Рішення

від 15.06.2015 по справі 923/589/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 р. Справа № 923/589/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза", м. Херсон

до дочірнього підприємства приватного підприємства "Кряж" "Красногвардійський шиферний завод", м. Херсон

про стягнення 8505 грн. 73 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Харченко Д.М., представник, дов. від 03.12.2014 року;

від відповідача - не прибув.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до дочірнього підприємства приватного підприємства "Кряж" "Красногвардійський шиферний завод" (відповідач), в якому просить суд стягнути 8505 грн. 73 коп. заборгованості за надані послуги з ремонту та технічне обслуговування легкового автомобіля.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 205, 526, 547, 549, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.04.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.05.2015 р. Тричі ухвалами суду від 06.05.2015 р., від 18.05.2015 р. та від 03.06.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

22.05.2015 р. на адресу господарського суду Херсонської області відповідач надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 36-43), згідно якого просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення відповідач мотивував тим, що копії актів здачі-приймання робіт № НЗ-459665 від 04.07.2014 р. та № НЗ-40734 від 27.09.2013 р. не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003 "Вимоги до оформлення документів", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55. Акт здачі-приймання робіт № НЗ-459665 від 04.07.2014 р. не має печатки відповідача, тому не має юридичної сили.

Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи довіреностей на уповноваження В.М. Судаковського на підписання актів здачі-приймання робіт.

У зв'язку із цим, на думку відповідача, позовні вимоги є незаконними, безпідставними та необгрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 30), але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

27.09.2013 року та 04.07.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (позивач) надало дочірньому підприємству приватного підприємства "Кряж" "Красногвардійський шиферний завод" послуги з ремонту та технічного обслуговування легкового автомобілю марки Тоуоta Auris, державний реєстраційний номер АА4739НК.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури для оплати вартості послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу відповідача № СФ-37835 від 26.09.2013 р. на суму 6281 грн. 70 коп., № СФ-39938 від 04.07.2014 р. на суму 2224 грн. 03 коп.

Таким чином, вартість послуг, що були надані відповідачу в період з 26.09.2013 р. по 04.07.2014 р., становить 8505 грн. 73 коп.

Факт надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу відповідача підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями рахунків-фактури № СФ-37835 від 26.09.2013 р., № СФ-39938 від 04.07.2014 р. (а.с. 47, 50), копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НЗ-40734 від 27.09.2013 р., № НЗ-459665 від 07.04.2014 р. (а.с. 8-9), копією довіреності № 571 від 27.09.2013 р., виданої на ім'я директора структурного підрозділу Судаковського Віталія Миколайовича.

Позивач належним чином надав відповідачу послуги з ремонту та технічного обслуговування легкового автомобілю марки Тоуоta Auris, проте, відповідач не розрахувався за фактично надані послуги, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

Таким чином, зважаючи на те, що у відповідача існує заборгованість в сумі 8505 грн. 73 коп., яка до цього часу не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Розглядаючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки наявність підстав для стягнення заборгованості у повному обсязі не доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, виходячи з наступного.

Позовні вимоги обґрунтовані копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НЗ-40734 від 27.09.2013 р., № НЗ-459665 від 07.04.2014 р., на які позивач посилається як на правову підставу для стягнення заборгованості, яка виникла в наслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 згаданого закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, суд вважає, що зазначений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НЗ-459665 від 07.04.2014 р. не є належним доказом, оскільки не містять всіх обов'язкових реквізитів, які повинні міститись у первинному документі, що підтверджує здійснення господарської операції.

Зокрема, у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НЗ-459665 від 07.04.2014 р. відсутній відбиток печатки підприємства - отримувача послуг, а тому він не відповідає вимогам п. 5.26 ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003 р. "Вимоги до оформлення документів", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55.

Пунктом 5.26 ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003 р. "Вимоги до оформлення документів" передбачено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації.

Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Приписами листа Міністерства фінансів України "Про використання довіреностей приватними підприємцями" від 31.10.2000 р. N 053-29151 передбачено, що довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку.

Зокрема, позивачем до матеріалів справи надана лише одна копія довіреності, за якою В.М. Судаковський був уповноважений підписувати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НЗ-40734 від 27.09.2013 р., довіреність на підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НЗ-459665 від 07.04.2014 р. відсутня.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що підписи В.М. Судаковського в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням різних посад є абсолютно різними, що не дає можливості їх ідентифікувати.

При цьому, інших доказів на підтвердження факту надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу відповідача позивачем не було надано.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6281 грн. 70 коп. заборгованості за надані послуги з ремонту та технічне обслуговування легкового автомобіля, в решті позову має бути відмовлено.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства приватного підприємства "Кряж" "Красногвардійський шиферний завод" (73486, м. Херсон, смт. Антонівка, вул. 9-та Східна, 62, ідентифікаційний номер 32192272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (73000, м. Херсон, Новомиколаївське шосе, буд. 7-А, ідентифікаційний код 32618769) - 6281 грн. 70 коп. основного боргу та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

З.В задоволенні решти позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.06.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова