Постанова

від 03.06.2015 по справі 808/2312/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 червня 2015 року (10 год. 10 хв.) Справа № 808/2312/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех» про стягнення коштів з рахунків платника податків.

24.04.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з рахунків відповідача у всіх банках,які його обслуговують, на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя податковий борг з податку на додану вартість в сумі 62070,62 грн. та податковий борг з податку на прибуток в сумі 2675,97 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 62070,62 грн. та з податку на прибуток в сумі 2675,97 грн. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем за результатами перевірок, а також несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно у податковій звітності.

Ухвалою від 27.04.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 13.05.2015.

У судове засідання 13.05.2015 представники сторін не прибули.

Станом на 13.05.2015 у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 13.05.2015.

Ухвалою від 13.05.2015 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до 03.06.2015.

Ухвалою від 03.06.2015 провадження у справі було поновлене судове засідання призначене на 03.06.2015.

02.06.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

02.06.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог. Позивач зазначив, що відповідачем було погашено заборгованість з податку на прибуток у розмірі 2675,97 грн., а тому просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 60070,62 грн.

У судове засідання 03.06.2015 представники сторін не прибули.

03.06.2015 від відповідача до суду надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив зупинити провадження у справі для надання додаткових доказів, на строк встановлений судом.

Суд не вбачав підстав для зупинення провадження, оскільки відповідачем належним чином не було обґрунтовано необхідність зупинення провадження по справі, не зазначено, які саме додаткові докази по справі бажає надати відповідач та яке вони мають доказове значення. Крім того, ухвалою від 13.05.2015 за клопотанням відповідача провадження вже зупинялось до 03.06.2015, тому суд вважає, що відповідач мав достатньо часу та можливостей надати додаткові докази по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 18.06.2003 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- № 1400014085 від 17.04.2014 по строку сплати 30.04.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3632,00 грн.;

- № НОМЕР_2 від 12.05.2014 по строку сплати 30.05.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4201,00 грн.;

- № НОМЕР_3 від 19.06.2014 по строку сплати 30.06.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 7602,00 гри.;

№ НОМЕР_4 від 16.07.2014 по строку сплати 30.07.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 7391,00 грн.;

- № НОМЕР_5 від 18.08.2014 по строку сплати 30.08.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 5655,00 грн.;

- № НОМЕР_6 від 16.09.2014 по строку сплати 30.09.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 7919,00 грн.;

- № НОМЕР_7 від 15.10.2014 по строку сплати 30.10.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 7226,00 грн.;

- № НОМЕР_8 від 13.11.2014 по строку сплати 30.11.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3390,00 грн.;

- №9072450032 від 16.12.2014 по строку сплати 30.12.2014, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 2670,00 грн.

Крім того, позивачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст. 79, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за наслідками якої складено акт від 29.10.2014 №1342/08-28-15-03/32551139 (далі - ОСОБА_1 перевірки). ОСОБА_1 перевірки було отримано відповідачем 07.11.2014.

У зв'язку з встановленням зазначеним ОСОБА_1 перевірки порушень, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення: від 19.11.2014 №0009261503, яким відповідачу було визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у розмірі 750,20 грн.; від 19.11.2014 №0009271503, яким відповідачу було визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у розмірі 9017,20 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 11.12.2015, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Також, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань відповідачу була нарахована пеня за період з 27.05.2014 по 27.02.2015 у розмірі 2617,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 62070,62 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не сплачена.

У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань 16.07.2013 позивачем була сформована податкова вимога форми «Ю» №454-19, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 3517,73 грн. Вказана податкова вимога направлялася на адресу відповідача.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 16.07.2013 №454-19, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 3517,73 грн. Вказана податкова вимога направлялася на адресу відповідача.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 16.07.2013 №454-19 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 16.07.2013 №454-19 є чинною.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014 №0009261503, яким відповідачу було визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у розмірі 750,20 грн. та від 19.11.2014 №0009271503, яким відповідачу було визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у розмірі 9017,20 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 11.12.2015, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже, з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 62070,62 грн., проте, відповідно до клопотання про зменшення позовних вимог від 02.06.2015, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 60070,62 грн.

З наведених підстав, з відповідача слід стягнути податковий борг з податку на додану вартість, в межах заявлених позовних вимог, а саме у сумі 60070,62 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех» про стягнення коштів з рахунків платника податків - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех» (код ЄДРПОУ 32551139, зареєстроване: 69006, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 60070,62 грн. (шістдесят тисяч сімдесят гривень 62 коп.) на р/р 31119029700006, код платежу - 14010100, одержувач - УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код отримувача - 38025423, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль