Постанова

від 17.06.2015 по справі 816/1750/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1750/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мекенченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіланд” про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіланд” про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1700,00 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причини неприбуття суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду повідомлений належним чином та своєчасно за юридичною адресою, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернуто на адресу суду з відміткою «організація не зареєстрована».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гіланд” (ідентифікаційний код 37895532) у якості юридичної особи зареєстроване 23.09.2011 та перебуває на обліку платника податків у Кремечуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіланд” за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, три квартали 2012 року, за результатами якої встановлено неподання відповідачем вказаних податкових звітностей.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 17.11.2014 №1983/16-03-15-03/37895532.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0014891503/2477 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 680,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача та повернулись з відміткою поштового відділення “організація за даною адресою не зареєстровано”.

Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0014891503/2477 вважається врученим відповідачу.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржувалось.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіланд” за 2013 рік, за результатами якої встановлено неподання відповідачем вказаної податкової звітності.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 18.11.2014 №2046/16-03-15-03-09/37895532.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0015351503/2517 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1020,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача та повернулись з відміткою поштового відділення “організація за даною адресою не зареєстровано”.

В силу пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0015351503/2517 вважається врученим відповідачу.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржувалось.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивачем 12 лютого 2015 року винесено податкову вимогу №442-25/91 на суму 1700,00 грн та направлено на адресу відповідача. Вимогу повернуто до контролюючого органу з відміткою поштового відділення “організація не зареєстрована”.

Відповідачем доказів оскарження вказаної податкової вимоги до суду надано не надано.

Так, підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 41.1 статті 41 41.1 контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Водночас, суд зазначає, що згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Оскільки позивачем у позові не визначено активи, за рахунок яких необхідно стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку на додану вартість, а згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Кременчуцької ОДПІ та стягнення такої заборгованості в сумі 1700,00 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіланд” про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельне підприємство “Гіланд” (ідентифікаційний код 37895532) заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств на р/р 33110318700008, одержувач: УК у м.Кременчуці /м. Кременчук/ 11021000, код одержувача: 37965850850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО:831019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року.

Суддя                                                                                 Р.І. Молодецький