Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/5624/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/5624/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Н-ТРАНС» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Преміум Авто» Простягнення 3 000, 00 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Костенко С.С. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором перевезення вантажів №18-01/01-13 від 18.01.2013р. в розмірі 3 000, 00 грн.

11.06.2015р. позивач через загальний відділ діловодства господарського суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого зазначив, що просить суд розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних належних та допустимих доказів у справі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 13.03.2015 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 16.04.2015р. про відкладення розгляду справи не подав. Водночас, ухвали суду від 13.03.2015р. та від 16.04.2015р. направлені на адресу відповідача зазначену в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21.

Дані ухвали суду від 13.03.2015р. та від 16.04.2015р. були повернуті суду поштою з зазначенням: „ за закінченням встановленого строку зберігання" .

Тому повернення ухвал господарського суду від 13.03.2015р. та від 16.04.2015р. з зазначенням: „ за закінченням встановленого строку зберігання " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2013 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на перевезення вантажів №18-01/01-13 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язався доставити довірений йому вантажовідправником вантаж до місяця призначення й передати його уповноваженій особі, а Відповідач зобов'язався оплатити встановлену у даному Договорі плату.

Згідно п 2.2. Договору, на кожне окреме перевезення оформлюється Заявка, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач звернувся до Позивача з Заявкою №140514/10, відповідно до якої просив 06.06.2014р. здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Суми- с. Копилів, вартість перевезення 3 000,00грн. з ПДВ.

Відповідно до умов Договору та заявки №140514/10, Позивач надав Відповідачу транспортні послуги на загальну суму 3 000, 00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №000352 від 06.06.2014р., актом №ОУ-000913 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.06.2014р. та рахунком-фактурою №СФ-0000782 від 06.06.2014р.

За умовами п. 5.3. Договору, підставою для оплати перевезення Відповідачем є рахунок-фактура.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що оплата перевезення здійснюється потягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання документів зазначених у п. 5.3. даного Договору, шляхом банківського переведення коштів на поточний рахунок Позивача.

Судом встановлено, що у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору, Позивач виконав покладені на нього зобов'язання в повному обсязі.

Однак, Відповідач не сплатив на користь Позивача грошових коштів в розмірі 3 000, 00 грн. за надані йому транспортні послуги.

Позивач звертався до Відповідача з претензією за вих. №3 від 12.01.2015р. з вимогою оплатити заборгованість за наданні послуги, однак така претензія повернулась Позивачу в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір на перевезення вантажів №18-01/01-13 від 18.01.2013р, укладений між Позивачем та Відповідачем є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачі), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем були виконані покладені на нього зобов'язання щодо надання Відповідачу транспортних послуг, передбачених умовами Договору.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати за надані транспортні послуги не виконав в передбачені Договором строки, а відтак за ним сформувалась заборгованість в розмірі 3 000, 00 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором перевезення вантажів №18-01/01-13 в сумі 3 000, 00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 3 000, 00 грн.

Допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Преміум Авто» (04053, м. Київ, вул. Артема, 21; Код ЄДРПОУ: 37430174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Транс» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 5; Код ЄДРПОУ: 32918146) суму основного боргу в розмірі 3 000, 00 грн. (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.06.2015р.

Суддя І.І.Борисенко