Рішення

від 10.06.2015 по справі 911/1267/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа № 911/1267/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області та Іванківської районної державної адміністрації Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро»

про стягнення 188 952, 59 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку

Представники:

від прокуратури: не з'явилися

від позивача 1: Сивченко О.В.

від позивача 2: не з'явилися

від відповідача: Калініченко П.В.

у судовому засіданні присутній вільний слухач Репа І.В.

суть спору:

Іванківський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області та Іванківської районної державної адміністрації Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» 188 952, 59 грн. заборгованості за договором оренди землі від 29.12.2012, розірвання договору оренди землі від 29.12.2012, укладеного між Заруддянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» щодо земельної ділянки площею 425,51 га, що знаходиться на території Заруддянської сільської ради за межами населених пунктів, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» повернути Заруддянській сільській раді земельну ділянку площею 425,51 га, що знаходиться за межами населених пунктів Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області. Крім того, Іванківський міжрайонний прокурор Київської області разом із позовними вимогами просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на банківські рахунки та майно відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.04.2015.

До господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли заява № 07-31-1568 від 06.04.2015 (вх. № 8178/15 від 09.04.2015) про розгляд справи без участі його представника та супровідний лист № 07-31-1587 від 06.04.2015 (вх. № 8188/15 від 09.04.2015), до якого додано документи по справі.

21.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшов супровідний лист № 1259вих-15 від 20.04.2015 (вх. № 9140/15 від 21.04.2015), до якого додано документи по справі.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 22.04.2015 (вх. № 9337/15 від 22.04.2015) про відкладення розгляду справи.

23.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 02-18/221 від 17.04.2015 (вх. № 9416/15 від 23.04.2015), у якій він просить стягнути з відповідача суму боргу по орендній платі за І квартал 2015 року згідно договору оренди від 29.12.2012 у розмірі 47 058, 03 грн. - основного боргу та 423, 52 грн. - пені.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв заяву позивача 1 про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 9417/15 від 23.04.2015), до якого додано документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2015 розгляд справи відкладено на 25.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача 2 та відповідача і неналежним виконанням учасниками провадження вимог суду.

13.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшла заява № 07-31-2167 від 08.05.2015 (вх. № 10999/15 від 13.05.2015) про розгляд справи без участі його представника.

До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшли письмові пояснення по справі № 02-18/282 від 14.05.2015 (вх. № 11617/15 від 19.05.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2015, за клопотанням представників прокуратури та позивача 1, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/1267/15 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 08.06.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача і невиконанням ним вимог суду.

08.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 1 надійшов супровідний лист № 02-18/366 від 03.06.2015 (вх. № 13242/15 від 08.06.2015), до якого додано заяву про збільшення позовних вимог, викладену в уточненій редакції, у якій він просить суд стягнути з відповідача 204 163, 55 грн. заборгованості за договором оренди землі від 29.12.2012, розірвати договір оренди землі від 29.12.2012, укладений між Заруддянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» щодо земельної ділянки площею 425,51 га, що знаходиться на території Заруддянської сільської ради за межами населених пунктів та зобов'язати відповідача повернути позивачу 1 земельну ділянку площею 425,51 га, що знаходиться за межами населених пунктів Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв заяву позивача 1 про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 13248/15 від 08.06.2015) про закриття провадження у справі у зв'язку з погашенням заборгованості.

Присутній у судовому засіданні 08.06.2015 представник позивача 1 надав суду документи по справі (вх. № 13343/15 від 08.06.2015).

Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2015 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2015, у зв'язку з вищезазначеним клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, нез'явленням у судове засідання представника прокуратури та невиконанням ним вимог суду, розгляд справи відкладено на 10.06.2015.

10.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 1 надійшла заява № 02-18/378 від 09.06.2015 (вх. № 13641/15 від 10.06.2015), у якій він зазначає, що відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 157 900, 00 грн., залишилася заборгованість у сумі 46 263, 55 грн., в тому числі 29 107, 07 грн. основного боргу, земельна ділянка, яка взята в оренду відповідачем на даний час засіяна, а тому розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки є недоцільним, у зв'язку з чим він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46 263, 55 грн., з метою забезпечення позову накласти арешт на банківські рахунки та майно відповідача та покласти на відповідача судові витрати.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 13642/15 від 10.06.2015) про закриття провадження у справі у зв'язку з погашенням заборгованості.

Присутній у судовому засіданні 10.06.2015 представник позивача 1 зазначив, що його заява № 02-18/378 від 09.06.2015 (вх. № 13641/15 від 10.06.2015) є заявою про зменшення позовних вимог та він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46 263, 55 грн., з метою забезпечення позову накласти арешт на банківські рахунки та майно відповідача та покласти на відповідача судові витрати.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву позивача 1 про зменшення позовних вимог до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 46 263, 55 грн. заборгованості за договором оренди землі від 29.12.2012, з яких: 29 107, 07 грн. - основного боргу та 17 156, 48 грн. - пені.

Щодо вимог позивачів про вжиття заходів до забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що позивачами не обґрунтовано яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову та не надано жодного доказу щодо цього, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, суд відмовляє у задоволенні заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 10.06.2015 розглядаються клопотання відповідача б/н б/д (вх. № 13248/15 від 08.06.2015) та б/н б/д (вх. № 13642/15 від 10.06.2015) про закриття провадження у справі у зв'язку з погашенням заборгованості. До зазначених клопотань відповідачем додано платіжні доручення № 1 від 24.03.2015, № 4 від 01.04.2015, 12 від 04.06.2015, № 11 від 04.06.2015 та № 16 від 09.06.2015, з яких вбачається, що ним повністю погашено заборгованість з орендної плати (основний борг) за договором оренди землі від 29.12.2012.

Розглянувши вищевказані клопотання відповідача та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З матеріалів справи, вбачається, що відповідачем було сплачено лише суму основного боргу, а заявлена позивачами пеня залишилися несплаченою.

Таким чином, оскільки між сторонами залишилися неврегульовані питання щодо предмету спору та зважаючи на те, що позивач 1 наполягає на позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд відмовляє у задоволенні поданих відповідачем клопотань про закриття провадження у справі.

Разом з тим, зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача 1 до суду з даним позовом сплатив суму основного боргу за договором оренди землі від 29.12.2012, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 29 107, 07 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача 1 про стягнення з відповідача 17 156, 48 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди землі від 29.12.2012 щодо сплати орендної оплати. Також, судом, за результатами розгляду вказаних вимог, буде вирішено питання щодо судових витрат.

Присутній у судовому засіданні 10.06.2015 представник позивача 1 підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 17 156, 48 грн. пені та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.06.2015 в усному порядку заперечив проти задоволення позовних вимог про стягнення пені.

Представники прокуратури та позивача 2, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 10.06.2015 не з'явилися.

Враховуючи, що неявка представників прокуратури та позивача 2 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників прокуратури та позивача 2 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.06.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача 1 та відповідача, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.12.2012 Іванківською районною державною адміністрацією Київської області було прийнято розпорядження № 859 «Про надання в оренду земельних ділянок», яким вирішено надати в оренду земельні ділянки загальною площею 494,2953 га зі складу не витребуваних земельних часток (паїв), місцезнаходження власників яких невідоме, власники яких померли, а спадкоємці не з'явилися в кількості 209 часток (паїв) Товариству з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Заруддянської сільської ради до появи власників та спадкоємців земельних часток (паїв) та отримання ними державних актів на право власності на земельну ділянку; доручено Заруддянській сільській раді укласти договір оренди, встановити ставку орендної плати.

На підставі вищезазначеного розпорядження, 29.12.2012 між Заруддянською сільською радою Іванківського району Київської області (орендодавець - позивач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» (орендар - відповідач) укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач 1 передає, а відповідач приймає в строкове платне володіння та користування земельні ділянки (частки, паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із складу не витребуваних земельних ділянок (часток, паїв), які знаходяться на території Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області (надалі - земельні ділянки).

Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 425,51 га, у тому числі 425,51 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 2.2 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 3 768 128, 00 грн.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що земельні ділянки передаються в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів нерухомості.

Відповідно до п. 3.1 договору даний договір укладено строком на 10 років.

Згідно з п. 4.1 договору за користування земельною ділянкою відповідач зобов'язався сплачувати позивачу 1 орендну плату у грошовій формі у розмірі 150 725, 12 грн. на рік.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що орендна плата перераховується на поточний рахунок позивача 1 у відповідності з виставленими рахунками з урахуванням змін складу орендованих ділянок (появи спадкоємців, з'явлення власників земельних ділянок, місцезнаходження яких невідоме, тощо).

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься у такі строки: щоквартально до 30 числа останнього місяця у відповідному кварталі.

Згідно з п. 4.4 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,05 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.2 договору передача позивачем 1 земельних ділянок відповідачу здійснюється протягом 3-х днів після реєстрації цього договору за актом прийому передачі.

Згідно з п. 9.1 договору позивач 1 має право вимагати від відповідача своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату позивачу 1 у формі та відповідно до термінів, визначених цим договором.

Відповідно до п. 13.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Згідно з п. 15.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації.

Даний договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області 29.12.2012 за № 4.

На виконання умов договору оренди землі від 29.12.2012 позивач 1 передав, а відповідач прийняв земельні ділянки загальною площею 425,51 га, у тому числі 425,51 га ріллі, які знаходяться в адміністративних межах Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області, про що сторони склали акт приймання-передачі земельних ділянок від 02.01.2013.

Прокурор та позивачі зазначають, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором оренди землі від 29.12.2012 за період з березня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 219 607, 07 грн., що і стало підставою для їх звернення з даним позовом до суду.

Як зазначалося вище, відповідач у процесі розгляду даної справи сплатив суму основного боргу у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, у зв'язку з чим позивач 1 зменшив свої позовні вимоги на частину суми основного боргу у розмірі 190 500, 00 грн., а судом припинення провадження у даній справі на іншу частину суму основного боргу у розмірі 29 107, 07 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати на умовах встановлений договором, позивач 1 просить суд, на підставі п. 4.8 договору, стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,05 % несплаченої суми за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача 1 за період з березня 2014 року по 27.02.2015 та з березня 2015 року по 30.04.2015 складає 17 156, 48 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем 1, та встановлено, що він є невірним, з огляду на наступне.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,05 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, договором оренди землі від 29.12.2012 не передбачено «іншого» строку нарахування штрафних санкцій, а тому розрахунок пені повинен бути здійснений з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься у такі строки: щоквартально до 30 числа останнього місяця у відповідному кварталі .

З огляду на вищезазначений пункт договору та положення ст. 253 Цивільного кодексу України, право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати орендної плати, наприклад, за березень 2014 року виникає з 30.03.2014, а відтак враховуючи строки та порядок сплати орендної плати, визначені п. 4.3 договору, а також заявлений позивачем 1 період нарахування, судом було здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 12 989, 13 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 12 989, 13 грн.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 32-34, 49, 66, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Відмовити у задоволенні вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Провадження у справі № 911/1267/15 за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області та Іванківської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 107, 07 грн. припинити за відсутністю предмету спору.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» (07244, Київська область, Іванківський район, село Заруддя, вулиця Польова, будинок 50 А, ідентифікаційний код - 38286596) на користь Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області (07244, Київська область, Іванківський район, село Заруддя, вулиця Шкільна, будинок 1, ідентифікаційний код - 02043373, р/р 33212812700304, банк УДК в Київській області, МФО 821018, ЗКПО 37734420) 12 989 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 13 коп. пені.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заруддя-Агро» (07244, Київська область, Іванківський район, село Заруддя, вулиця Польова, будинок 50 А, ідентифікаційний код - 38286596) в доход Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено:19.06.2015.

Суддя Т.В. Лутак