача) про стягнення з останнього суми боргу у розмірі 438 100,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору №ПГ-11/09-1 від 11.09.2012 року в частині поставки газу на суму попередньої оплати у розмірі 438 100,00 грн., здійсненої позивачем.

Ухвалою від 10.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.05.2015 року.

У межах строків, визначених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався з 18.05.2015 року до 08.06.2015 року та з 08.06.2015 року до 15.06.2015 року.

Відповідач в судове засідання 15.06.2015 року свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав, хоча ухвала суду від 10.04.2015 року та від 18.05.2015 у даній справі вручена відповідачу, про що свідчать поштові повідомлення долучене судом до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 15.06.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.06.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПГ-11/09-1 , відповідно до умов п. 1.1. якого TOB "ВКП "АНТ" як постачальник за договором зобов'язалося передавати у власність TOB "ПРОМСЕРВІС-2011" як покупцю за зговором зріджений (скраплений) газ - суміш пропан бутану СПБТ, а покупець прийняти та оплатити його вартістьа (с. 10-13).

Постака Газу в рамках і на підставі договору здійснюється окремими партіями, відповідно до додатків цього договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку газу товарними партіями, протягом 10 (десяти) робочих днів з момент отримання усної або письмової заявки покупця, що подається не пізніше ніж за 1 календарний день до запланованої дати поставки.

Згідно до п. 3.2. договору оплата партії газу проводиться покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах 10% передоплати.

Перехід права власності на газ відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної (п. 4.8. договору).

Сторонами погоджено, що даний договір діє до 31.12.2012 року, але в частині виконання зобов'язань - до їх повного та належного виконання.

Так, як зазначає позивач, на виконання умов договору покупцем було замовлено газу на загальну суму 955000,00 грн. що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача зокрема :

- позивачем на рахунок відповідача здійснено передоплату у розмірі 505000,00 грн. 21.09.2012 року

- позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти у сумі 50000,00 грн. 30.10.2012 року ,

- позивачем на рахунок відповідача перераховано 400000,00 грн.26.10.2012 року(а.с. 14, 17, 18) .

Проте, відповідачем свої зобов'язання по договору в частині поставки газу не виконані. Разом з тим, сума попередньої оплати у загальному розмірі 516 900,00 грн. відповідачем була повернута позивачу, зокрема:

- 22.10.2012 року відповідачем повернуто суму у розмірі 505 000,00 грн.,

- 16.12.2013 року повернуто суму у розмірі 3000,00 грн.,

- 13.12.2013 року повернуто суму у розмірі 1900,00 грн.,

- 20.12.2013 року повернуто суму у розмірі 2000,00 грн.

- 28.11.202013 року відповідачем повернуто суму у розмірі 5000,00 грн. (згідно виписок банку по рахунку позивача а.с. 16,.19, 20, 21, 22).

Таким чином, сума попередньої оплати, яка не повернута відповідачем та на суму якої не здійснено поставку газу складає 438100,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Оскільки, сторони умовами договору встановили, що у відповідності до п. 3.2. договору оплата партії газу проводиться покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передоплати., в своючергу за змістом п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку газу товарними партіями, протягом 10 (десяти) робочих днів з момент отримання усної або письмової заявки покупця, що подається не пізніше ніж за 1 календарний день до запланованої дати поставки.

Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 955 000,00 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання не виконав, та не поставив товар на вище перераховану суму., а лише частково повернув суму попередньої оплати у розмірі 516900,00 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у вигляді попередньої оплати у сумі 438100,00 грн.

Докази, які підтверджують поставку відповідачем товару за договором або повернення коштів в матеріалах справи відсутні.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу

За приписами п.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

За змістом п. 5.1. договору, якщо після закінчення терміну поставки постачальник не виконав свої зобовязання повністю або частково, покупець що здійснив передоплату має право вимагати повернення грошових коштів у сумі непоставленої продукції, а постачальник зобов'язаний на письмову вимогу покупця протягом 2-х банківських днів повернути зазначені кошти.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення попередньої оплати від 22.11.2013 року №01/11/2013 року, проте на час розгляду справи, сума попередньої оплати відповідачем не повернута.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також відповідно до заяви позивача вх. № 24436 від 15.06.2015 року , станом на 15.06.20156 року за договіром № ПГ-11/09-1 від 11.09.2012 року існує заборгованість у сумі 438100,00грн.

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу в узгоджений сторонами строк товар, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, докази на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 438100,00 грн. у справі відсутні, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 438100,00 грн є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача у сумі 8762,00 грн.

Керуючись ст.ст.11, 509, 655, 692, 712 ЦК України, 173,174, 181, 265 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" (61072, м. Харків, пр. Леніна, буд. 35, кв. 3, код ЄДРПОУ 36370214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс-2011" (42342, Сумська обл. Сумський район, с. Косівщина, вул. Березова, буд. 9, ЄДРПОУ 37781182) - 438100,00 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 8762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 19.06.2015 р.

Суддя О.О. Ємельянова