Рішення

від 02.06.2015 по справі 910/7358/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015Справа №910/7358/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства «Солді і Ко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК «Добрострой»

про стягнення боргу 442 050,28 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Погорілець Р.В. - довіреність б/н від 02.02.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Солді і Ко" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК "Добрострой" про стягнення боргу 442 050,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно умов Договору поставки №160375/03/2010 від 01.06.2010 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 442 050,28 грн. - заборгованості за поставлений товар, 8 841,02 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 15.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2015 року розгляд справи відкладено на 19.05.2015 року у зв'язку з неявкою сторін.

15.05.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання, призначене на 19.05.2015 року представник позивача з'явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, подав заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи складність спору суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача та продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 02.06.2015 року.

В судове засідання 02.06.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.03.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

В судовому засіданні 02.06.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 02.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 року між Приватним акціонерним товариством «Солді і Ко» (далі по тексту - постачальник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК «Добрострой» (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №160375/03/2010 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні - Покупцеві Товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього.

В відповідності до п. 4.3. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити вартість отриманого товару до 28.02.2015 року.

Згідно з п. 4.5 договору, постачальник веде один зведений рахунок по всіх оплатах та поставках згідно цього Договору. При наявності передоплати по одному рахунку та заборгованості за іншими специфікаціями (видатковими накладними) покупець погоджується на першочергове зарахування платежу у рахунок погашення заборгованості, незалежно від тексту платежу в платіжному дорученні. Усі специфікації (видаткові накладні) підписані сторонами починаючи з дати укладення даного Договору і до закінчення строку його дії є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей Договір

На виконання умов Договору Позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання належним чином та в повному обсязі, здійснивши поставку Товару, який було прийнято відповідачем, що підтверджується наступними видатковими накладними: №042499 від 19.08.2013р., №044337 від 28.10.2013р., №043734 від 07.10.2013р., №044535 від 04.11.2013р., №045291 від 02.12.2013р., №045496 від 09.12.2013р., №000034 від 13.01.2014р., №000091 від 20.01.2014р., №000072 від 20.01.2014р., №000071 від 20.01.2014р., №000361 від 27.01.2014р., №000355 від 27.01.2014р., №000354 від 27.01.2014р., №000510 від 03.02.2014р., №000664 від 10.02.2014р., №000665 від 10.02.2014р., №000661 від 10.02.2014р., №000863 від 17.02.2014р., №000864 від 17.02.2014р., №000865 від 17.02.2014р., №000866 від 17.02.2014р., №001055 від 24.02.2014р., №001056 від 24.02.2014р., №001058 від 24.02.2014р., №001620 від 31.03.2014р., №001621 від 31.03.2014р., №001625 від 31.03.2014р., №001628 від 31.03.2014р., №001642 від 31.03.2014р.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 442 050,28 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним між сторонами 31.12.2014 року Актом звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 442 050,28 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив в повній мірі на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 442 050,28 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 442 050,28 грн. - заборгованості за поставлений товар, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК «Добрострой» (99003, м. Севастополь, ВУЛ. КОЖАНОВА, будинок 12, код ЄДРПОУ 34945674) на користь Приватного акціонерного товариства «Солді і Ко» (04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 28/2, код ЄДРПОУ 23162981) 442 050 (чотириста сорок дві тисячі п'ятдесят) грн. 28 коп. - заборгованості за поставлений товар, 8 841 (вісім тисяч вісімсот сорок одну) грн. 02 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 05.06.2015 року.