Рішення

від 22.06.2015 по справі 904/3715/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.15р. Справа № 904/3715/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "ПРОМСНАБ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3176,32 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Фуркаленко Є.Л., довіреність № 1504-15 від 15.04.15р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "ПРОМСНАБ" (далі - позивач) звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) про стягнення 3176,32 грн. заборгованості, з яких: 1884,72 грн. - основної заборгованості, 1181,79 грн. - індексу інфляції за весь період прострочення, 109,81 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленої продукції по договору № 211130090 від 03.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 р. по справі № 904/3715/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 02.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 р. призначено розгляд справи на 22.06.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, до справи надав відзив на позов, в якому не погоджується із здійсненим позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3 % річних, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 501,90 грн. та 3 % річних у розмірі 0,12 грн.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.06.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки № 211130090 (далі - Договір) за умовах викладених в розділі цього Договору в п. 1.1. постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою.

Відповідно до п. 2.4. Договору сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною часткою Договору.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за цим Договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору. При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Відповідно до Специфікацій № № 1, 2, 3, 5 до Договору передбачена умова оплати: 100 % факт постачання 45 календарних днів.

За умов п. 4.3. Договору розрахунки за цим Договором за умовою попередньої оплати проводяться при наданні постачальником до моменту оплати рахунку, за умовою оплати за фактом постачання оригіналів рахунку і податкової накладної.

Цей Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 р., а в частині не виконаних зобов'язань по Договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 1884,72 грн. підтверджується наявними у матеріалах видатковими накладними: № РН-0000085 від 31.01.2013 р. (на суму 330,36 грн.); № РН-0000148 від 15.02.2013 р. (на суму 132,00 грн.); № РН-0000182 від 25.02.2013 р. (на суму 1059,36 грн.); № РН-0000293 від 27.03.2013 р. (на суму 198,00 грн.); № РН-0000430 від 23.04.2013 р. (на суму 165,00 грн.) - копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16, 18, 20, 22, 24).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати продукції на суму 1884,72 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 1884,72 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу індексу інфляції - 1181,79 грн. та 3 % річних - 109, 81 грн. (за період з 18.03.2013 р. по 24.03.2015 р.)

Згідно вимог п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж і за будь-яких місяць, у якому мала місце інфляція.

З врахуванням зазначеного суд здійснив перерахунок інфляційних за період, вказаний позивачем і встановив, що розмір інфляційних за прострочку сплати відповідачем заборгованості за період з квітня 2013 року по березень 2015 року становить 679,89 грн., в решті відмовлено у зв'язку за безпідставністю.

Перевіривши розрахунок 3 % річних в сумі 109,81 грн., господарський суд вважає, його таким, що підлягає часткову задоволенню у сумі 109,69 грн. (за період з 18.03.2013 р. по 24.03.2015 р.), в решті відмовлено у зв'язку за безпідставністю.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 1884,72 грн. - основної заборгованості, 679,89 грн. - індексу інфляції за весь період прострочення, 109,69 грн. - 3 % річних, в решті позовних вимог відмовлено.

Судовий збір у справі покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "ПРОМСНАБ" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Усенка, буд. 7, кв. 27; код ЄДРПОУ 31371255) 1884,72 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири грн. 72 коп.) - основної заборгованості, 679,89 грн. (шістсот сімдесят дев'ять грн. 89 коп.) - індексу інфляції за весь період прострочення, 109,69 грн. (сто дев'ять грн. 69 коп.) - 3 % річних, 1538,24 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім грн. 24 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "22" червня 2015 р.