Рішення

від 17.06.2015 по справі 914/1352/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 р. Справа№ 914/1352/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фешн Трейд", м.Львів

про стягнення 71 161,89 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Луцик М.Б. - представник (довіреність № 1530/13 від 24.10.2013р.);

від відповідача не з'явився

Права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фешн Трейд" про стягнення 71 161,89 грн., з яких 61 772,70 грн. - заборгованість за кредитом, 5 070,95 грн. - заборгованість по відсотках та 4 318,24 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 27.04.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.05.2015р. Ухвалою суду від 13.05.2015р. розгляд справи відкладено на 03.06.2015р. Ухвалою суду від 03.06.2015р. розгляд справи відкладено на 17.06.2015р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали від 03.06.2015р. з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є відсутність адресата за вказаною адресою. Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а також зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79006, м.Львів, пл.Ринок, буд.27, кв.3.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суду невідомо.

Станом на 17.06.2015р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

25.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фешн Трейд" (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №011/325570/222361, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі не відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 100 000,00 грн. (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Відповідно до п.1.2. договору кінцевий термін надання кредиту - 25.07.2014р. (останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання траншу кредиту).

Згідно із п.1.3. договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 25.06.2015р. (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 27% річних (п.2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується.

Відповідно до п.5.2. договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком (додаток №1 до договору).

Згідно із п.8.1. кредитного договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інших обставин, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договору, позивачем 26.06.2014р. було надано відповідачу кредит в розмірі 100 000,00 грн., однак відповідачем не виконуються умови договору щодо порядку погашення повернення кредиту та відсотків.

Враховуючи наведене позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про усунення порушень (повне погашення заборгованості), однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Отже позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача 61 772,70 грн. - заборгованості за кредитом та 5 070,95 грн. - заборгованості по відсотках.

Пунктом 11.2.1. договору передбачено, що позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому за кожен день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

Відтак, позивачем на підставі п.11.2.1. договору нараховано відповідачу 4 318,24 грн. - пені.

Таким чином загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 71 161,89 грн., з яких 61 772,70 грн. - заборгованість за кредитом, 5 070,95 грн. - заборгованість по відсотках та 4 318,24 грн. - пеня.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи 25.06.2014р. між сторонами укладено кредитний договір №011/325570/222361, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу кредит в формі не відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 100 000,00 грн., а відповідач зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути позивачу суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Факт надання відповідачу кредиту в сумі 100 000,00 грн. підтверджується меморіальним ордером від 26.06.2014р. на суму 100 000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по тілу кредиту становить 61 772,70 грн. Відповідачем доказів сплати 61 772,70 грн. заборгованості по тілу кредиту не надано.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-37цс15, позикодавець має право отримати проценти від суми позики, згідно статті 1048 ЦК України, які нараховуються за період з дати отримання коштів позичальником по день повернення позики, якщо інше не було встановлено укладеним між сторонами договором.

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 27% річних (п.2.1. договору).

Як зазначалось вище, згідно із п.8.1. кредитного договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інших обставин, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором.

В матеріалах справи міститься вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, яка була надіслана на адресу відповідача. Докази надсилання вказаної вимоги також містяться в матеріалах справи. Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав.

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість по відсотках становить 5 070,95 грн. Докази сплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 772,70 грн. - заборгованості за кредитом та 5 070,95 грн. - заборгованості по відсотках є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.2.1. договору передбачено, що позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому за кожен день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

Перевіривши розрахунок розміру пені, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 4 318,24 грн. - пені є правомірною та підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив, позовних вимог належними та допустимими доказами не спростував, відтак позовні вимоги, з врахуванням вищенаведених правових норм, є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №403202 від 16.04.2015р. на суму 1 423,24 грн. та платіжним дорученням №404150 від 20.04.2015р. на суму 403,76 грн. Тобто при зверненні до господарського суду Львівської області із позовною заявою, позивачем сплачено 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фешн Трейд" (79006, м.Львів, площа Ринок, буд.27, кв.3, код ЄДРПОУ 38099622) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (79007, м.Львів, вул.Матейка, 8, код ЄДРПОУ 20846070) 61 772,70 грн. - заборгованості за кредитом, 5 070,95 грн. - заборгованості по відсотках, 4 318,24 грн. - пені та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

підписано 22.06.2015р.

Суддя Петрашко М.М.