Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/6615/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/6615/15-г

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватного підприємства «Оазіс Плюс»

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Рог О.В., за довіреністю

від відповідача: Романчук А.В., за довіреністю

від прокуратури: Одуденко А.В., посвідчення № 006616.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Приватного підприємства «Оазіс Плюс» (далі - відповідач) про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/6615/15-г, розгляд справи призначено на 22.04.2015 р.

16.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником прокуратури було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

17.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 22.04.2015 р. представники учасників судового процесу з'явились.

У судовому засіданні 22.04.2015 р. судом було оголошено перерву до 20.05.2015 р.

20.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 20.05.2015 р. представники позивача та прокуратури з'явились, надали свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 20.05.2015 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Київською міською радою 23.10.2003 р. було прийнято рішення «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» № 122/995 (далі - Рішення), яким відповідно до п. 3 передано Приватному підприємству «Оазіс Плюс» в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу побутового обслуговування на просп. Володимира Маяковського, 47 у Деснянському районі міста Києва.

На підставі Рішення, 09.03.2004 р. між Київською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Оазіс Плюс» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець, на підставі п. 3 Рішення Київської міської ради від 23.10.2003 р. № 122/995, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду на 25 (двадцять п'ять) років земельну ділянку, визначену цим Договором. Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - просп. Володимира Маяковського, 47 у Деснянському районі м. Києва;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу побутового обслуговування;

- кадастровий номер 8000000000:62:008:0150.

У своїй позовній заяві заступник прокурора просить розірвати Договір у судовому порядку та повернути земельну ділянку орендодавцеві, оскільки відповідач з червня 2014 р. по теперішній час не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою за Договором та порушує умови та строки визначені у Договорі в частині здійснення забудови земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.8 Договору орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33219812800004, код 1300200, одержувач: ФУ у Деснянському районі м. Києва, код ЗКПО 26077891, УДК у м. Києві, МФО 820019.

Згідно з п. 4.5 Договору орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Договір може бути розірваний в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов цього Договору (п. 7.3 Договору).

Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р. розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Заступником прокурора було долучено до позовної заяви копію листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби N 136119/26-52-23-32 від 02.03.2015 р. з додатками зазначеними у ньому, з яких вбачається, що у відповідача обліковується податковий борг по орендній платі в розмірі 128 097,29 грн.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 4.5 Договору орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у стані придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору.

Згідно з п. 7.5 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором.

У своєму відзиві відповідач заперечує проти позову, зазначаючи, зокрема, що заборгованість зі сплати за оренду земельної ділянки виникла у зв'язку із його важким фінансовим станом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, у відповідності з приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Заступник прокурора, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, також зазначає про нецільове використання відповідачем земельної ділянки.

До позовної заяви було долучено копії актів обстеження земельної ділянки № 222/03 від 04.03.2015 р., відповідно до яких Департаментом земельних ресурсів встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови та не використовується за цільовим призначенням.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до абз. 2 п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р. про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

З вищевикладеного випливає, що невикористання земельної ділянки для забудови протягом певного строку не свідчить про використання такої земельної ділянки не за цільовим призначенням і не є підставою для розірвання договору оренди землі. Разом з тим, як вбачається з вищезазначеного Акту обстеження земельної ділянки, відповідач не використовує орендовану земельну ділянку, оскільки вказана ділянка вільна від забудови та не огороджена. Отже доказів використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням матеріали справи не містять. А тому доводи заступника прокурора в цій частині є необґрунтованими.

Оскільки у відповідача існує заборгованість по сплаті орендної плати з червня 2014 р., що ним не заперечується, суд приходить до висновку, що відповідач фактично позбавив позивача того, на що останній розраховував при укладенні Договору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 218,00 грн.

Оскільки позовні вимоги про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки є немайновими, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 436,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код: 22883141) та Приватним підприємством «Оазіс Плюс» (03087, м. Київ, вулиця Пітерська, будинок 5-А ідентифікаційний код: 31990546), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 29.03.2004 р. за № 62-6-00134.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Оазіс Плюс» (03087, м. Київ, вулиця Пітерська, будинок 5-А ідентифікаційний код: 31990546) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код: 22883141) земельну ділянку на проспекті Володимира Маяковського, 47 у Деснянському районі м. Києва площею 3 000 кв.м. (кадастровий номер 8 000 000 000:62:008:0150) вартістю 8 546 565,19 грн. у стані придатному для її подальшого використання.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Оазіс Плюс» (03087, м. Київ, вулиця Пітерська, будинок 5-А ідентифікаційний код: 31990546) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя О.В. Нечай