Постанова

від 16.06.2015 по справі 925/2232/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 925/2232/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.06.2015 року по справі № 925/2232/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року по справі № 925/2232/14 (головуючий суддя - Анісімов І.А., судді Грачов В.М., Спаських Н.М.)

за позовом Заступника прокурора Черкаської області

до Черкаської міської ради

приватного підприємства "Фонтан Сіті"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області

про визнання рішення незаконним, договору ренти та державного акту

недійсними та повернення до комунальної власності земельної

ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступником прокурора Черкаської області, як позивачем, заявлено позов, у відповідності до якого (з урахуванням уточнення до позовних вимог від 03.02.215 року ( а.с. 94), прокурор просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.07.2010 № 5-985 „Про передачу приватному підприємству „Фонтан Сіті" земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 216;

- визнати недійсним договір ренти від 17.08.2010 року, укладений між Черкаською міською радою та ПП „Фонтан Сіті" ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 296330, виданий ПП „Фонтан Сіті" та

- зобов'язати приватне підприємство "Фонтан Сіті" повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 4 970 кв.м. по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси, кадастровий № 7110136700:04:018:0060.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року у справі № 925/2232/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, прокурор Черкаської області звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року по справі № 925/2232/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Авдеєва П.В., Куксова В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року по справі № 925/2232/14 відновлено прокурору Черкаської області строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 09.06.2015 року.

08.06.2015 року від прокуратури Черкаської області надійшли додаткові документи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року розгляд справи № 925/2232/14 відкладено на 16.06.2015 року.

Черкаською міською радою, приватним підприємством "Фонтан Сіті" та Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду відзивів на апеляційну скаргу.

Представник прокуратури був присутнім в судових засіданнях та надавав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 16.06.2015 року, надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні, призначеному на 16.06.2015 року, надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників третьої особи, проти чого не заперечують представники сторін присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників прокурора, відповідача-1, 2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року по справі № 925/2232/14 - слід скасувати, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Стаття 14 Конституції України встановила, що право власності на землю гарантується. Останнє набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст.ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

У ст. 12 Земельного кодексу України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 5 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаської міської ради від 31.05.2007 року № 2-653 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 4970 кв.м. по вул. Гоголя, 216 у м. Черкаси та надано її приватному підприємству "Бізнес-Гранд" в оренду на 49 років під розміщення та подальшу експлуатацію підземно-надземного громадського торгівельно-культурного комплексу та розташування пам'ятника художнику Данилу Нарбуту за рахунок земель Черкаської міської ради, за категорією - землі житлової та громадської забудови. (а.с. 17, т. 1).

Приписами ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищний, сільський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі відповідних рішень сільської ради.

Згідно частини 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК України).

Поняття договору оренди землі, вимоги до його форми та умови договору оренди землі визначено у розділі І Закону України «Про оренду землі».

Типова форми договору затверджуються постановою Кабінету Міністрів України.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» визначає істотні умовами договору оренди землі. За її приписами до істотних умов належить: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю та повернення її орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини та відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися і інші умови. Частиною 2 наведеної норми встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Крім того, за приписами статті 15 зазначеного Закону невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

18.06.2007 року на підставі вказаного рішення між Черкаською міською радою та ПП «Бізнес-Гранд» укладено договір оренди землі.

09.10.2008 року КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», згідно поданої заяви ПП «Бізнес-Гранд» від 07.10.2008 року, зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси.

У 2010 році було створено приватне підприємство «Фонтан Сіті» шляхом виділення із складу ПП «Бізнес Гранд» структурного підрозділу по реалізації підготовки проекту, будівництва та подальшої експлуатації об'єкту нерухомості за адресою - м. Черкаси, вул. Гоголя, 261 на земельній ділянці, що виділена ПП «Бізнес-Гранд».

Відповідно до статуту ПП «Фонтан Сіті» воно набуває прав і обов'язків (є правонаступником) ПП «Бізнес-Гранд» в частині, пов'язаній з діяльністю структурного підрозділу по реалізації підготовки проекту, будівництва та подальшої експлуатації об'єкту нерухомості за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 261.

22.07.2010 року рішенням Черкаської міської ради № 5-985 було передано у власність на умовах договору ренти ПП «Фонтан Сіті» земельну ділянку площею 4970 кв.м. по вул. Гоголя, 261 в м. Черкаси під незавершене будівництво та зобов'язано ПП «Фонтан Сіті» виплачувати ренту у грошовій формі (а.с. 38, т. 1).

Пунктом 4 вказаного рішення Черкаської міської ради № 5-985 від 22.07.2010 року вирішено припинити з моменту державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку по вул. Гоголя, 261 в м. Черкаси, договір оренди землі Черкаською міською радою та ПП «Бізнес Гранд», у зв'язку із придбанням земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 731 ЦК України за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

На підставі прийнятого рішення, 17.08.2010 року між Черкаською міською радою (одержувач ренти) та ПП «Фонтан Сіті» (платник ренти) укладено договір ренти, згідно якого одержувач ренти передає у власність платника ренти майно - земельну ділянку у м. Черкаси по вул. Гоголя, 261, загальною площею 4790 кв.м. (а.с. 36-37, т. 1).

07.10.2010 року ПП «Фонтан Сіті» зареєстровано та видано державний акт серії ЯЛ № 296330 на право власності на земельну ділянку по вул. Гоголя, 261 ум. Черкаси. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021080200020 (а.с. 28, т. 1).

У подальшому, КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», згідно поданої заяви ПП «Фонтан Сіті», зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва по Гоголя, 261 у м. Черкаси (а.с. 21, т. 1).

Не погоджуючись з рішенням Черкаської міської ради № 5-985 від 22.07.2010 року заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просив (з урахуванням уточнення до позовних вимог від 03.02.215 року ( а.с. 94):

- визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.07.2010 № 5-985 „Про передачу приватному підприємству „Фонтан Сіті" земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 216;

- визнати недійсним договір ренти від 17.08.2010 року, укладений між Черкаською міською радою та ПП „Фонтан Сіті" ;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 296330, виданий ПП „Фонтан Сіті" та

- зобов'язати приватне підприємство "Фонтан Сіті" повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 4 970 кв.м. по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси, кадастровий № 7110136700:04:018:0060.

Позов мотивовано наступним:

- договір оренди земельної ділянки, який попередньо було оформлено між Черкаською міською радою та ПП „Бізнес Гранд", не допускав розірвання цього договору в односторонньому порядку. Також договором було передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до другої особи та реорганізація Орендаря не є підставою для зміни умов договору чи для його розірвання.

- на час прийняття спірного рішення Черкаської міської ради № 5-985 від 22.07.2010 року відповідач ПП „Фонтан Сіті" не був зареєстрованим власником об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси.

- під час передачі земельної ділянки у власність ПП „Фонтан Сіті" було порушено визначений ст. 128 ЗК України порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної форми власності на користь громадян чи юридичних осіб, а саме, не було надано документа, що посвідчує право власності на будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці.

- межі м. Черкаси не встановлені, а тому Черкаська міська рада не мала права розпоряджатися земельною ділянкою по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси;

- за спірним рішенням Черкаська міська рада не мала права вирішувати питання про відчуження земельної ділянки шляхом укладення договору ренти, бо земельні ділянки державної та комунальної форми власності не можуть відчужуватися таким способом. Порядок продажу земельних ділянок шляхом укладення договорів ренти також не передбачає і положення „Про порядок продажу земельних ділянок шляхом викупу в м. Черкаси", затверджене рішенням Черкаської міської ради № 8-66 від 31.03.2005 року.

- оскаржуваним рішенням встановлено розстрочення внесення платежів за відчужену земельну ділянку, що потягнуло за собою втрати бюджету.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з наступного.

По-перше, на думку суду першої інстанції, надані у справу прокурором документи не свідчать про перебування у державній власності земельної ділянки по вул. Гоголя, 216 (яка знаходиться у центрі м. Черкаси і на ній знаходився міський фонтан, що є загальновідомою обставиною для всіх учасників спору) станом на будь-який період, до часу передачі її у власність ПП „Фонтан Сіті", оскільки про державну форму власності на вказану земельну ділянку не існує жодного доказу. Також необґрунтованими суд вважає і доводи прокурора про те, що м. Черкаси не має меж і тому Черкаська міська рада не має права на вчинення дій на цій території.

Прокурор в даному питанні неправомірно посилається на те, що до січня 2013 року (тобто, до завершення розмежування земель державної і комунальної форми власності згідно Закону Укри від 6 вересня 2012 року N 5245-VI) всі землі на території м. Черкаси перебували у державній власності.

За змістом ЗУ "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 року" до земель комунальної власності належать і передаються усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності (ст. 7). При цьому прокурор не вказав, за якими критеріями, викладеними у ст. 6 цього закону, земельну ділянку у центрі м. Черкаси у 2010 році можна було беззаперечно віднести до земельної ділянки державної форми власності.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, не існує належних і допустимих доказів того, що земельна ділянка по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси перебувала у державній власності на час її відчуження ПП "Фонтан-Сіті" у 2010 році. З цих підстав прокурор не може захищати право власності держави на цю земельну ділянку, тим більше, що за результатами вирішення спору прокурор просить земельну ділянку повернути не у державну власність, а передати її Черкаській міській раді, тобто у комунальну власність.

По-друге, суд першої інстанції вважає, що прокурор не надав переконливих доказів порушення права власності (іншого речового права) держави, територіальної громади м. Черкаси чи народу України відчуженням Черкаською міською радою земельної ділянки по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси на користь Приватного підприємства "Фонтан-Сіті".

Суд вважає, що оскільки право власності держави на земельну ділянку по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси, яке б міг захищати прокурор поданим позовом, наданими у справу доказами прокурором не доведено, а в ході розгляду справи прокурор також посилався на порушення Черкаською міською радою процедури продажу земельної ділянки комунальної форми власності (в чому прокурор вбачає порушення наглядової та контролюючої функції держави), то в контексті даної справи мова може йти про захист охоронюваного законом інтересу держави. У відповідності до ст. 1 ГПК України зацікавлена особа звертається до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Представник прокуратури у своїх доводах вказував, що держава зацікавлена у здійсненні контролю за дотриманням всіма суб'єктами норм чинного законодавства, а тому в дотриманні визначеної законом процедури укладення договорів чи регламентованому вчиненні інших дій також є інтерес держави.

По-третє, посилання прокурора на порушення Черкаською міською радою ст. 129 ЗК України при відчуженні земельної ділянки на користь другого відповідача суд першої інстанції вважає необґрунтованим, оскільки дана стаття регулює лише питання особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам і прокурором не надано у справу доказів, що ПП „Фонтан Сіті" відноситься до таких суб'єктів.

Земельний Кодекс України прямо не забороняє укладення договорів ренти для відчуження земельних ділянок державної та комунальної форми власності.

По-четверте, суд першої інстанції не погоджується із доводами прокурора про те, що договір ренти між відповідачами фактично є договором дарування, оскільки у ньому немає окремої умови про ціну продажу земельної ділянки, а є лише умови про сплату рентних платежів. Прокурор вважає, що вартість земельної ділянки і рентні платежі є двома різними сумами, що повинні включатися до договору та підлягають сплаті продавцю. При цьому прокурор не зміг переконливо пояснити, яка норма ЦК України прямо про це говорить та за що по договору ренти між відповідачами встановлено сплату рентних платежів (якщо договір ренти між ними прокурор вважає безоплатним) і чому ці платежі не можуть складати ціну продажу земельної ділянки. Точку зору прокурора про безоплатний характер договору ренти відповідачі по справі не поділяють.

Крім того, що навіть допущені відповідачами процедурні порушення, які виявилися в укладенні договору ренти замість договору купівлі-продажу, не свідчать про наявність порушеного майнового права держави, яке підлягає захисту заявленим позовом. При цьому суд виходив із такого.

Законодавцем визначено, що відплатний договір ренти регулюється за загальними правилами договору купівлі-продажу. Такий же принцип застосовується і при регулюванні договору поставки та договору купівлі-продажу ( ч. 2 ст. 712 ЦК України). На думку суду, дозвіл законодавця регулювати один вид договору за правилами іншого (тотожного) вже є доказом відсутності правих підстав для визнання недійсними таких договорів з мотивів невідповідності їх вимогам чинного законодавства.

Метою укладення договору ренти між відповідачами було відчуження земельної ділянки і отримання коштів до місцевого бюджету за це відчуження. Така мета була повністю досягнута - земельну ділянку відчужено, передано у власність ПП "Фонтан-Сіті", який повністю розрахувався із Черкаською міською радою, сплативши на її користь 1 380 499,67 грн. ще до подачі прокурором позову, що підтверджується наданими поясненнями Черкаської міської ради ( а.с. 242-243).

Умова договору про виплату ціни продажу земельної ділянки частинами або рентними платежами не свідчить про порушення прав сторін чи держави та сама по собі не є підставою для визнання такого договору недійсним згідно положень чинного законодавства.

Черкаська міська рада не вважає свої права порушеними внаслідок відчуження земельної ділянки по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси на користь ПП "Фонтан - Сіті" і не має спору із другим відповідачем по справі з приводу укладення та виконання договору ренти від 17.08.2010 року. Крім цього представник Черкаської міської ради вказав, що інших претендентів на вказану земельну ділянку крім ПП "Фонтан - Сіті" станом на час її відчуження не могло бути - на земельній ділянці знаходився об'єкт права власності цього підприємства (незавершене будівництво), який за ним зареєстрований у Державному реєстрі по сьогоднішній день ( а.с. 21, т. 1).

Крім того, ПП "Фонтан-Сіті" на прохання міської ради навіть достроково вносив платежі за договором ренти для поповнення міського бюджету.

Таким чином, на думку суду, прокурором не доведено наявність у держави порушеного права власності чи іншого речового права, яке б могло бути захищено та відновлено поданим позовом.

Відсутність порушеного права є самостійною підставою для відмови у позові за всіма заявленими позовними вимогами, які позивач обгрунтовує одними і тими ж обставинами та вважає похідними від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 22.07.2010 року № 5-985 „Про передачу приватному підприємству „Фонтан Сіті" земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 216.

Крім того, порушення форми чи процедури укладення певного договору саме по собі не є прямим доказом порушення права власності чи іншого речового права держави та не є достатньою підставою для задоволення позову в частині визнання недійсним договору ренти від 17.08.2010 року, укладеного між Черкаською міською радою та ПП „Фонтан Сіті".

Однак, з зазначеним колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Регламенту роботи Черкаської міської ради (регламент) Черкаська міська рада (далі - рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади міста Черкаси та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами.

Діяльність ради ґрунтується на колективному вільному обговоренні і вирішенні питань, віднесених до її компетенції, законності, гласності (за винятками, встановленими законами України, цим Регламентом), правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, відповідальності та звітності перед радою уповноважених нею органів, обраних чи призначених посадових осіб, широкому залученні громадян до управління суспільними справами, реалізації волі виборців через своїх депутатів і безпосередню їхню участь у формуванні і діяльності ради, взаємодії з трудовими колективами, політичними партіями та громадськими організаціями.

Гласність роботи ради забезпечується шляхом публікацій звіту про її сесійну діяльність, рішень ради, постійних комісій, виконавчого комітету та розпоряджень міського голови у газеті "Місто", інших засобах масової інформації та розміщення на сайті Черкаської міської ради.

У ст. 4 регламенту зазначено, що рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради та засідань постійних комісій ради. Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання на вимогу більшості депутатів від загального складу ради та у випадках, встановлених законодавством України для нерозголошення конфіденційної інформації. На закритому засіданні ради можуть бути присутні особи, участь яких за рішенням ради, яке приймається більшістю від загального складу ради, необхідна для розгляду відповідного питання. У відкритих засіданнях можуть брати участь народні депутати України, представники органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, об'єднань громадян, трудових колективів, засобів масової інформації, помічники - консультанти депутатів, інші особи. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на сесії за запрошенням міського голови, секретаря міської ради, постійних комісій. Особи, які присутні на сесії і які не є депутатами Черкаської міської ради, не мають права втручатися в роботу сесії і зобов'язані утримуватись від проявів свого ставлення щодо ходу вирішення сесією тих чи інших питань, дотримуватись порядку та підкорятись вимогам Регламенту роботи ради під час проведення сесії. У разі порушення вказаних вимог, до них можуть бути застосовані передбачені чинним законодавством і цим Регламентом заходи, про що головуючий попереджає заздалегідь. За рішенням сесії будь-хто із запрошених осіб, які порушують порядок і заважають роботі сесії, позбавляються, з дотриманням чинного законодавства, можливості бути присутніми на сесії. Запрошені особи, як і представники засобів масової інформації, не повинні знаходитися в місці розміщення депутатів з метою запобігання ускладнень в роботі лічильної комісії. Усі пленарні засідання сесій ради фіксуються за допомогою технічних засобів запису інформації.

Статтею 6 регламенту передбачено, що із складу депутатів обираються робочі органи сесії - лічильна комісія та секретаріат. Рішення про робочі органи сесії приймаються більшістю від загального складу ради. Лічильна комісія обирається відкритим голосуванням для підрахунку голосів депутатів під час голосування у складі голови, секретаря та членів комісії у кількості не менше 5 осіб за пропозицією головуючого, депутатських фракцій, груп. До складу лічильної комісії повинні входити депутати від різних фракцій, груп. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, якщо їх кандидатури включаються до бюлетенів для таємного голосування. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову та секретаря комісії. Голова та секретар не можуть бути представниками однієї фракції чи групи. Рішення лічильної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і оформляються протокольно. Секретаріат сесії ради обирається для протокольного запису пленарних засідань ради, доопрацювання окремих, найбільш важливих проектів рішень ради та редакційного уточнення рішень в процесі їх розгляду та прийняття, склад якого формується за пропозиціями головуючого, депутатських фракцій, груп, постійних комісій чисельністю не менше 3-ох осіб. Секретаріат сесії у разі потреби за дорученням ради може виконувати функції редакційної комісії за участю автора проекту рішення та оформляти остаточну редакцію прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ст. 6 регламенту 22.07.2010 року було складено протокол п'ятої сесії двадцять першого пленарного засідання (а.с. 126-128, т. 1).

У залі були присутні 38 депутатів, міський голова, з запрошених осіб були присутні: прокурор міста Черкаси; директор департаменту бюджетної політики; начальник управління власністю міста; начальник відділу екології та раціонального природокористування; заступник начальника відділу правового забезпечення; начальник управління планування та архітектури департаменту архітектури, будівництва та землеустрою; директор департаменту архітектури, будівництва та землеустрою; начальник відділу по роботі з юридичними особами департаменту архітектури, будівництва та землеустрою та від СБУ (а.с. 128 зворот, т. 1).

Відповідно до ст. 8 регламенту відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради міський голова. У випадку відсутності чи немотивованої відмови проводити сесію - секретар ради або депутат за рішенням ради відповідно до ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Під час розгляду на засіданні питання персонально щодо головуючого ведення засідання доручається секретарю міської ради або депутату ради.

Головуючий на засіданні ради:

відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви у засіданнях ради;

виносить на обговорення проекти рішень ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень);

виносить на обговорення ради питання, які потребують вчинення невідкладних дій, що стосуються життєдіяльності міста;

інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;

повідомляє списки осіб, які беруть участь у засіданні ради;

надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

ставить питання на голосування;

забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

здійснює інші повноваження, що передбачені чинним законодавством України та цим Регламентом.

Під час засідань ради головуючий не коментує і не дає оцінок відносно виступаючих та їх виступів.

З питань, підготовлених відповідною комісією, групою, фракцією ради, зачитування документів, пропозицій здійснюється доповідачем, визначеним комісією, групою чи фракцією.

Як вбачається з протоколу, депутати вирішили розпочати роботу двадцять першого пленарного засідання п'ятої сесії міської ради та заслухали відповідний перелік порядку денного.

Статтею 11 регламенту передбачено, що проект порядку денного сесії формується міським головою (у випадку відсутності або немотивованої відмови - секретарем ради) і повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до відкриття чергової сесії, не пізніш як за 3 дні до чергового пленарного засідання сесії, не пізніш як за день - в разі скликання засідання ради у виняткових випадках. Рада може окремими рішеннями визначати питання для розгляду на наступних пленарних засіданнях, в тому числі включати звіти виконавчих органів ради, посадових осіб, які рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує. Депутати ради разом з порядком денним отримують узагальнені пропозиції і зауваження постійних комісій, окремих депутатів до питань порядку денного. Після обговорення проекту порядку денного сесії проводиться голосування із затвердження переліку питань, запропонованих для розгляду на сесії як самим проектом, так і депутатами в ході формування порядку денного. При затвердженні порядку денного головуючий оголошує усі пропозиції депутатів щодо кожного конкретного питання, надані йому як в письмовій, так і в усній формі, з відповідним голосуванням по них. Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог цієї статті, обговорюється і затверджується в цілому радою більшістю голосів від загального складу ради. Питання затвердженого порядку денного сесії ради можуть розглядатися в іншій, ніж передбаченій в ньому послідовності, або відкладатися на доопрацювання, на довивчення чи зніматись з розгляду з виключенням їх з порядку денного. При цьому заслуховується виступ автора такої пропозиції з її обґрунтуванням, а також виступ з цього питання голови чи заступника голови відповідної постійної комісії щодо доцільності такої пропозиції. До проекту порядку денного позачергової сесії вноситься лише те питання, розгляд якого визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії.

У ст. 13 регламенту зазначено, що час для доповіді на сесіях надається в межах до 30 хвилин, співдоповіді - 20 хвилин, для виступу в дебатах депутату надається час до 5 хвилин, для повторного виступу - до 3 хвилин, час на відповіді доповідачу та співдоповідачу - до 10 хвилин. Для довідок, питань депутатам надається до 3 хвилин, по мотивах голосування - до 3 хвилин.

Перед початком обговорення по кожному питанню, виходячи з кількості бажаючих виступити, встановлюється граничний час. Після закінчення цього часу обговорення припиняється, якщо рада не прийняла іншого рішення.

1. Заява про надання слова для виступу може бути подана головуючому в письмовій формі або з місця - підняттям депутатського посвідчення.

Запрошеним особам слово для виступу надається за рішенням сесії, якщо це не передбачено порядком денним.

2. Черговість виступів встановлюється головуючим з урахуванням порядку надходження заяв.

При наданні слова для виступу в порядку встановленої черговості головуючий оголошує прізвище наступного виступаючого.

Міський голова та секретар міської ради мають право на виступ в позачерговому порядку.

3. Депутатам, які уповноважені на виступ від постійних комісій, депутатських фракцій і груп, слово надається обов'язково до припинення обговорення.

4. Головуючий, міський голова, секретар ради, голови постійних і тимчасових контрольних комісій (у разі їх створення) з питань своєї компетенції мають право взяти слово для виступу в будь-який час, але не більше 5 хвилин. Продовження часу допускається лише за згодою більшості присутніх депутатів.

5. Депутат з одного питання може виступити не більше двох разів. Допускається передача права на виступ іншій особі. Перед кожним виступом депутат зобов'язаний назвати своє прізвище і політичну партію, від якої його обрано, та фракцію, групу, до якої він входить. Виступаючий на сесії не може вживати у своїй промові некоректні вислови, закликати до протизаконних і насильницьких дій. У таких випадках головуючий зобов'язаний попередити виступаючого. Після другого попередження за процедурним рішенням ради він позбавляється слова.

6. Депутат та промовець повинен виступати тільки з того пи тання, з якого йому надано слово.

Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу засідань не вносяться.

7. Обговорення питання припиняється за процедурним рішенням ради. Перед цим головуючий інформує депутатів про кількість бажаючих взяти участь в обговоренні і кількість тих, хто виступив.

Після припинення виступів доповідач і співдоповідач мають право на заключне слово до 5 хвилин. Депутатові після закінчення обговорення на його прохання може бути надано слово для внесення конкретних пропозицій.

8. При розгляді питання порядку денного депутати можуть передати головуючому записку зі своїми пропозиціями та зауваженнями, які додаються до матеріалів сесії і розглядаються по суті.

Тексти виступів депутатів, які з різних причин не взяли участь в обговоренні, за їх бажанням додаються до протоколу сесії.

З протоколу сесії вбачається, що серед іншого слухалось питання щодо передачі приватному підприємству «Фонтан Сіті» земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 261.

Міський голова проінформував стосовно проекту рішення по даному питанню.

Депутат Сахно С.М. виступив проти проекту рішення.

Міський голова Одарич С.О. надав роз'яснення по суті проекту.

З ст. 14 регламенту вбачається, що з обговорюваних питань рада приймає рішення. Рішення ради не повинно суперечити Конституції України і чинному законодавству. Крім рішень, рада може приймати протокольні доручення, звернення, заяви. Розгляд і прийняття рішень ради і додатків до них включає обговорення і схвалення їх в основному, постатейно та в цілому. Рішення ради з кожного питання приймаються на пленарному засіданні відкритим голосуванням, якщо інше не визначено законодавством України, цим Регламентом або сесією. На голосування ставляться всі сформульовані пропозиції та поправки, що надійшли в ході розгляду проекту рішення. Проекти рішень, які не оформлені відповідно до статті 12 цього Регламенту, до порядку денного не включаються і на пленарному засіданні не розглядаються, крім випадків, передбачених пунктом 3 статті 8. Проекти рішень, які включені до порядку денного, не обговорюються і не голосуються, якщо їх тексти не розповсюджені серед депутатів. Рішення ради може прийматися в цілому без обговорення на пленарному засіданні, якщо немає заперечень депутатів проти цього, по окремих рішеннях ради перед голосуванням може проводитися поіменна реєстрація депутатів. Проект рішення ради, до якого надано пропозиції постійних комісій, окремих депутатів, спочатку приймається за основу. Якщо проект, внесений ініціаторами розгляду питання, не набрав необхідної кількості голосів, то при наявності альтернативних проектів з одного питання вони ставляться на голосування в порядку надходження. У випадку, коли жоден з проектів не набрав необхідної кількості голосів, сесія утворює узгоджувальну комісію для підготовки компромісного варіанту. При необхідності для роботи узгоджувальної комісії може оголошуватися перерва в роботі сесії. Пропозиції, доповнення, зміни і зауваження до проекту рішення, а також до програм, заходів, звернень, заяв та інших документів, що розглядаються на сесії, голосуються тільки після того, як проект рішення буде прийнятий за основу. Кожна поправка голосується окремо. Якщо ж з одного питання внесено кілька поправок, то вони голосуються в порядку їх надходження. Перед голосуванням головуючий надає слово автору поправок до 3 хвилин за його вимогою. Пункти проекту рішення, по яких не вносилися поправки чи доповнення, вважаються прийнятими при голосуванні проекту рішення за основу. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення. Пропозиція, за яку проголосувало більше половини від складу ради вважається прийнятою. Решта пропозицій на голосування не ставиться. Головуючий на сесії має право в процесі обговорення питання поставити його на рейтингове голосування. Питання, не розглянуті на поточному засіданні, переносяться на наступне пленарне засідання, дату і час проведення якого оголошує головуючий.

Відповідно до ст. 15 регламенту голосування на сесіях ради проводиться в таких режимах:

відкрите - шляхом підняття депутатами руки (посвідчення);

поіменне - шляхом опитування і фіксацією результатів голосування кожного депутата;

таємне - шляхом подачі бюлетенів.

Кількість голосів "за", "проти", "утрималися" підраховує та оголошує обрана депутатами лічильна комісія або головуючий на сесії, а також повідомляє, прийнято рішення чи ні.

Рішення міської ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загального складу ради (31 голос), крім випадків, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні сесії, і враховується його голос.

Якщо за результатами голосування рішення з певного питання порядку денного не набрало більшості, повторне голосування з цього питання можливе не більше одного разу, якщо ця пропозиція підтримана не менш як 1/3 депутатів, присутніх на сесії.

Повторне голосування проводиться до початку розгляду наступного питання порядку денного.

Якщо проект рішення не прийнятий і після повторного голосування, його розгляд переноситься на наступне пленарне засідання сесії ради або знімається чи направляється на доопрацювання чи довивчення.

Всі рішення, які не набрали більшості голосів в процесі розгляду на сесії, повертаються розробникам проектів для доопрацювання, довивчення, врахування пропозицій і зауважень та підготовки до повторного винесення на розгляд постійних комісій та сесій ради.

Після обговорення питання порядку денного до початку голосування голова комісії чи керівник депутатської фракції або депутатської групи може внести мотивовану пропозицію про перерву в засіданні для узгодження позицій щодо голосування.

Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і вважається схваленою за підтримки третини депутатів, зареєстрованих на засіданні.

Тривалість перерви не повинна перевищувати 20-ти хвилин.

З одного питання депутатська фракція/група може брати не більше однієї перерви.

Таємне та поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш як третиною депутатів від кількості присутніх на засіданні з відповідним голосуванням.

Поіменне голосування проводиться за окремим списком із зазначенням прізвища, імені та по-батькові депутата і граф для позначок "за", "проти", "утримався" навпроти кожного депутата.

Результати поіменного голосування за рішенням ради можуть бути опубліковані в газеті "Місто".

Персональні обрання, затвердження на посади чи до складу виконавчого органу ради здійснюються шляхом відкритого чи таємного голосування за пропозиціями міського голови, секретаря ради, депутатів, крім випадків, коли Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено таємне голосування.

У разі прийняття рішення про проведення таємного голосування, організація цієї роботи покладається на лічильну комісію.

Бюлетені для таємного голосування виготовляються під контролем лічильної комісії в кількості обраних депутатів міської ради та міського голови.

У бюлетені для таємного голосування по кількох кандидату рах чи проектах рішень надається перелік кандидатур і перелік проек тів рішень відповідно із зазначенням авторів проектів зі словами "за" і "проти".

У бюлетені для таємного голосування по єдиному проекту або по єдиній кандидатурі мають бути слова "за" і "проти".

На кожному бюлетені мають бути підпис голови, секретаря, членів лічильної комісії та печатка ради.

На бюлетенях забороняється робити будь-які позначки, за якими можна було б визначити депутата.

Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, в яких поставлено більше, ніж одну позначку, в яких не поставлено жодної позначки.

Лічильна комісія повідомляє про час початку і закінчення таємного голосування. Депутат отримує бюлетень для таємного голосування, про що розписується у списку депутатів. Після закінчення часу, відведеного для голосування, лічильна комісія встановлює кількість депутатів, що взяли участь у голосуванні, та кількість бюлетенів, що не були використані, і знищує їх.

Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписується усіма членами лічильної комісії і оголошується головою лічильної комісії та затверджується радою.

Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Депутат ради зобов'язаний особисто здійснювати своє право на голосування. Депутат, відсутній при голосуванні, не має права подавати свій голос заочно чи пізніше.

За проект рішення в цілому проголосували 29 - за, проти - 4, утрималось - 2.

Не підтримано.

Повторно за проект в цілому проголовували: за - 28, проти - 3, утримались - 3

Таким чином, депутати вирішили, що рішення з даного питання не прийнято.

Оскільки, рішення з питання щодо передачі ПП «Фонтан Сіті» земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 261 не прийнято, то колегія суддів приходить до висновку щодо припинення провадження у справі в частині визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.07.2010 № 5-985 „Про передачу приватному підприємству „Фонтан Сіті" земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 216 на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Що стосується позовних вимог щодо визнання недійсним договору ренти від 17.08.2010 року, укладений між Черкаською міською радою та ПП „Фонтан Сіті"; визнання недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 296330, виданий ПП „Фонтан Сіті" та зобов'язання приватного підприємства "Фонтан Сіті" повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 4 970 кв.м. по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси, кадастровий № 7110136700:04:018:0060, то вони підлягають задоволенню, оскільки договір ренти було укладено між сторонами на підставі рішення, якого фактично не має, а тому договір ренти визнається недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Оскільки, договір ренти визнано судом не дійсним, а державний акт на право власності на земельну ділянку є похідним від договору, то і він підлягає визнанню не дійсним.

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

З огляду на вищевикладене, оскільки судовою колегією було встановлено, що рішення з питання передачі ПП «Фонтан Сіті» земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 261 не прийнято, а договір ренти та державний акт на право власності на земельну ділянку визнано недійсними, то вимога прокурора про зобов'язання приватного підприємства "Фонтан Сіті" повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 4 970 кв.м. по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси, кадастровий № 7110136700:04:018:0060 підлягає задоволенню.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга прокуратури Черкаської області підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати повністю.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року по справі № 925/2232/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 року по справі № 925/2232/14 скасувати повністю.

3. Позов задовольнити частково.

4. В частині визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 22.07.2010 № 5-985 „Про передачу приватному підприємству „Фонтан Сіті" земельної ділянки у власність по вул. Гоголя, 216 провадження у справі припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

5. Визнати недійсним договорів ренти від 17.08.2010 року, укладений між Черкаською міською радою та ПП „Фонтан Сіті".

6. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 296330, виданий ПП „Фонтан Сіті".

7. Зобов'язати приватне підприємство "Фонтан Сіті" повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 4 970 кв.м. по вул. Гоголя, 261 у м. Черкаси, кадастровий № 7110136700:04:018:0060.

8. Стягнути з Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 25212542, 18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36) на користь Державного бюджету України 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

9. Стягнути з приватного підприємства "Фонтан Сіті" (код ЄДРПОУ 36994812, 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 261) на користь Державного бюджету України 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

10. Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду Черкаської області.

11. Матеріали справи № 925/2232/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов