Рішення

від 19.06.2015 по справі 912/1241/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 рокуСправа № 912/1241/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Є.М. Наливайко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1241/15-г

за позовом Прокурора Добровеличківського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області

До Олексіївського комунального підприємства

про стягнення 59849,42 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури Кіровоградської області Боруш А.О., наказ № 45у від 15.01.2015;

від позивача - Куца В.В., довіреність № 04-04/533 від 30.03.2015;

від відповідача - Туровський С.К, довіреність від 28.04.2015;

від відповідача - Дорошенко Н.М., довіреність від 28.04.2015.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор Добровеличківського району подав до господарського суду позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області (надалі - Позивач) до Олексіївського комунального підприємства (надалі - Відповідач) про стягнення 59849,42 грн збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного водокористування.

Позов прокурора мотивовано тим, що в період з 18.05.2013 по 28.11.2013 Олексіївське комунальне підприємство з використанням наявного технічного обладнання здійснювало незаконне видобування природного ресурсу загальнодержавного значення - підземні води без спеціального дозволу на водокористування, що є порушенням вимог статей 16, 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», пункту 9 статті 44, статей 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України. Вказане підтверджується проведеною Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області позаплановою перевіркою, в результаті проведення якої складено відповідний акт. Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі - Методика) розраховано розмір збитків, заподіяних державі Олексіївським комунальним підприємством внаслідок самовільного водокористування.

Ухвалою від 08.04.2015 господарський суд порушив провадження у справі, витребував від сторін необхідні докази, розгляд справи призначив на 12:00 28.04.2015.

23.04.2015 на адресу господарського суду надійшов лист від Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, у якому Позивач повністю підтримує позовні вимоги прокурора.

28.04.2015 Представник Відповідача Дорошенко Н.М. подала відзив на позов, у якому просить винести рішення, яким повністю відмовити Позивачу в його позовних вимогах. Свої заперечення Відповідач обґрунтовує неодноразовими зверненнями до відповідних органів для отримання дозволу на спеціальне водокористування, але від незалежних від нього причин такий дозвіл йому довгий час не видавався. З огляду на відсутність у довіреності такого представника (а.с. 110) права на подання відзиву на позов та права на заперечення позову, господарський суд не може прийняти такий відзив та пояснення у ньому, як належний доказ. У той же час господарський суд бере до уваги докази, додані до такого відзиву.

Ухвалою від 28.04.2015 господарський суд відклав розгляд справи до 27.05.2015 з метою надання Відповідачеві додаткового часу для підготовки відзиву за підписом представника, який має право заперечувати позов прокурора, а ухвалою від 27.05.2015 господарський суд задовольнив клопотання представника Відповідача про продовження строку розгляду спору на 15 днів у зв'язку із неможливістю явки такого представника у судове засідання 27.05.2015 та відкладення розгляду справи, про що виніс ухвалу від 27.05.2015.

У судовому засіданні представниками Відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення щодо заявлених вимог. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що Олексіївським комунальним підприємством проведені всі необхідні дії з метою отримання дозволу на спеціальне водокористування, проте його оформлення відбулося із значною затримкою у зв'язку ліквідацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області та створенням Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації, до повноважень якого віднесено видачу дозволів на спеціальне водокористування. Новостворений департамент з 17 травня до 15 липня 2013 року фактично не працював і лише 18 липня 2013 року підприємство змогло звернутися до Добровеличківського дозвільного центру із заявою про прийняття пакету документів на виготовлення дозволу на спеціальне водокористування. Однак департаментом відмовлено у наданні дозволу у зв'язку з відсутністю погодження з Державною службою геології та надр України. При повторному зверненні департаментом відмовлено із-за відсутності розрахунку втрат води. Після усунення недоліків при оформленні документів лише 29 листопада 2013 року Відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 04 вересня 2018 року. Поряд з цим, Відповідач вважає, що за час погодження та виготовлення дозволу на спеціальне водокористування ним не завдано державі збитків, оскільки всі податки та збори за користування надрами та водою у 2013 році сплачені у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач також зазначає, що він не міг зупинити здійснення водопостачання жителям села Олексіївка, так як зазначені дії могли призвести до порушення принципів гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення.

17.06.2015 у судовому засіданні оголошено перерву до 11 год.00 хв. 19.06.2015.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Присутні у судовому засіданні представники відповідача просили господарський суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 20.12.2013 на підставі наказу від 19.12.2013 № 828 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Олексіївського комунального підприємства.

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що підприємством здійснювалось централізоване водопостачання за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Так дія дозволу № 10847 А/Кір, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 28.05.2010, закінчилась 17.05.2013. Новий дозвіл Відповідачем отриманий 29.11.2013 за № 15. У зв'язку із невчасним отриманням Відповідачем дозволу на спеціальне водокористування у період з 18.05.2013 по 28.11.2013 Відповідач здійснював забір води без дозволу на спеціальне водокористування.

Поряд з цим, під час перевірки також виявлено порушення вимог статті 98 Водного кодексу України, яке полягає у не обладнанні водозаборів пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснюють облік об'єму забору води.

За результатами перевірки 20.12.2013 складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який підписаний представниками Відповідача присутніми при перевірці із зауваженням, а саме: самовільне водокористування в період з 18.05.13 по 28.11.13 є недоречним, так як комунальне підприємство зверталося в усі дозволені інстанції завчасно в установлений законодавством термін, але у зв'язку з реорганізацією державного управління екології в Кіровоградській області дозвіл отримано невчасно.

23.12.2013 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області Олексіївському комунальному підприємству винесено припис з вимогою у термін до 01.03.2014 усунути виявлені порушення природоохоронного законодавства, а також складено протокол №007620 про адміністративне правопорушення.

Постановою Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області № 007620 від 23.12.2013 про накладення адміністративного стягнення, начальника Олексіївського комунального підприємства Гулька С.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказаний штраф сплачено добровільно, що підтверджується копією розрахункового документа від 24.12.2013.

На підставі матеріалів проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області згідно положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, із змінами (надалі - Методика), здійснено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання Олексіївським комунальним підприємством води за період з 18.05.2013 по 28.11.2013, що складає 59849,42 грн.

Відповідно до частини 4 статті 148 Господарського кодексу України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 Господарського кодексу України також передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно зі статтею 151 Господарського кодексу України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Із даними нормами узгоджується і стаття 49 Водного кодексу України, якою передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321 (далі - Порядок).

Згідно приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.07.2001 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходи з презумпції вини правопорушника.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на користування Відповідачем за період з 18.05.2013 по 28.11.2013 водою за відсутності відповідного дозволу.

Наведена обставина була встановлена проведеною Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області перевіркою, про що складено акт від 20.12.2013.

При цьому, як норми Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і вище зазначена Методика оперують поняттям "винної особи", що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

В силу приписів пункту 9 статті 44, статей 48,49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно частини 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п.4.5.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" використовування природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

Як слідує із матеріалів перевірки спеціальне водокористування Олексіївським комунальним підприємством у період з 28.05.2010 по 17.05.2013 здійснювалося згідно дозволу Укр№10847 А/Кір, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 28.05.2010, новий дозвіл підприємству видано Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації 29.11.2013 за Укр №15 з терміном дії до 04 вересня 2018 року. Отже у період з 18.05.2013 по 28.11.2013 Відповідач здійснював самовільне водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем, розрахована позивачем відповідно до Методики та за період з 18.05.2013 по 28.11.2013 складає 59849,42 грн.

При цьому господарський суд дійшов висновку про поширення на спірні правовідносини дії Методики, з огляду на наступне.

Вказана Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами), та застосовується державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Пунктом 1.2 Методики передбачено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води));

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Таким чином, оскільки встановлено факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), то дана Методика поширюється на спірні відносини і розмір збитків визначається у порядку встановленому цією Методикою..

Пунктом 9.1 розділу IX Методики передбачений Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), який здійснюється за формулою:

З (за період з 18.05.2013 по 28.11.2013) = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;

Тар - діючі на час виявлення порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти на 1 куб. м.

Станом на день проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та складання акта ставка збору за спеціальне використання підземних вод по Кіровоградській області складала 0,6073 грн/куб.м відповідно до пункту 325.2 статті 325 розділу XVI Податкового кодексу України.

За положеннями пункту 9.2. Методики фактичний об'єм води, який використано самовільно без дозвільних документів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Згідно довідки Олексіївського комунального підприємства від 23.11.2013 за №10, підписаної в.о.директора Гулько С.В., підпис якого скріплено печаткою, без дозволу на спеціальне водокористування з метою централізованого водопостачання населенню Олексіївської сільської ради кількість забраної підземної води становила 3 285 куб. м.

З аналізу наданого господарському суду розрахунку збитків, нанесених державі Олексіївським комунальним підприємством випливає, що Позивачем було застосовано правильні показники W та Тар. Розмір збитків, визначений у відповідності до вимог Методики, становить 59849,42 грн.

Щодо поданих Відповідачем доказів, то вони не підтверджують здійснення ним всіх необхідних дій для своєчасного отримання дозволу, виходячи з наступного.

У відповідності до підпункту н) пункту 6 дозволу на спеціальне водокористування від 28.05.2010 №10847А/Кір, виданого Відповідачу Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, за місяць до закінчення терміну дії дозволу, тобто до 17.04.2013, Відповідачу необхідно було звернутися до Державного управління з питанням продовження його дії.

Станом на вказану дату питання видачі дозволів було врегульовано Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321 у редакції постанови КМУ від 19.11.2012 №1203 (надалі-Порядок). Пунктом 4 вказаної постанови установлено, що до 17 травня 2013 року (включно) видача дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення та погодження дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів місцевого значення здійснюються територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується з відповідним органом, вказаним у цьому пункті. У разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко - або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка.

Тобто для того, щоб вчасно вирішити питання щодо продовження дії дозволу на спеціальне водокористування Відповідач мав звернутися до територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища, з урахуванням місячного строку для отримання дозволу, не пізніше 17.04.2013.

Як доказ завчасного направлення документів для оформлення дозволу Відповідач надає господарському суду Гідрогеологічний висновок на спеціальне водокористування підземними водами, виданий ДП "Центрукргеологія" НАК "Надра України" №19 від 11.03.2013, лист адресований начальнику Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 12.04.2013 за №02, в якому викладене клопотання про продовження дії дозволу на спеціальне водокористування з доданням Гідрогеологічного висновку, належним чином не засвідчену ксерокопію поштового конверту з позначкою "Пріоритетне" з прикріпленою до нього Довідкою органу поштового зв'язку із відміткою причини повернення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Згідно з приписами статті 34 цього ж кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідженням наданих Відповідачем копій документів у їх сукупності господарський суд встановив, що дані докази не можуть бути прийняті як належні стосовно підтвердження своєчасного звернення Відповідача до уповноваженого органу за погодженням ним питання щодо продовження дії дозволу на спеціальне водокористування від 28.05.2010 №10847А/Кір.

Так, ксерокопія конверта, оригінал якого оглядався у судовому засіданні, не містить інформації стосовно того, які саме документи направлялись у цьому конверті. Позначення на конверті "Пріоритетне" згідно змісту Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 із змінами (у редакції на дату надіслання цього поштового відправлення, 13.04.2013), підтверджує лише те, що дане поштове відправлення оброблялося і перевозилося найшвидшим способом у першочерговому порядку. В той же час, додана до даного конверта Довідка поштового зв'язку свідчить про невручення адресату вказаного поштового відправлення.

Ні Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування ні Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" не передбачено випадків, за яких можливо вважати здійсненою (завершеною) дією щодо подання суб'єктом господарювання клопотання про продовження дії дозволу шляхом надіслання його поштовим відправленням і повернення такого відправлення у зв'язку з неможливістю його вручення адресату - дозвільному органу.

Наявність Гідрогеологічного висновку на спеціальне водокористування підземними водами, виданого ДП "Центрукргеологія" НАК "Надра України" №19 від 11.03.2013, та лист Відповідача від 12.04.2013 за №02, в якому викладене заява до начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області про продовження дії дозволу на спеціальне водокористування з доданням того ж Гідрогеологічного висновку самі по собі без доказів їх вручення дозвільному органу не є належним і допустимим доказом звернення Відповідача в установленому порядку за одержанням документа дозвільного характеру.

Не можна визнати належним доказом вчинення Відповідачем погоджувальних дій, що передують отриманню документа дозвільного характеру чи його пролонгації, ведення ним телефонних перемовин з працівниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області.

Факт укладення 27.02.2013 договору №19/13 з ДП "Центрукргеологія" НАК "Надра України" та виготовлений на виконання умов вказаного договору Гідрогеологічний висновок на спеціальне водокористування підземними водами від 11.03.2013 №19 не є підставою вважати правомірним водокористування Відповідачем без відповідного дозволу та не спростовує позовних вимог.

Дійсно, після закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування від 28.05.2010 №10847 А/Кір, 18.05.2013, до початку прийому Департаментом екології та природних ресурсів, утвореним розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.05.2013 № 264-р, документів щодо погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, 15.07.2013, Відповідач був позбавлений можливості подати клопотання на отримання дозволу, проте дана обставина, за умови належного користування Відповідачем своїми правами відповідно до норм чинного законодавства до 17.05.2013, не могла вплинути і не впливала на можливість своєчасного продовження йому дії дозволу на спецводокористування. У зв'язку з пропуском строку звернення до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області за продовженням терміну дії дозволу, Відповідач розпочав 18.07.2013 нову дозвільну (погоджувальну) процедуру з метою отримання документа дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування.

Так, у зазначену дату Відповідач звернувся до державного адміністратора Добровеличківської районної державної адміністрації, подавши заяву з відповідним пакетом документів. Дана заява державним реєстратором прийнята, про що свідчить опис, виданий Відповідачу 18.07.2013, номер справи 3_427_000041_26.

Однак листом від 01.08.2013 Департамент відмовив Відповідачу у видачі дозволу на спеціальне водокористування, вказавши, що у розрахунку водоспоживання та водовідведення неправильно зазначена норма споживання та про відсутність відповідного погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у відповідності до вимог наказу Державної геології та надр України від 22.02.2013 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження отримання дозволу на спеціальне водокористування, створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопровідних споруд, що впливають на природний стан підземних вод, проектів робіт на землях водного фонду та встановлення меж зон санітарної охорони водних об'єктів".

16.08.2013 Олексіївське комунальне підприємство звернулося до Державної служби геології та надр України для погодження отримання дозволу. Таке погодження Відповідачу видано 31.10.2013.

11.11.2013 Відповідач знову подав до Департаменту через державного адміністратора документи для отримання дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджується заявою та описом, номер справи 90.

Проте 13.11.2013 Департамент письмово повідомив про необхідність доопрацювання документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування, зокрема, розрахунку водоспоживання та водовідведення щодо зазначення правильної норми споживання, що було підставою і для попередньої відмови.

І лише в результаті подачі Відповідачем 25.11.2013 документів до Департаменту через адміністратора (номер справи 94) отримано дозвіл на спеціальне водокористування № 15 від 29.11.2013 зі строком дії до 04.09.2018.

Вищезазначені письмові повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру та видача дозволу на спеціальне водокористування надані Відповідачу у межах строків, встановлений статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", що не спростовано Відповідачем. Посилання Відповідача у відзиві на позов на ту обставину, що лист Департаменту екології та природних ресурсів від 01.08.2013 за №01-15/220/6.1/1 про відмову у видачі дозволу отримано 05.08.2013 не підтверджено належними доказами. Оглянутий у судовому засіданні оригінал вказаного листа не містить відомостей, які б підтверджували його отримання 05.08.2013. Відсутня така інформація і в наданому Відповідачем у судовому засіданні листі керівника апарату Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 29.04.2015 № 01-32/176/4. Згідно пояснення представника Відповідача у судовому засіданні інші документи, які б підтвердили отримання підприємством вказаного листа дозвільного органу 05.08.2013, відсутні.

Наведене свідчить про те, що Відповідачем не було вжито заходів для своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки з моменту закінчення терміну дії попереднього дозволу до моменту подання суб'єктом господарювання повного пакета документів, необхідного для одержання нового дозволу згідно із встановленим порядком, минуло понад шість місяців.

Щодо неодноразових повернень Департаментом документів Відповідачу, господарський суд вважає, що Відповідач не обґрунтував безпідставності витребування у нього дозвільним органом документів, які ним не були додані до заяв, а також не подав господарському суду доказів оскарження таких дій Департаменту до відповідних інстанцій згідно з чинним законодавством України.

Не відповідає нормам чинного законодавства твердження Відповідача про те, що сплата ним у 2013 році зборів за користування надрами та за спеціальне водокористування свідчить про відсутність збитків, заподіяних державі у період виготовлення та отримання ним дозволу на спеціальне водокористування. Зазначене твердження спростовується положеннями частини 2 статті 111 Водного кодексу України, згідно яких відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних осіб від збору за спеціальне водокористування. З чого слідує, що обов'язок відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, наступає незалежно від факту сплати передбаченого законодавством збору за забір води (за відсутності дозволу на спеціальне водокористування).

Необґрунтованим та помилковим вважає господарський суд посилання Відповідача на те, що та обставина, що Олексіївське комунальне підприємство є постачальником води населенню, підприємствам та установам села Олексіїївка Добровеличківського району, позбавляє його можливості зупиняти водопостачання таким споживачам, а отже свідчить про відсутність в його діях як порушення у вигляді самовільного водокористування так і вини.

Дотримання Відповідачем вимог Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 в частині виконання державної політики у сфері питної води та питного водопостачання, яка базується на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, не звільняє його від обов'язку дотримуватися приписів інших законів, зокрема, статей 44, 48, 49 Водного кодексу України та статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", які встановлюють, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Отже, Відповідач не довів господарському суду у відповідності до вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України, відсутність вини у заподіянні державі збитків внаслідок самовільного водокористування.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені господарським судом обставини наявності протиправної поведінки Відповідача, яка полягає у здійсненні самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього), причинного зв'язку між такою поведінкою Відповідача та заподіяною держав шкодою у розмірі 59849,42 грн, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Згідно пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.

Згідно глави 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 №131, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311"Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій, кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області від 04.02.2015 за № 06-7/200-1237 реквізити рахунку для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (ККДБ 24062100) , у даній справі - р/р 33115331700139 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37287143.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Олексіївське комунальне підприємство і стягуються в доход Державного бюджету України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Олексіївського комунального підприємства (27036, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, с. Олексіївка, ідентифікаційний код 32332091) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу в сумі 59849,42 грн на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110), зарахувавши кошти до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області на аналітичний рахунок Олексіївської сільської ради за реквізитами: р/р 33115331700139 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37287143, код бюджетної класифікації 24062100.

Стягнути з Олексіївського комунального підприємства (27036, Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, с. Олексіївка, ідентифікаційний код 32332091) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м.Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001 - 1827 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 22.06.2015

Суддя Є. М. Наливайко