Ухвала

від 22.06.2015 по справі 911/2581/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"22" червня 2015 р.                                                             Справа № 911/2581/15

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовні матеріали

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав М», (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове, вул. Шевченка, 162-А)

до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, м. Вишневе

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника.

встановив:

16.06.2015 року через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав М» надійшла позовна заява до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника.

Розглянувши подані матеріали суд зазначає, що відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. У наказі господарського суду згідно з частиною першою статті 117 ГПК і статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення.

Оскільки наказ господарського суду відтворює резолютивну частину рішення цього суду, оскарження наказу поза межами апеляційного чи касаційного перегляду рішення, на виконання якого такий наказ видано, неможливе. Тому заінтересована сторона у справі може в установленому ГПК порядку оскаржити лише рішення господарського суду, на підставі якого відповідний наказ видано.

Таким чином, господарський суд повинен відмовляти у прийнятті позовної заяви про визнання наказу господарського суду недійсним або таким, що не підлягає виконанню, на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК з огляду на те, що така позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах.

Що ж до заяв стягувачів або боржників про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, то такі заяви розглядаються господарськими судами в порядку, визначеному статтею 117 ГПК

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 № 10.

Стосовно вимог ТОВ «Сплав М» скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника, то такі вимоги розглядаються господарськими судами в порядку передбаченому ст. 121-2 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, позивач не позбавлений можливості звернутись до господарського суду Київської області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України та скаргою на дії ВДВС, в порядку ст. 121-2 ГПК України, в межах справи, на виконання якої були видані оскаржувані документи.

З врахуванням наведеного, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір. (п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України відмовив у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав М», то сума судового збору в розмірі 1218,00 грн. сплачена позивачем до Державного бюджету України за платіжним дорученням від 12.06.2015 № 6 підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

ухвалив:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сплав М» у прийнятті позовної заяви.

2.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сплав М» (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове, вул. Шевченка, 162-А, код ЄДРПОУ 21479969) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачений та перерахований до Державного бюджету України згідно з платіжним дорученням від 12.06.2015 № 6.

Суддя                                                             О.В. Щоткін