Рішення

від 16.06.2015 по справі 902/466/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2015 р. Справа № 902/466/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фермерського господарства "Козир", с.Загребельня Калинівського району Вінницької області

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про усунення перешкод у здійсненні користування майном, ціна позову 17 400 грн

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників :

позивача: Козир Людмила Дмитрівна, довіреність № 7 від 03.04.2015 р., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.01.1997 р.

Кривогуб Цвітана Сергіївна, довіреність № 5 від 12.03.2015 р., паспорт серія НОМЕР_2 виданий Калинівським РС УДМС України у Вінницькій області 04.12.2014 р.

відповідачів: ОСОБА_5, договір № 13 від 23.04.2014 р., ордер серії ВН № 007488 від 23.04.2015 р.

ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 24.04.1997 р., довіреність б/н від 20.04.2015 р.

В С Т А Н О В И В :

Фермерським господарством "Козир" подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном, а саме: нежитловим приміщенням загальною площею 272,6 кв.м, розташованим в АДРЕСА_3.

Ухвалою суду від 06.04.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/466/15 та призначено до розгляду на 23.04.2015 р.

Ухвалою суду від 23.04.2015 р. розгляд справи відкладено на іншу дату в зв'язку з неявкою в засідання представників відповідачів, неподанням ними витребуваних доказів, а також з метою витребування додаткових доказів.

20.05.2015 р. від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити з мотивів наведених у відзиві.

20.05.2015 р. від ПАТ "Вінницяобленерго" СО "Калинівські електричні мережі" на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення з підтверджуючими документами, що по АДРЕСА_3 договорів на постачання електроенергії не укладено, з ФОП ОСОБА_2 укладено договір на постачання електроенергії по вул. Кірова без номера в с. Корделівка Калинівського району, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", а з ФОП ОСОБА_1 - по АДРЕСА_2

Також судом встановлено, що станом на день розгляду справи Калинівське відділення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області не виконало належним чином вимог ухвали суду від 23.04.2015 р. щодо надання витребуваної інформації, необхідної для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 27.05.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 11.06.2015 р.

В судовому засіданні 11.06.2015 р. оголошено перерву до 16.06.2015 р. з метою надання можливості сторонам врегулювати вирішення спору мирним шляхом.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Звертаючись з позовом до суду про усунення перешкод в користуванні майном та обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність зайняття відповідачами об'єкту нерухомого майна належного йому на праві власності розташованого за адресою - вул.Кірова, 185-а, АДРЕСА_1.

В якості нормативно-правової підстави позовних вимог позивач зазначив ст.391 ЦК України .

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на настуупне: спірна будівля контори (літ. А), відноситься до майна соціальної інфраструктури та не могла бути розпайована і передана у приватну власність; відповідач 1 немає ніякого відношення до спірного майна; спірне майно перебуває в користуванні відповідача 2 на підставі договору оренди укладеного 02.11.2007 р. з ТОВ "Україна" після підписання якого орендарем (відповідачем ОСОБА_2.), було здійснено капітальний ремонт приміщення, вартість якого було враховано при сплаті орендної плати; площа яку просить звільнити позивач є меншою від тієї площі, яку займає відповідач 2 тощо.

В поясненнях відповідач ОСОБА_2 наполягає на тому, що договір оренди є пролонгованим на такий самий строк, що був укладений договір, а саме до 02.11.2017 р., що свідчить про правомірність його користування спірним майном.

Розглядаючи вказаний спір суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Захист права власності врегульовано главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392) тощо.

Оцінюючи предмет позовних вимог (про зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном ), суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач обрав такий речово-правовий засіб захисту порушеного права як негаторний позов.

В силу статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Слід наголосити на тому, що негаторний позов - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном.

Умови подання негаторного позову такі:

1) річ знаходиться у власника;

2) інша особа заважає користуванню, розпорядженню тощо цією річчю;

3) для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо).

Позивачем за негаторним позовом є власник або інша особа, уповноважена на це законом чи договором, що володіє річчю , але позбавлена можливості користуватися і розпоряджатися нею. Відповідачем є особа, яка своєю протиправною поведінкою створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню права власності. Зміст негаторного позову становлять вимоги позивача (власника або іншої особи, уповноваженої законом чи договором) про усунення порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння .

Таким чином, негаторний позов може бути поданий власником або титульним володільцем , у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном . Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном .

В разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту шляхом подання до суду віндикаційного позову .

Тобто передбачений вищевказаною правовою нормою негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним.

Із матеріалів справи слідує, що позивач являється власником нерухомого майна площею 272,6 м розташованого за адресою: АДРЕСА_3 що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.12.2014 р., витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.12.2014 р. (а.с.15-16, 105-106, т.1).

При цьому судом встановлено, що відповідачі фактично займають спірне приміщення і використовують його для здійснення підприємницької діяльності , що підтверджується наявними у справі доказами: листом Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 14.04.2015 р. № 1137/10-013, листом СО "Калинівські ЕМ" ПАТ "Вінницяобленерго" від 18.05.2015 р. № СО-56-66, актом від 20.05.2015 р. тощо (а.с.28-34, 67-102, 112-113, т.1).

Суд зауважує, що відповідачі фактично не заперечують щодо зайняття ними спірного нерухомого майна обгрунтовуючи правомірність свого перебування в ньому наявністю договору оренди від 02.11.2007 р. укладеного між відповідачем 2 та ТОВ "Україна" та договору суборенди від 20.05.2012 р. укладеного між відповідачами.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що спірне нерухоме майно фактично перебуває у володінні відповідачів .

Таким чином, виходячи з наведеного вище, права позивача, як власника спірного майна, який позбавлений володіння належним йому майном не можуть бути захищені шляхом пред'явлення негаторного позову, оскільки таке майно перебуває у володінні інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 08.07.2009 р. у справі № 12/304/08, № 61/150-10 від 19.05.2011 р., № 916/2125/13 від 31.07.2014 р., № 52/508 від 29.04.2015 р.

Невірне обрання способу захисту права власності на таке майно, яке захищається способом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа спірним майном тягне за собою відмову в задоволенні даного позову.

Принагідно суд зауважує, що відмова в позові не позбавляє позивача захистити своє порушене право в порядку та способом передбаченим чинним законодавством зокрема ст.387 ЦК України , шляхом подання віндикаційного позову , який застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти, розпоряджатися й користуватися належною йому річчю , тобто коли річ незаконно вибуває з володіння власника.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

16.06.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

В позові Фермерського господарства "Козир" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном, а саме: нежитловим приміщенням загальною площею 272,6 кв.м, розташованим в АДРЕСА_3 відмовити.

Повне рішення складено 22 червня 2015 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.