Рішення

від 18.06.2015 по справі 910/10078/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015Справа №910/10078/15

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця - Україна "

про стягнення 4 764, 77 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Дзюбайло О.О.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця - Україна " (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 764, 77 грн., з якої: 3 999, 15 грн. - основний борг, 440,76 грн. - пеня, 31,09 грн. - 3 % річних, 293,77 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 37-14/1-200 від 25.05.2012 р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

27.05.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що сума основного боргу збільшилась на 2 266, 28 грн. і становить 6 265, 43 грн., оскільки позивачу у січні - березні 2015 р. були надані відповідачем послуги, визначені умовами договору, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт від 31.01.2015 р., від 28.02.2015 р. та від 31.03.2015 р., однак відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 979, 05 грн., з якої: 6 265, 43 грн. - основного боргу, 979, 27 грн. - пені, 58, 20 грн. - 3 % річних та 1 676, 15 грн. - інфляційних втрат.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подане позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був двічі повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.06.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2012 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця - Україна" укладено договір № 37-14/1-200 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, умовами якого передбачено, що у зв'язку з наданням відповідачу в оренду частини нежитлового приміщення на 2-му поверсі будівлі терміналу «В» позивача, загальною площею 80, 0 кв.м., для розміщення кафе та частини нежитлового приміщення на 2-му поверсі будівлі терміналу «В» позивача, загальною площею 33, 0 кв.м. для розміщення кафе, позивач надає, а відповідач отримує наступні послуги:

• забезпечення теплом;

• забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці;

• використання води для прибирання орендованого майна самостійно відповідачем;

• прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів;

• вода холодна (з податком на воду);

• вода гаряча (з податком на воду);

• вода стічна;

•підтримання в належному стані території прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

Відповідно п. 2.1 договору, позивач зобов'язаний, зокрема надавати відповідачу визначені договором послуги; щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти відповідачу рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.

Згідно п. 2.2.1 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки за договором.

Пунктом 2.2.3. договору визначено, що орендар зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії позивача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється до 20 числа того ж місяця.

Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язаний повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий позивачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами.

Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або, призначеними керівниками, повноважними особами за умови надання документів про надання таких повноважень. Підписання акту приймання-здачі виконаних послуг відповідачем є підтвердженням відсутності до якості наданих послуг.

Умовами п. 4.2. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонам та діє до 23.09.2012 р. Датою підписання є пізніша дата. Якщо договір підписувався сторонами окремо. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік (п.п. 6.1 та 6.2 договору).

15.12.2010 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" підписано акти передачі-приймання орендованого майна до договору відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно: частину нежитлового приміщення на 2 поверсі терміналу «В», за адресою 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», загальною площею 80, 00 кв.м. та 30, 00 кв.м.

31.05.2013 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" укладено додаткову угоду № 1 до № 37-14/1-200 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25.05.2012 р., відповідно до умов якої сторони вирішили п. 1.1. договору викласти в наступній редакції:

У зв'язку з наданням відповідачу в оренду частини нежитлового приміщення на 2-му поверсі будівлі терміналу «В» позивача, загальною площею 33, 00 кв.м., для розміщення кафе, відповідач надає, а позивач отримує наступні послуги:

• забезпечення теплом;

• забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці;

• використання води для прибирання орендованого майна самостійно відповідачем;

• прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів;

• вода холодна (з податком на воду);

• вода гаряча (з податком на воду);

• вода стічна;

•підтримання в належному стані території прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

11.03.2013 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" підписано акти передачі-приймання орендованого майна до договору відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв наступне майно: частину нежитлового приміщення на 2 поверсі терміналу «В», за адресою 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», загальною площею 80, 00 кв.м.

05.11.2014 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" укладено додаткову угоду № 2 до № 37-14/1-200 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25.05.2012 р., відповідно до умов якої сторони вирішили п. 1.1. договору викласти в наступній редакції:

У зв'язку з наданням відповідачу в оренду частини нежитлового приміщення на 2-му поверсі будівлі терміналу «В» позивача, загальною площею 33, 00 кв.м., для розміщення кафе, відповідач надає, а позивач отримує наступні послуги:

• забезпечення теплом - 900, 00 грн. за 1 Гкал;

• забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці - 15, 20 грн. (за 1 працівника);

• використання води для прибирання орендованого майна самостійно відповідачем - 1, 35 грн. (за 1 кв.м);

• прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів - 30, 70 грн. (за 1 куб.м.);

• вода холодна (з податком на воду) - 10, 00 грн. (за 1 куб.м);

• вода гаряча (з податком на воду) - 56, 00 грн. (за 1 куб.м.);

• вода холодна (з податком на воду) - 9, 50 грн. (за 1 куб.м);

• вода гаряча (з податком на воду) - 55, 50 грн. (за 1 куб.м.);

• вода стічна - 12, 75 грн. (за 1 куб.м.);

•підтримання в належному стані території прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування - щомісячна сплата в розмірі 10 % від чистого доходу, отриманого від діяльності в орендованому майні, на підставі отриманої довідки про чистий дохід (новий розмір оплати застосовується з 27.10.2013 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договорів на загальну суму 6 265, 43 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг від 30.11.2014 р., від 30.11.2014 р., від 31.12.2014 р., від 31.12.2014 р., від 31.01.2015 р., від 31.01.2015 р., від 28.02.2015 р., від 31.03.2015 р., від 31.03.2015 р. та рахунками-фактури № 61/852 від 30.11.2014 р. на суму 461, 54 грн., № 62/576 від 30.11.2014 р. на суму 2 017, 67 грн., № 61/931 від 31.12.2014 р. на суму 573, 72 грн., № 62/624 від 31.12.2014 р. на суму 946, 22 грн., № 62/43 від 31.01.2015 р. на суму 130, 04 грн., № 61/55 від 31.01.2015 р. на суму 598, 67 грн., № 61/116 від 28.02.2015 р. на суму 450, 92 грн., № 61/192 від 31.03.2015 р. на суму 563, 17 грн., № 61/193 від 31.03.2015 р. на суму 523, 48 грн.

Факт отримання відповідачем зазначених вище послуг підтверджується направленими рахунками-фактури згідно реєстру документів за листопад 2014 р., за грудень 2014 р., за січень 2015 р., за лютий 2015 р., та реєстром виданих/отриманих оригіналів документів за період надання послуг з 31.03.2015 р. по 30.04.2015 р. отриманий відповідачем 13.05.2015 р., які містять підпис уповноваженого представника відповідача (наявні в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 6 265, 43 грн.

Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на адресу відповідача направлялась претензія від 26.02.2015 р. № 35-28/5-32, в якій позивач просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" в місячний строк з моменту отримання даної претензії перерахувати суми заборгованості за отримані послуги, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача, яка отримана 02.03.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 6 265, 43 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 979, 27 грн. - пені, 1 676, 15 грн. - інфляційних втрат та 58, 20 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 37-14/1-200 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25.05.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по актам приймання-здачі виконаних послуг.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 6 265, 43 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідно до п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язаний був отримати в бухгалтерії позивача рахунки і акти приймання-здачі виконаних послуг та сплатити рахунки до 20 числа того ж місяця.

При цьому, підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язаний повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий позивачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами (п. 2.2.3 договору).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 37-14/1-200 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25.05.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 6 265, 43 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 979, 27 грн. - пені, 1 676, 15 грн. - інфляційних втрат та 58, 20 грн. - 3 % річних.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 37-14/1-200 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25.05.2012 р. з нього підлягають стягненню 979, 27 грн. - пені, 1 676, 15 грн. - інфляційних втрат та 58, 20 грн. - 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця - Україна " (01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літ. «А», ідентифікаційний код - 33744608), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код - 20572069) 6 265 (шість тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 43 коп. - заборгованості, 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - пені, 1 676 (одну тисячу шістсот сімдесят шість) грн. 15 коп. - інфляційних втрат, 58 (п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. - 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 19.06.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.