Рішення

від 17.06.2015 по справі 910/8142/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №910/8142/15-г

За позовом: відкритого акціонерного товариства "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН" в особі "ПРЕДСТАВНИЦТВА ВАТ "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН";

до: приватного підприємства "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КОНСОМПЕКС";

про: стягнення 89.020,91 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Тімуш А.Ю. - за довіреністю від 05.06.2014 № б/н;

відповідача: Сердюк В.І. - генеральний директор (наказ від 02.10.2009 № 15-к).

С У Т Ь С П О Р У :

Відкрите акціонерне товариство "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН" в особі "ПРЕДСТАВНИЦТВА ВАТ "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КОНСОМПЕКС" про стягнення з останнього 89.020,91 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між останніми договором перевезення від 03.05.2013 № б/н, яке полягає у виконанні оплачених позивачем послуг, відповідач послуги за договором не виконав, тому позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 75.000,00 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 14.020,91 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8142/15-г.

До господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача в якому останній заперечує факт підписання договору перевезення від 03.05.2013 № б/н та просить суд призначити експертизу підписів та печаток, які містяться на вказаному договорі перевезення.

В судовому засіданні 17.06.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача та відповідача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між відкритим акціонерним товариством "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН" в особі "ПРЕДСТАВНИЦТВА ВАТ "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН", як замовником, (далі - позивач) та приватним підприємством "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КОНСОМПЕКС", як виконавцем, (далі - відповідач) укладено Договір перевезення від 03.05.2013 № б/н (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору, відповідач зобов'язується надати позивачу послуги з перевезення вантажів транспортними засобами а позивач - сплачувати за надані послуги на умовах Договору (п. 1.1-1.3 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за Договором, відповідач у встановлений Договором термін роботи не виконав.

У зв'язку із наведеними вище обставинами позивачем надіслана відповідачеві вимога від 09.07.2013 № ІГ/251/13 (засвідчена копія наявна в матеріалах справи), у відповідності до якої вимагав повернути перераховані грошові кошти. Проте, грошові кошти в сумі 75.000,00 грн відповідачем повернуті не були.

Таким чином, вартість невиконаних відповідачем, і в той же час, оплачених позивачем робіт за Договором, складає 75.000,00 грн, які останній просить суд стягнути з відповідача, оскільки через прострочення виконання відповідачем робіт, відповідач втратив інтерес у виконанні.

Крім того, позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 14.020,91 грн.

Заперечення відповідача щодо факту підписання останнім укладеного між сторонами спору Договору перевезення від 03.05.2013 № б/н судом не приймаються оскільки здійснення позивачем авансового платежу за Договором підтверджено розрахунковими документами. Крім того, відповідач не заперечує отримання грошових коштів за Договором в розмірі 75.000,00 грн в якості авансового платежу.

Подане відповідачем клопотання про призначення експертизи судом відхилене, оскільки питання справжності підписів та печаток відповідача не входить до предмету доказування в межах даної справи з урахуванням факту отримання відповідачем коштів.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України унормовано, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 07.05.2013 № 685 та від 24.05.2013 № 158 позивачем на підставі Договору перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 75.000,00 грн (засвідчені копії вказаних платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

Таким чином на момент розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем становить 75.000,00 грн.

Суд відзначає, що сторонами спору доказів, підтверджуючих, надання відповідачем послуг на суму 75.000,00 грн або повернення вказаної суми коштів позивачеві, сторонами спору не надано.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 75.000,00 грн. підлягає задоволенню повністю.

Щодо заявленої позивачем вимоги про застосування до відповідача відповідальності за порушення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 14.020,91 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 відповідно до якого - обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином у суду відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 14.020,91 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на приватне підприємство "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КОНСОМПЕКС".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КОНСОМПЕКС" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 129, кімната 41; ідентифікаційний код 31304110, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь відкритого акціонерного товариства "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН" в особі "ПРЕДСТАВНИЦТВА ВАТ "ЄВРО-АЗІАТСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ "ЄВРАСКОН" (35705, Рівненська обл. Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1; ідентифікаційний код 26612924, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 75.000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22 червня 2015 року

Суддя С.В. Балац